Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

час не стаіць

  • 1 час

    час
    horo;
    полтора́ \часа́ unu horo kaj duono;
    второ́й \час post la unua horo;
    во второ́м \часу́ post la unua horo;
    в шесть \часо́в je la sesa (horo);
    в семь \часо́в два́дцать мину́т je la sepa kaj dudek minutoj;
    кото́рый \час? kioma horo estas?;
    ♦ ти́хий \час ripozhoro;
    в до́брый \час! en bona horo!;
    не ро́вен \час, не ровён \час kiu scias la estonton;
    стоя́ть на \часа́х gardostari, gardestari;
    с \часу на \час je baldaŭa horo, ĉiumomente.
    * * *
    м.
    hora f (в разн. знач.)

    двена́дцать часо́в дня — las doce del día, el mediodía

    кото́рый час? — ¿qué hora es?

    в кото́ром часу? — ¿a qué hora?

    чере́з час — dentro de una hora

    двена́дцать часо́в но́чи — medianoche f

    в де́сять часо́в утра́ — a las diez de la mañana

    в пять часо́в ве́чера — a las cinco de la tarde

    в седьмо́м часу́ — después de las seis

    часы́ рабо́ты — horas de trabajo

    приёмные часы́ — horas de recepción

    служе́бные часы́ — horas de oficina

    свобо́дные часы́ — horas libres

    часы́ досу́га — ratos de ocio

    час обе́да — hora de la comida

    часы́ пик — horas (de) punta (de aglomeración, de mayor tránsito, de mucha afluencia) ( в работе городского транспорта); pico (máximo) de carga, hora de punta (в работе электростанции и т.п.)

    до́лгие часы́ — horas de horas, las horas de Dios, horas muertas

    проводи́ть це́лые часы́ за че́м-либо, тра́тить (понапра́сну) до́лгие часы́ на что́-либо — llevarse (pasarse) uno las horas muertas (+ gerundio)

    то́чно в назна́ченный час — a la hora horada

    когда́ пробьёт час — a la hora de la hora, cuando suene la hora

    с ка́ждым часом — de hora en hora

    в неуро́чный час — entre hora(s)

    с опла́той по часа́м — con pago por horas

    наста́л час для... — se hizo hora de...

    спроси́ть, кото́рый час — pedir la hora

    жить по часа́м — vivir con hora

    е́хать со ско́ростью ста киломе́тров в час, де́лать сто киломе́тров в час — ir a cien kilómetros por hora, hacer cien kilómetros por hora

    ••

    кали́ф на час ирон. — amo por un momento, mandón para una hora

    академи́ческий час — hora de clase, hora académica ( de 45 minutos)

    ти́хий (мёртвый) час (в санатории и т.п.) — siesta f

    коменда́нтский час — toque (hora) de queda

    адмира́льский час шутл. — hora de tomar las "once"

    би́тый час разг.una hora entera

    сме́ртный (после́дний) час — hora suprema, la última hora

    час в час — a la hora horada; puntualmente ( точно)

    по часа́м — a las horas

    до э́того (до сего́) часа — hasta ahora

    в до́брый час — en hora buena, enhorabuena

    не в до́брый час — en hora mala, enhoramala

    в неуро́чный час — a deshora

    всему́ свой час — cada cosa a su teimpo

    не (ро́вен) ровён час — a lo mejor; no lo quiera Dios

    че́рез час по ча́йной ло́жке — por alambique, con cuentagotas, un dedal a cada hora

    час о́т часу не ле́гче — de mal en peor, cada vez peor; cada paso es un gazapo (es un tropiezo)

    расти́ не по дням, а по часа́м разг.crecer a ojos vistos (como las horas del día)

    стоя́ть на часа́х — estar de guardia, montar la guardia

    * * *
    м.
    hora f (в разн. знач.)

    двена́дцать часо́в дня — las doce del día, el mediodía

    кото́рый час? — ¿qué hora es?

    в кото́ром часу? — ¿a qué hora?

    чере́з час — dentro de una hora

    двена́дцать часо́в но́чи — medianoche f

    в де́сять часо́в утра́ — a las diez de la mañana

    в пять часо́в ве́чера — a las cinco de la tarde

    в седьмо́м часу́ — después de las seis

    часы́ рабо́ты — horas de trabajo

    приёмные часы́ — horas de recepción

    служе́бные часы́ — horas de oficina

    свобо́дные часы́ — horas libres

    часы́ досу́га — ratos de ocio

    час обе́да — hora de la comida

    часы́ пик — horas (de) punta (de aglomeración, de mayor tránsito, de mucha afluencia) ( в работе городского транспорта); pico (máximo) de carga, hora de punta (в работе электростанции и т.п.)

    до́лгие часы́ — horas de horas, las horas de Dios, horas muertas

    проводи́ть це́лые часы́ за че́м-либо, тра́тить (понапра́сну) до́лгие часы́ на что́-либо — llevarse (pasarse) uno las horas muertas (+ gerundio)

    то́чно в назна́ченный час — a la hora horada

    когда́ пробьёт час — a la hora de la hora, cuando suene la hora

    с ка́ждым часом — de hora en hora

    в неуро́чный час — entre hora(s)

    с опла́той по часа́м — con pago por horas

    наста́л час для... — se hizo hora de...

    спроси́ть, кото́рый час — pedir la hora

    жить по часа́м — vivir con hora

    е́хать со ско́ростью ста киломе́тров в час, де́лать сто киломе́тров в час — ir a cien kilómetros por hora, hacer cien kilómetros por hora

    ••

    кали́ф на час ирон. — amo por un momento, mandón para una hora

    академи́ческий час — hora de clase, hora académica ( de 45 minutos)

    ти́хий (мёртвый) час (в санатории и т.п.) — siesta f

    коменда́нтский час — toque (hora) de queda

    адмира́льский час шутл. — hora de tomar las "once"

    би́тый час разг.una hora entera

    сме́ртный (после́дний) час — hora suprema, la última hora

    час в час — a la hora horada; puntualmente ( точно)

    по часа́м — a las horas

    до э́того (до сего́) часа — hasta ahora

    в до́брый час — en hora buena, enhorabuena

    не в до́брый час — en hora mala, enhoramala

    в неуро́чный час — a deshora

    всему́ свой час — cada cosa a su teimpo

    не (ро́вен) ровён час — a lo mejor; no lo quiera Dios

    че́рез час по ча́йной ло́жке — por alambique, con cuentagotas, un dedal a cada hora

    час о́т часу не ле́гче — de mal en peor, cada vez peor; cada paso es un gazapo (es un tropiezo)

    расти́ не по дням, а по часа́м разг.crecer a ojos vistos (como las horas del día)

    стоя́ть на часа́х — estar de guardia, montar la guardia

    * * *
    n
    gener. hora (в разн. знач.)

    Diccionario universal ruso-español > час

  • 2 час

    м.
    hora f (в разн. знач.)
    двена́дцать часо́в дня — las doce del día, el mediodía
    кото́рый час? — ¿qué hora es?
    в кото́ром часу? — ¿a qué hora?
    чере́з час — dentro de una hora
    двена́дцать часо́в но́чи — medianoche f
    в де́сять часо́в утра́ — a las diez de la mañana
    в пять часо́в ве́чера — a las cinco de la tarde
    в седьмо́м часу́ — después de las seis
    часы́ рабо́ты — horas de trabajo
    приемные часы́ — horas de recepción
    служе́бные часы́ — horas de oficina
    свобо́дные часы́ — horas libres
    часы́ досу́га — ratos de ocio
    час обе́да — hora de la comida
    часы́ пик — horas (de) punta (de aglomeración, de mayor tránsito, de mucha afluencia) ( в работе городского транспорта); pico (máximo) de carga, hora de punta (в работе электростанции и т.п.)
    до́лгие часы́ — horas de horas, las horas de Dios, horas muertas
    проводи́ть це́лые часы́ за че́м-либо, тра́тить (понапра́сну) до́лгие часы́ на что́-либо — llevarse (pasarse) uno las horas muertas (+ gerundio)
    то́чно в назна́ченный час — a la hora horada
    когда́ пробьет час — a la hora de la hora, cuando suene la hora
    с ка́ждым часомde hora en hora
    в неуро́чный час — entre hora(s)
    с опла́той по часа́м — con pago por horas
    наста́л час для... — se hizo hora de...
    спроси́ть, кото́рый час — pedir la hora
    жить по часа́м — vivir con hora
    е́хать со ско́ростью ста киломе́тров в час, де́лать сто киломе́тров в час — ir a cien kilómetros por hora, hacer cien kilómetros por hora
    ••
    кали́ф на час ирон.amo por un momento, mandón para una hora
    академи́ческий час — hora de clase, hora académica ( de 45 minutos)
    ти́хий (мертвый) час (в санатории и т.п.) — siesta f
    коменда́нтский час — toque (hora) de queda
    адмира́льский час шутл. — hora de tomar las "once"
    би́тый час разг.una hora entera
    сме́ртный (после́дний) час — hora suprema, la última hora
    час в час — a la hora horada; puntualmente ( точно)
    по часа́м — a las horas
    до э́того (до сего́) часа — hasta ahora
    в до́брый час — en hora buena, enhorabuena
    не в до́брый час — en hora mala, enhoramala
    в неуро́чный час — a deshora
    в свой час — a su debido tiempo
    всему́ свой час — cada cosa a su teimpo
    не (ро́вен) ровен час — a lo mejor; no lo quiera Dios
    че́рез час по ча́йной ло́жке — por alambique, con cuentagotas, un dedal a cada hora
    час о́т часу не ле́гче — de mal en peor, cada vez peor; cada paso es un gazapo (es un tropiezo)
    расти́ не по дням, а по часа́м разг. — crecer a ojos vistos (como las horas del día)
    стоя́ть на часа́х — estar de guardia, montar la guardia

    БИРС > час

  • 3 простір і час соціальний

    ПРОСТІР і ЧАС СОЦІАЛЬНИЙ - категорії, що характеризують соціальне буття як процес поєднуючих і змінюючих один одного способів діяльностей людей. П. і Ч.с. діють на рівні буття соціальних індивідів як умови зв'язаності, безперервності, організованості соціального процесу, тобто виявляються соціальними зв'язками, що координують послідовність і поєднання людських сил, дій та їхніх втілень. У традиційних формах суспільства просторові характеристики соціального буття в основному підпорядковували собі часовий вимір. У Новий час ця залежність перевертається: час стає основним виміром соціальних якостей людей і предметів. Будь-які людські сили і здібності зводяться до середніх або необхідних затрат часу, можуть в соціальному процесі транслюватися і підсумовуватися. Прихильники філософії життя вважають, що науці вдалося перетворити в об'єкт усе, що має форму простору, бо це єдиний спосіб для неї оволодіти об'єктом. Тільки та реальність, яка не має просторової форми, може чинити опір сучасній цивілізації; такою реальністю є час, який і становить стрижень структури життя. Оволодіти часом можна, лише увійшовши в його течію (примусово це зробити не можна) Д. ля різноманітних інтерпретацій часу філософією історії спільним є протиставлення "живого" часу часові "опростореному" (як послідовності моментів "тепер", що є індиферентними до тих явищ, які в ньому протікають). Проблема соціального та історичного часу - одна з центральних у філософії Вергсона, Дильтея, Літта, Ортеги-і-Гассета, Гайдеггера.

    Філософський енциклопедичний словник > простір і час соціальний

  • 4 стоять

    * * *
    несовер. в разн. знач. стаяць

    стоять у власти — стаяць на чале ўлады, трымаць уладу

    Русско-белорусский словарь > стоять

  • 5 a poc štejt, ober di cajt štejt nit!

    чэляс стаіць, але час не стаіць!

    Малы ідыш-беларускі слоўнік прыказак і прымавак > a poc štejt, ober di cajt štejt nit!

  • 6 система охлаждения ЦОДа

    1. data center cooling system

     

    система охлаждения ЦОДа
    -
    [Интент]т


    Система охлаждения для небольшого ЦОДа

    Александр Барсков

    Вы­мыш­лен­ная ком­па­ния (далее За­каз­чик) по­про­си­ла пред­ло­жить си­сте­му охла­жде­ния для стро­я­ще­го­ся ком­мер­че­ско­го ЦОДа. В ос­нов­ном зале пла­ни­ру­ет­ся установить:

    • 60 стоек с энер­го­по­треб­ле­ни­ем по 5 кВт (всего 300 кВт) — все эле­мен­ты, необ­хо­ди­мые для обес­пе­че­ния тре­бу­е­мой тем­пе­ра­ту­ры и влаж­но­сти, долж­ны быть уста­нов­ле­ны сразу;
    • 16 стоек с энер­го­по­треб­ле­ни­ем по 20 кВт (всего 320 кВт) — это обо­ру­до­ва­ние будет уста­нав­ли­вать­ся по­сте­пен­но (по мере необ­хо­ди­мо­сти), и сред­ства охла­жде­ния пла­ни­ру­ет­ся раз­вер­ты­вать и за­дей­ство­вать по мере под­клю­че­ния и за­груз­ки стоек.

    За­каз­чик за­явил, что пред­по­чте­ние будет от­да­но энер­го­эф­фек­тив­ным ре­ше­ни­ям, по­это­му же­ла­тель­но за­дей­ство­вать «зе­ле­ные» тех­но­ло­гии, в первую оче­редь фри­ку­линг (есте­ствен­ное охла­жде­ние на­руж­ным воз­ду­хом — free cooling), и предо­ста­вить рас­чет оку­па­е­мо­сти со­от­вет­ству­ю­щей опции (с уче­том того, что объ­ект на­хо­дит­ся в Мос­ков­ской об­ла­сти). Пла­ни­ру­е­мый уро­вень ре­зер­ви­ро­ва­ния — N+1, но воз­мож­ны и дру­гие ва­ри­ан­ты — при на­ли­чии долж­но­го обос­но­ва­ния. Кроме того, За­каз­чик по­про­сил из­на­чаль­но преду­смот­реть сред­ства мо­ни­то­рин­га энер­го­по­треб­ле­ния с целью оп­ти­ми­за­ции рас­хо­да электроэнергии.

    ЧТО ПРО­ГЛЯ­ДЕЛ ЗАКАЗЧИК

    В сфор­му­ли­ро­ван­ной в столь общем виде за­да­че не учтен ряд су­ще­ствен­ных де­та­лей, на ко­то­рые не пре­ми­ну­ли ука­зать экс­пер­ты. Так, Дмит­рий Ча­га­ров, ру­ко­во­ди­тель на­прав­ле­ния вен­ти­ля­ции и кон­ди­ци­о­ни­ро­ва­ния ком­па­нии «Ути­лекс», за­ме­тил, что в за­да­нии ни­че­го не ска­за­но о ха­рак­те­ре на­груз­ки. Он, как и осталь­ные про­ек­ти­ров­щи­ки, ис­хо­дил из пред­по­ло­же­ния, что воз­душ­ный поток на­прав­лен с фрон­таль­ной части стоек назад, но, как из­вест­но, неко­то­рые ком­му­та­то­ры спро­ек­ти­ро­ва­ны для охла­жде­ния сбоку — для них при­дет­ся ис­поль­зо­вать спе­ци­аль­ные бо­ко­вые блоки рас­пре­де­ле­ния воз­душ­но­го потока.

    В за­да­нии ска­за­но о раз­ме­ще­нии всех стоек (5 и 20 кВт) в ос­нов­ном зале, од­на­ко неко­то­рые экс­пер­ты на­сто­я­тель­но ре­ко­мен­ду­ют вы­де­лить от­дель­ную зону для вы­со­ко­на­гру­жен­ных стоек. По сло­вам Алек­сандра Мар­ты­ню­ка, ге­не­раль­но­го ди­рек­то­ра кон­сал­тин­го­вой ком­па­нии «Ди Си квад­рат», «это будет пра­виль­нее и с точки зре­ния про­ек­ти­ро­ва­ния, и с по­зи­ций удоб­ства экс­плу­а­та­ции». Такое вы­де­ле­ние (изо­ля­ция осу­ществ­ля­ет­ся при по­мо­щи вы­го­ро­док) преду­смот­ре­но, на­при­мер, в про­ек­те ком­па­нии «Ком­плит»: Вла­ди­слав Яко­вен­ко, на­чаль­ник от­де­ла ин­фра­струк­тур­ных про­ек­тов, уве­рен, что по­доб­ное ре­ше­ние, во-пер­вых, об­лег­чит об­слу­жи­ва­ние обо­ру­до­ва­ния, а во-вто­рых, поз­во­лит ис­поль­зо­вать раз­лич­ные тех­но­ло­гии хо­ло­до­снаб­же­ния в раз­ных зонах. Впро­чем, боль­шин­ство про­ек­ти­ров­щи­ков не ис­пы­та­ли осо­бых про­блем при ре­ше­нии за­да­чи по от­во­ду тепла от стоек 5 и 20 кВт, уста­нов­лен­ных в одном помещении.

    Один из пер­вых во­про­сов, с ко­то­рым За­каз­чик об­ра­тил­ся к бу­ду­ще­му парт­не­ру, был свя­зан с фаль­шпо­лом: «Необ­хо­дим ли он во­об­ще, и если нужен, то какой вы­со­ты?». Алек­сандр Мар­ты­нюк ука­зал, что гра­мот­ный рас­чет вы­со­ты фаль­шпо­ла воз­мо­жен толь­ко при усло­вии предо­став­ле­ния до­пол­ни­тель­ной ин­фор­ма­ции: о типе стоек (как в них будет ор­га­ни­зо­ва­на по­да­ча охла­жда­ю­ще­го воз­ду­ха?); об ор­га­ни­за­ции ка­бель­ной про­вод­ки (под полом или по­тол­ком? сколь­ко ка­бе­лей? ка­ко­го диа­мет­ра?); об осо­бен­но­стях по­ме­ще­ния (вы­со­та по­тол­ков, со­от­но­ше­ние длин стен, на­ли­чие вы­сту­пов и опор­ных ко­лонн) и т. д. Он со­ве­ту­ет вы­пол­нить тем­пе­ра­тур­но-кли­ма­ти­че­ское мо­де­ли­ро­ва­ние по­ме­ще­ния с уче­том вы­ше­пе­ре­чис­лен­ных па­ра­мет­ров и, если по­тре­бу­ет­ся, уточ­ня­ю­щих дан­ных. В ре­зуль­та­те можно будет под­го­то­вить ре­ко­мен­да­ции в от­но­ше­нии оп­ти­маль­ной вы­со­ты фаль­шпо­ла, а также дать оцен­ку це­ле­со­об­раз­но­сти раз­ме­ще­ния в одном зале стоек с раз­ной энергонагруженностью.

    Что ж, мы дей­стви­тель­но не предо­ста­ви­ли всей ин­фор­ма­ции, необ­хо­ди­мой для по­доб­но­го мо­де­ли­ро­ва­ния, и про­ек­ти­ров­щи­кам при­ш­лось до­воль­ство­вать­ся скуд­ны­ми ис­ход­ны­ми дан­ны­ми. И все же, на­де­ем­ся, пред­став­лен­ные ре­ше­ния ока­жут­ся ин­те­рес­ны­ми и по­лез­ны­ми ши­ро­ко­му кругу за­каз­чи­ков. Им оста­нет­ся толь­ко «по­до­гнать» ре­ше­ния «под себя».

    «КЛАС­СИ­КА» ОХЛАЖДЕНИЯ

    Для сня­тия тепла со стоек при на­груз­ке 5 кВт боль­шин­ство про­ек­ти­ров­щи­ков пред­ло­жи­ли самый рас­про­стра­нен­ный на се­год­ня ва­ри­ант — уста­нов­ку шкаф­ных пре­ци­зи­он­ных кон­ди­ци­о­не­ров, по­да­ю­щих хо­лод­ный воз­дух в про­стран­ство под фаль­шпо­лом. Под­вод воз­ду­ха к обо­ру­до­ва­нию осу­ществ­ля­ет­ся в зоне хо­лод­ных ко­ри­до­ров через пер­фо­ри­ро­ван­ные плиты или воз­ду­хо­рас­пре­де­ли­тель­ные ре­шет­ки фаль­шпо­ла, а отвод воз­ду­ха от кон­ди­ци­о­не­ров — из зоны го­ря­чих ко­ри­до­ров через верх­нюю часть зала или про­стран­ство на­вес­но­го по­тол­ка (см. Рисунок 1). Такая схема может быть ре­а­ли­зо­ва­на толь­ко при на­ли­чии фаль­шпо­ла до­ста­точ­ной высоты

    5134

    В во­про­се вы­бо­ра места для уста­нов­ки шкаф­ных кон­ди­ци­о­не­ров един­ство мне­ний от­сут­ству­ет, мно­гие ука­за­ли на воз­мож­ность их раз­ме­ще­ния как в сер­вер­ном зале, так и в со­сед­нем по­ме­ще­нии. Алек­сей Кар­пин­ский, ди­рек­тор де­пар­та­мен­та ин­же­нер­ных си­стем ком­па­нии «Асте­рос», уве­рен, что для низ­ко­на­гру­жен­ных стоек луч­шим ре­ше­ни­ем будет вынос «тя­же­лой ин­же­не­рии» за пре­де­лы сер­вер­но­го зала (см. Рисунок 2) — тогда для об­слу­жи­ва­ния кон­ди­ци­о­не­ров внутрь зала вхо­дить не при­дет­ся. «Это по­вы­ша­ет на­деж­ность ра­бо­ты обо­ру­до­ва­ния, ведь, как из­вест­но, наи­бо­лее часто оно вы­хо­дит из строя вслед­ствие че­ло­ве­че­ско­го фак­то­ра, — объ­яс­ня­ет он. — При­чем по­ме­ще­ние с кон­ди­ци­о­не­ра­ми может быть со­вер­шен­но не свя­зан­ным с ма­шин­ным залом и рас­по­ла­гать­ся, на­при­мер, через ко­ри­дор или на дру­гом этаже».

    5135

    Если стой­ки мощ­но­стью 5 и 20 кВт уста­нав­ли­ва­ют­ся в одном по­ме­ще­нии, Алек­сандр Ласый, за­ме­сти­тель ди­рек­то­ра де­пар­та­мен­та ин­тел­лек­ту­аль­ных зда­ний ком­па­нии «Крок», ре­ко­мен­ду­ет ор­га­ни­зо­вать фи­зи­че­ское раз­де­ле­ние го­ря­чих и хо­лод­ных ко­ри­до­ров. В си­ту­а­ции, когда для вы­со­ко­на­гру­жен­ных стоек вы­де­ля­ет­ся от­дель­ное по­ме­ще­ние, по­доб­но­го раз­де­ле­ния для стоек на 5 кВт не требуется.

    ФРЕОН ИЛИ ВОДА

    Шкаф­ные кон­ди­ци­о­не­ры на рынке пред­став­ле­ны как во фре­о­но­вом ис­пол­не­нии, так и в ва­ри­ан­тах с во­дя­ным охла­жде­ни­ем. При ис­поль­зо­ва­нии фре­о­но­вых кон­ди­ци­о­не­ров на крыше или при­ле­га­ю­щей тер­ри­то­рии необ­хо­ди­мо преду­смот­реть место для уста­нов­ки кон­ден­са­тор­ных бло­ков, а при во­дя­ном охла­жде­нии по­тре­бу­ет­ся место под на­сос­ную и во­до­охла­жда­ю­щие ма­ши­ны (чиллеры).

    Спе­ци­а­ли­сты ком­па­нии «АМД­тех­но­ло­гии» пред­ста­ви­ли За­каз­чи­ку срав­не­ние раз­лич­ных ва­ри­ан­тов фре­о­но­вых и во­дя­ных си­стем кон­ди­ци­о­ни­ро­ва­ния. Наи­бо­лее бюд­жет­ный ва­ри­ант преду­смат­ри­ва­ет уста­нов­ку обыч­ных шкаф­ных фре­о­но­вых кон­ди­ци­о­не­ров HPM M50 UA с по­да­чей хо­лод­но­го воз­ду­ха под фаль­шпол. При­мер­но на чет­верть до­ро­же обой­дут­ся мо­де­ли кон­ди­ци­о­не­ров с циф­ро­вым спи­раль­ным ком­прес­со­ром и элек­трон­ным тер­мо­рас­ши­ри­тель­ным вен­ти­лем (HPM D50 UA, Digital). Мощ­ность кон­ди­ци­о­не­ров ре­гу­ли­ру­ет­ся в за­ви­си­мо­сти от тем­пе­ра­ту­ры в по­ме­ще­нии, это поз­во­ля­ет до­бить­ся 12-про­цент­ной эко­но­мии элек­тро­энер­гии, а также умень­шить ко­ли­че­ство пусков и оста­но­ва ком­прес­со­ра, что по­вы­ша­ет срок служ­бы си­сте­мы. В слу­чае от­сут­ствия на объ­ек­те фаль­шпо­ла (или его недо­ста­точ­ной вы­со­ты) пред­ло­жен более до­ро­гой по на­чаль­ным вло­же­ни­ям, но эко­но­мич­ный в экс­плу­а­та­ции ва­ри­ант с внут­ри­ряд­ны­ми фре­о­но­вы­ми кондиционерами.

    Как по­ка­зы­ва­ет пред­став­лен­ный ана­лиз, фре­о­но­вые кон­ди­ци­о­не­ры менее эф­фек­тив­ны по срав­не­нию с си­сте­мой во­дя­но­го охла­жде­ния. При этом, о чем на­по­ми­на­ет Вик­тор Гав­ри­лов, тех­ни­че­ский ди­рек­тор «АМД­тех­но­ло­гий», фре­о­но­вая си­сте­ма имеет огра­ни­че­ние по длине тру­бо­про­во­да и пе­ре­па­ду высот между внут­рен­ни­ми и на­руж­ны­ми бло­ка­ми (эк­ви­ва­лент­ная общая длина трас­сы фре­о­но­про­во­да не долж­на пре­вы­шать 50 м, а ре­ко­мен­ду­е­мый пе­ре­пад по вы­со­те — 30 м); у во­дя­ной си­сте­мы таких огра­ни­че­ний нет, по­это­му ее можно при­спо­со­бить к любым осо­бен­но­стям зда­ния и при­ле­га­ю­щей тер­ри­то­рии. Важно также пом­нить, что при при­ме­не­нии фре­о­но­вой си­сте­мы пер­спек­ти­вы раз­ви­тия (уве­ли­че­ние плот­но­сти энер­го­по­треб­ле­ния) су­ще­ствен­но огра­ни­че­ны, тогда как при за­клад­ке необ­хо­ди­мой ин­фра­струк­ту­ры по­да­чи хо­лод­ной воды к стой­кам (тру­бо­про­во­ды, на­со­сы, ар­ма­ту­ра) на­груз­ку на стой­ку можно впо­след­ствии уве­ли­чи­вать до 30 кВт и выше, не при­бе­гая к ка­пи­таль­ной ре­кон­струк­ции сер­вер­но­го помещения.

    К фак­то­рам, ко­то­рые могут опре­де­лить выбор в поль­зу фре­о­но­вых кон­ди­ци­о­не­ров, можно от­не­сти от­сут­ствие места на улице (на­при­мер из-за невоз­мож­но­сти обес­пе­чить по­жар­ный про­езд) или на кров­ле (вслед­ствие осо­бен­но­стей кон­струк­ции или ее недо­ста­точ­ной несу­щей спо­соб­но­сти) для мон­та­жа мо­но­блоч­ных чил­ле­ров на­руж­ной уста­нов­ки. При этом боль­шин­ство экс­пер­тов еди­но­душ­но вы­ска­зы­ва­ют мне­ние, что при ука­зан­ных мощ­но­стях ре­ше­ние на воде эко­но­ми­че­ски це­ле­со­об­раз­нее и проще в ре­а­ли­за­ции. Кроме того, при ис­поль­зо­ва­нии воды и/или эти­лен­гли­ко­ле­вой смеси в ка­че­стве хо­ло­до­но­си­те­ля можно за­дей­ство­вать ти­по­вые функ­ции фри­ку­лин­га в чиллерах.

    Впро­чем, функ­ции фри­ку­лин­га воз­мож­но за­дей­ство­вать и во фре­о­но­вых кон­ди­ци­о­не­рах. Такие ва­ри­ан­ты ука­за­ны в пред­ло­же­ни­ях ком­па­ний RC Group и «Ин­же­нер­ное бюро ’’Хос­сер‘‘», где ис­поль­зу­ют­ся фре­о­но­вые кон­ди­ци­о­не­ры со встро­ен­ны­ми кон­ден­са­то­ра­ми во­дя­но­го охла­жде­ния и внеш­ни­ми теп­ло­об­мен­ни­ка­ми с функ­ци­ей фри­ку­лин­га (сухие гра­дир­ни). Спе­ци­а­ли­сты RC Group сразу от­ка­за­лись от ва­ри­ан­та с уста­нов­кой кон­ди­ци­о­не­ров с вы­нос­ны­ми кон­ден­са­то­ра­ми воз­душ­но­го охла­жде­ния, по­сколь­ку он не со­от­вет­ству­ет тре­бо­ва­нию За­каз­чи­ка за­дей­ство­вать режим фри­ку­лин­га. По­ми­мо уже на­зван­но­го они пред­ло­жи­ли ре­ше­ние на ос­но­ве кон­ди­ци­о­не­ров, ра­бо­та­ю­щих на охла­жден­ной воде. Ин­те­рес­но от­ме­тить, что и про­ек­ти­ров­ши­ки «Ин­же­нер­но­го бюро ’’Хос­сер‘‘» раз­ра­бо­та­ли вто­рой ва­ри­ант на воде.

    Если ком­па­ния «АМД­тех­но­ло­гии» пред­ло­жи­ла для стоек на 5 кВт ре­ше­ние на базе внут­ри­ряд­ных кон­ди­ци­о­не­ров толь­ко как один из воз­мож­ных ва­ри­ан­тов, то APC by Schneider Electric (см. Ри­су­нок 3), а также один из парт­не­ров этого про­из­во­ди­те­ля, ком­па­ния «Ути­лекс», от­да­ют пред­по­чте­ние кон­ди­ци­о­не­рам, уста­нав­ли­ва­е­мым в ряды стоек. В обоих ре­ше­ни­ях пред­ло­же­но изо­ли­ро­вать го­ря­чий ко­ри­дор с по­мо­щью си­сте­мы HACS (см. Ри­су­нок 4). «Для эф­фек­тив­но­го охла­жде­ния необ­хо­ди­мо сни­зить по­те­ри при транс­пор­ти­ров­ке хо­лод­но­го воз­ду­ха, по­это­му си­сте­мы кон­ди­ци­о­ни­ро­ва­ния лучше уста­но­вить рядом с на­груз­кой. Раз­ме­ще­ние кон­ди­ци­о­не­ров в от­дель­ном по­ме­ще­нии — такая мо­дель при­ме­ня­лась в со­вет­ских вы­чис­ли­тель­ных цен­трах — в дан­ном слу­чае менее эф­фек­тив­но», — счи­та­ет Дмит­рий Ча­га­ров. В слу­чае ис­поль­зо­ва­ния внут­ри­ряд­ных кон­ди­ци­о­не­ров фаль­шпол уже не яв­ля­ет­ся необ­хо­ди­мо­стью, хотя в про­ек­те «Ути­лек­са» он преду­смот­рен — для про­клад­ки трасс хо­ло­до­снаб­же­ния, элек­тро­пи­та­ния и СКС.

    Ми­ха­ил Бал­ка­ров, си­стем­ный ин­же­нер ком­па­нии APC by Schneider Electric, от­ме­ча­ет, что при от­сут­ствии фаль­шпо­ла трубы можно про­ло­жить либо в штро­бах, либо свер­ху, преду­смот­рев до­пол­ни­тель­ный уро­вень за­щи­ты в виде лот­ков или ко­ро­бов для кон­тро­ли­ру­е­мо­го слива воз­мож­ных про­те­чек. Если же фаль­шпол преду­смат­ри­ва­ет­ся, то его ре­ко­мен­ду­е­мая вы­со­та со­став­ля­ет не менее 40 см — из со­об­ра­же­ний удоб­ства про­клад­ки труб.

    ЧИЛ­ЛЕР И ЕГО «ОБВЯЗКА»

    В боль­шин­стве про­ек­тов преду­смат­ри­ва­ет­ся уста­нов­ка внеш­не­го чил­ле­ра и ор­га­ни­за­ция двух­кон­тур­ной си­сте­мы хо­ло­до­снаб­же­ния. Во внеш­нем кон­ту­ре, свя­зы­ва­ю­щем чил­ле­ры и про­ме­жу­точ­ные теп­ло­об­мен­ни­ки, хо­ло­до­но­си­те­лем слу­жит вод­ный рас­твор эти­лен­гли­ко­ля, а во внут­рен­нем — между теп­ло­об­мен­ни­ка­ми и кон­ди­ци­о­не­ра­ми (шкаф­ны­ми и/или внут­ри­ряд­ны­ми) — цир­ку­ли­ру­ет уже чи­стая вода. Необ­хо­ди­мость ис­поль­зо­ва­ния эти­лен­гли­ко­ля во внеш­нем кон­ту­ре легко объ­яс­ни­ма — это ве­ще­ство зимой не за­мер­за­ет. У За­каз­чи­ка воз­ник ре­зон­ный во­прос: зачем нужен вто­рой кон­тур, и по­че­му нель­зя ор­га­ни­зо­вать всего один — ведь в этом слу­чае КПД будет выше?

    По сло­вам Вла­ди­сла­ва Яко­вен­ко, двух­кон­тур­ная схема поз­во­ля­ет сни­зить объем до­ро­го­го хо­ло­до­но­си­те­ля (эти­лен­гли­ко­ля) и яв­ля­ет­ся более эко­ло­гич­ной. Эти­лен­гли­коль — ядо­ви­тое, хи­ми­че­ски ак­тив­ное ве­ще­ство, и если про­теч­ка слу­чит­ся внут­ри по­ме­ще­ния ЦОД, лик­ви­да­ция по­след­ствий такой ава­рии ста­нет се­рьез­ной про­бле­мой для служ­бы экс­плу­а­та­ции. Сле­ду­ет также учи­ты­вать, что при со­дер­жа­нии гли­ко­ля в рас­тво­ре хо­ло­до­но­си­те­ля на уровне 40% по­тре­бу­ют­ся более мощ­ные на­со­сы (из-за вы­со­кой вяз­ко­сти рас­тво­ра), по­это­му по­треб­ле­ние энер­гии и, со­от­вет­ствен­но, экс­плу­а­та­ци­он­ные рас­хо­ды уве­ли­чат­ся. На­ко­нец, тре­бо­ва­ние к мон­та­жу си­сте­мы без гли­ко­ля го­раз­до ниже, а экс­плу­а­ти­ро­вать ее проще.

    При ис­поль­зо­ва­нии чил­ле­ров функ­цию «бес­пе­ре­бой­но­го охла­жде­ния» ре­а­ли­зо­вать до­воль­но про­сто: при воз­ник­но­ве­нии пе­ре­бо­ев с по­да­чей элек­тро­энер­гии си­сте­ма спо­соб­на обес­пе­чить охла­жде­ние сер­вер­ной до за­пус­ка ди­зе­ля или кор­рект­но­го вы­клю­че­ния сер­ве­ров за счет хо­лод­ной воды, за­па­сен­ной в ба­ках-ак­ку­му­ля­то­рах. Как от­ме­ча­ет Вик­тор Гав­ри­лов, ре­а­ли­за­ция по­доб­ной схемы поз­во­ля­ет удер­жать из­ме­не­ние гра­ди­ен­та тем­пе­ра­ту­ры в до­пу­сти­мых пре­де­лах (ве­ду­щие про­из­во­ди­те­ли сер­ве­ров тре­бу­ют, чтобы ско­рость из­ме­не­ния тем­пе­ра­ту­ры со­став­ля­ла не более 50С/час, а уве­ли­че­ние этой ско­ро­сти может при­ве­сти к по­лом­ке сер­вер­но­го обо­ру­до­ва­ния, что осо­бен­но часто про­ис­хо­дит при воз­об­нов­ле­нии охла­жде­ния в ре­зуль­та­те рез­ко­го сни­же­ния тем­пе­ра­ту­ры). При про­па­да­нии элек­тро­пи­та­ния для под­дер­жа­ния ра­бо­ты чил­лер­ной си­сте­мы кон­ди­ци­о­ни­ро­ва­ния необ­хо­ди­мо толь­ко обес­пе­чить функ­ци­о­ни­ро­ва­ние пе­ре­ка­чи­ва­ю­щих на­со­сов и вен­ти­ля­то­ров кон­ди­ци­о­не­ров — по­треб­ле­ние от ИБП сво­дит­ся к ми­ни­му­му. Для клас­си­че­ских фре­о­но­вых си­стем необ­хо­ди­мо обес­пе­чить пи­та­ни­ем весь ком­плекс це­ли­ком (при этом все ком­прес­со­ры долж­ны быть осна­ще­ны функ­ци­ей «мяг­ко­го за­пус­ка»), по­это­му тре­бу­ют­ся кон­ди­ци­о­не­ры и ИБП более до­ро­гой комплектации.

    КОГДА РАС­ТЕТ ПЛОТНОСТЬ

    Боль­шин­ство пред­ло­жен­ных За­каз­чи­ку ре­ше­ний для охла­жде­ния вы­со­ко­на­гру­жен­ных стоек (20 кВт) преду­смат­ри­ва­ет ис­поль­зо­ва­ние внут­ри­ряд­ных кон­ди­ци­о­не­ров. Как по­ла­га­ет Алек­сандр Ласый, ос­нов­ная слож­ность при от­во­де от стой­ки 20 кВт тепла с по­мо­щью клас­си­че­ской схемы охла­жде­ния, ба­зи­ру­ю­щей­ся на шкаф­ных кон­ди­ци­о­не­рах, свя­за­на с по­да­чей охла­жден­но­го воз­ду­ха из-под фаль­шполь­но­го про­стран­ства и до­став­кой его до теп­ло­вы­де­ля­ю­ще­го обо­ру­до­ва­ния. «Зна­чи­тель­ные пе­ре­па­ды дав­ле­ния на пер­фо­ри­ро­ван­ных ре­шет­ках фаль­шпо­ла и вы­со­кие ско­ро­сти дви­же­ния воз­ду­ха со­зда­ют нерав­но­мер­ный воз­душ­ный поток в зоне перед стой­ка­ми даже при раз­де­ле­нии го­ря­чих и хо­лод­ных ко­ри­до­ров, — от­ме­ча­ет он. — Это при­во­дит к нерав­но­мер­но­му охла­жде­нию стоек и их пе­ре­гре­ву. В слу­чае пе­ре­мен­ной за­груз­ки стоек воз­ни­ка­ет необ­хо­ди­мость пе­ре­на­стра­и­вать си­сте­му воз­ду­хо­рас­пре­де­ле­ния через фаль­шпол, что до­воль­но затруднительно».

    Впро­чем, неко­то­рые ком­па­нии «риск­ну­ли» пред­ло­жить для стоек на 20 кВт си­сте­му, ос­но­ван­ную на тех же прин­ци­пах, что при­ме­ня­ют­ся для стоек на 5кВт, — по­да­чей хо­лод­но­го воз­ду­ха под фаль­шпол. По сло­вам Сер­гея Бон­да­ре­ва, ру­ко­во­ди­те­ля от­де­ла про­даж «Вайсс Кли­ма­тех­ник», его опыт по­ка­зы­ва­ет, что уста­нов­ка до­пол­ни­тель­ных ре­ше­ток во­круг стой­ки для уве­ли­че­ния пло­ща­ди се­че­ния, через ко­то­рое по­сту­па­ет хо­лод­ный воз­дух (а зна­чит и его объ­е­ма), поз­во­ля­ет сни­мать теп­ло­вую на­груз­ку в 20 кВт. Ре­ше­ние этой ком­па­нии от­ли­ча­ет­ся от дру­гих про­ек­тов ре­а­ли­за­ци­ей фри­ку­лин­га: кон­струк­ция кон­ди­ци­о­не­ров Deltaclima FC про­из­вод­ства Weiss Klimatechnik поз­во­ля­ет под­во­дить к ним хо­лод­ный воз­дух прямо с улицы.

    Ин­те­рес­ное ре­ше­ние пред­ло­жи­ла ком­па­ния «Юни­Конд», парт­нер ита­льян­ской Uniflair: клас­си­че­ская си­сте­ма охла­жде­ния через фаль­шпол до­пол­ня­ет­ся обо­ру­до­ван­ны­ми вен­ти­ля­то­ра­ми мо­ду­ля­ми «ак­тив­но­го пола», ко­то­рые уста­нав­ли­ва­ют­ся вме­сто обыч­ных пли­ток фаль­шпо­ла. По утвер­жде­нию спе­ци­а­ли­стов «Юни­Конд», такие мо­ду­ли поз­во­ля­ют су­ще­ствен­но уве­ли­чить объ­е­мы ре­гу­ли­ру­е­мых по­то­ков воз­ду­ха: до 4500 м3/час вме­сто 800–1000 м3/час от обыч­ной ре­шет­ки 600х600 мм. Они также от­ме­ча­ют, что про­сто уста­но­вить вен­ти­ля­тор в под­поль­ном про­стран­стве недо­ста­точ­но для обес­пе­че­ния га­ран­ти­ро­ван­но­го охла­жде­ния сер­вер­ных стоек. Важно пра­виль­но ор­га­ни­зо­вать воз­душ­ный поток как по дав­ле­нию, так и по на­прав­ле­нию воз­ду­ха, чтобы обес­пе­чить по­да­чу воз­ду­ха не толь­ко в верх­нюю часть стой­ки, но и, в слу­чае необ­хо­ди­мо­сти, в ее ниж­нюю часть. Для этого па­нель «ак­тив­но­го пола» по­ми­мо вен­ти­ля­то­ра ком­плек­ту­ет­ся про­цес­со­ром, дат­чи­ка­ми тем­пе­ра­ту­ры и по­во­рот­ны­ми ла­ме­ля­ми (см. Ри­су­нок 5). При­ме­не­ние мо­ду­лей «ак­тив­но­го пола» без до­пол­ни­тель­ной изо­ля­ции по­то­ков воз­ду­ха поз­во­ля­ет уве­ли­чить мощ­ность стой­ки до 15 кВт, а при гер­ме­ти­за­ции хо­лод­но­го ко­ри­до­ра (в «Юни­Конд» это ре­ше­ние на­зы­ва­ют «хо­лод­ным бас­сей­ном») — до 25 кВт.

    5136

    Как уже го­во­ри­лось, боль­шин­ство про­ек­ти­ров­щи­ков ре­ко­мен­до­ва­ли для стоек на 20 кВт си­сте­мы с внут­ри­ряд­ным охла­жде­ни­ем и изо­ля­цию по­то­ков го­ря­че­го и хо­лод­но­го воз­ду­ха. Как от­ме­ча­ет Алек­сандр Ласый, ис­поль­зо­ва­ние вы­со­ко­на­гру­жен­ных стоек в со­че­та­нии с внут­ри­ряд­ны­ми кон­ди­ци­о­не­ра­ми поз­во­ля­ет уве­ли­чить плот­ность раз­ме­ще­ния сер­вер­но­го обо­ру­до­ва­ния и со­кра­тить про­стран­ство (ко­ри­до­ры, про­хо­ды) для его об­слу­жи­ва­ния. Вза­им­ное рас­по­ло­же­ние сер­вер­ных стоек и кон­ди­ци­о­не­ров в этом слу­чае сво­дит к ми­ни­му­му нерав­но­мер­ность рас­пре­де­ле­ния хо­ло­да в ава­рий­ной ситуации.

    Выбор раз­лич­ных ва­ри­ан­тов за­кры­той ар­хи­тек­ту­ры цир­ку­ля­ции воз­ду­ха пред­ло­жи­ла ком­па­ния «Асте­рос»: от изо­ля­ции хо­лод­но­го (ре­ше­ние от Knuеrr и Emerson) или го­ря­че­го ко­ри­до­ра (APC) до изо­ля­ции воз­душ­ных по­то­ков на уровне стой­ки (Rittal, APC, Emerson, Knuеrr). При­чем, как от­ме­ча­ет­ся в про­ек­те, 16 вы­со­ко­на­гру­жен­ных стоек можно раз­ме­стить и в от­дель­ном по­ме­ще­нии, и в общем зале. В ка­че­стве ва­ри­ан­тов кон­ди­ци­о­нер­но­го обо­ру­до­ва­ния спе­ци­а­ли­сты «Асте­рос» рас­смот­ре­ли воз­мож­ность уста­нов­ки внут­ри­ряд­ных кон­ди­ци­о­не­ров APC InRowRP/RD (с изо­ля­ци­ей го­ря­че­го ко­ри­до­ра), Emerson CR040RC и за­кры­тых ре­ше­ний на базе обо­ру­до­ва­ния Knuеrr CoolLoop — во всех этих слу­ча­ях обес­пе­чи­ва­ет­ся ре­зер­ви­ро­ва­ние на уровне ряда по схеме N+1. Еще один ва­ри­ант — ряд­ные кон­ди­ци­о­не­ры LCP ком­па­нии Rittal, со­сто­я­щие из трех охла­жда­ю­щих мо­ду­лей, каж­дый из ко­то­рых можно за­ме­нить в «го­ря­чем» ре­жи­ме. В пол­ной мере до­ка­зав свою «вен­до­ро­не­за­ви­си­мость», ин­те­гра­то­ры «Асте­рос» все же от­ме­ти­ли, что при ис­поль­зо­ва­нии мо­но­брен­до­во­го ре­ше­ния, на­при­мер на базе про­дук­тов Emerson, все эле­мен­ты могут быть объ­еди­не­ны в еди­ную ло­каль­ную сеть, что поз­во­лит оп­ти­ми­зи­ро­вать ра­бо­ту си­сте­мы и сни­зить рас­ход энергии.

    Как по­ла­га­ют в «Асте­рос», раз­ме­щать тру­бо­про­во­ды в под­по­то­лоч­ной зоне неже­ла­тель­но, по­сколь­ку при на­ли­чии под­вес­но­го по­тол­ка об­на­ру­жить и предот­вра­тить про­теч­ку и об­ра­зо­ва­ние кон­ден­са­та очень слож­но. По­это­му они ре­ко­мен­ду­ют обу­стро­ить фаль­шпол вы­со­той до 300 мм — этого до­ста­точ­но для про­клад­ки ка­бель­ной про­дук­ции и тру­бо­про­во­дов хо­ло­до­снаб­же­ния. Так же как и в ос­нов­ном полу, здесь необ­хо­ди­мо преду­смот­реть сред­ства для сбора жид­ко­сти при воз­ник­но­ве­нии ава­рий­ных си­ту­а­ций (гид­ро­изо­ля­ция, при­ям­ки, разу­к­лон­ка и т. д.).

    Как и шкаф­ные кон­ди­ци­о­не­ры, внут­ри­ряд­ные до­вод­чи­ки вы­пус­ка­ют­ся не толь­ко в во­дя­ном, но и во фре­о­но­вом ис­пол­не­нии. На­при­мер, но­вин­ка ком­па­нии RC Group — внут­ри­ряд­ные си­сте­мы охла­жде­ния Coolside — по­став­ля­ет­ся в сле­ду­ю­щих ва­ри­ан­тах: с фре­о­но­вы­ми внут­рен­ни­ми бло­ка­ми, с внут­рен­ни­ми бло­ка­ми на охла­жден­ной воде, с одним на­руж­ным и одним внут­рен­ним фре­о­но­вым бло­ком, а также с одним на­руж­ным и несколь­ки­ми внут­рен­ни­ми фре­о­но­вы­ми бло­ка­ми. Учи­ты­вая по­же­ла­ние За­каз­чи­ка от­но­си­тель­но энер­го­сбе­ре­же­ния, для дан­но­го про­ек­та вы­бра­ны си­сте­мы Coolside, ра­бо­та­ю­щие на охла­жден­ной воде, по­лу­ча­е­мой от чил­ле­ра. Число чил­ле­ров, уста­нов­лен­ных на пер­вом этапе про­ек­та, при­дет­ся вдвое увеличить.

    Для вы­со­ко­плот­ных стоек ком­па­ния «АМД­тех­но­ло­гии» раз­ра­бо­та­ла несколь­ко ва­ри­ан­тов ре­ше­ний — в за­ви­си­мо­сти от кон­цеп­ции, при­ня­той для стоек на 5 кВт. Если За­каз­чик вы­бе­рет бюд­жет­ный ва­ри­ант (фре­о­но­вые кон­ди­ци­о­не­ры), то в стой­ках на 20 кВт пред­ла­га­ет­ся уста­но­вить ряд­ные кон­ди­ци­о­не­ры-до­вод­чи­ки XDH, а в ка­че­стве хо­ло­диль­ной ма­ши­ны — чил­лер внут­рен­ней уста­нов­ки с вы­нос­ны­ми кон­ден­са­то­ра­ми XDC, обес­пе­чи­ва­ю­щий цир­ку­ля­цию хо­ло­до­но­си­те­ля для до­вод­чи­ков XDH. Если же За­каз­чик с са­мо­го на­ча­ла ори­ен­ти­ру­ет­ся на чил­ле­ры, то ре­ко­мен­ду­ет­ся до­ба­вить еще один чил­лер SBH 030 и также ис­поль­зо­вать кон­ди­ци­о­не­ры-до­вод­чи­ки XDH. Чтобы «раз­вя­зать» чил­лер­ную воду и фреон 134, ис­поль­зу­е­мый кон­ди­ци­о­не­ра­ми XDH, при­ме­ня­ют­ся спе­ци­аль­ные гид­рав­ли­че­ские мо­ду­ли XDP (см. Рисунок 6).

    5137

    Спе­ци­а­ли­сты са­мо­го про­из­во­ди­те­ля — ком­па­нии Emerson Network — преду­смот­ре­ли толь­ко один ва­ри­ант, ос­но­ван­ный на раз­ви­тии чил­лер­ной си­сте­мы, пред­ло­жен­ной для стоек на 5 кВт. Они от­ме­ча­ют, что ис­поль­зо­ва­ние в си­сте­ме Liebert XD фрео­на R134 ис­клю­ча­ет ввод воды в по­ме­ще­ние ЦОД. В ос­но­ву ра­бо­ты этой си­сте­мы по­ло­же­но свой­ство жид­ко­стей по­гло­щать тепло при ис­па­ре­нии. Жид­кий хо­ло­до­но­си­тель, на­гне­та­е­мый на­со­сом, ис­па­ря­ет­ся в теп­ло­об­мен­ни­ках бло­ков охла­жде­ния XDH, а затем по­сту­па­ет в мо­дуль XDP, где вновь пре­вра­ща­ет­ся в жид­кость в ре­зуль­та­те про­цес­са кон­ден­са­ции. Таким об­ра­зом, ком­прес­си­он­ный цикл, при­сут­ству­ю­щий в тра­ди­ци­он­ных си­сте­мах, ис­клю­ча­ет­ся. Даже если слу­чит­ся утеч­ка жид­ко­сти, эко­ло­ги­че­ски без­вред­ный хо­ло­до­но­си­тель про­сто ис­па­рит­ся, не при­чи­нив ни­ка­ко­го вреда оборудованию.

    Дан­ная схема пред­по­ла­га­ет воз­мож­ность по­этап­но­го ввода обо­ру­до­ва­ния: по мере уве­ли­че­ния мощ­но­сти на­груз­ки уста­нав­ли­ва­ют­ся до­пол­ни­тель­ные до­вод­чи­ки, ко­то­рые под­со­еди­ня­ют­ся к су­ще­ству­ю­щей си­сте­ме тру­бо­про­во­дов при по­мо­щи гиб­ких под­во­док и быст­ро­разъ­ем­ных со­еди­не­ний, что не тре­бу­ет оста­нов­ки си­сте­мы кондиционирования.

    СПЕЦ­ШКА­ФЫ

    Как счи­та­ет Алек­сандр Ша­пи­ро, на­чаль­ник от­де­ла ин­же­нер­ных си­стем «Кор­по­ра­ции ЮНИ», теп­ло­вы­де­ле­ние 18–20 кВт на шкаф — это при­мер­но та гра­ни­ца, когда тепло можно от­ве­сти за ра­зум­ную цену тра­ди­ци­он­ны­ми ме­то­да­ми (с при­ме­не­ни­ем внут­ри­ряд­ных и/или под­по­то­лоч­ных до­вод­чи­ков, вы­го­ра­жи­ва­ния рядов и т. п.). При более вы­со­кой плот­но­сти энер­го­по­треб­ле­ния вы­год­нее ис­поль­зо­вать за­кры­тые сер­вер­ные шкафы с ло­каль­ны­ми си­сте­ма­ми во­дя­но­го охла­жде­ния. Же­ла­ние при­ме­нить для от­во­да тепла от вто­рой груп­пы шка­фов тра­ди­ци­он­ные ме­то­ды объ­яс­ни­мо, но, как пре­ду­пре­жда­ет спе­ци­а­лист «Кор­по­ра­ции ЮНИ», по­яв­ле­ние в зале новых энер­го­ем­ких шка­фов по­тре­бу­ет мон­та­жа до­пол­ни­тель­ных хо­ло­диль­ных машин, из­ме­не­ния кон­фи­гу­ра­ции вы­го­ро­док, кон­тро­ля за из­ме­нив­шей­ся «теп­ло­вой кар­ти­ной». Про­ве­де­ние таких («гряз­ных») работ в дей­ству­ю­щем ЦОДе не це­ле­со­об­раз­но. По­это­му в ка­че­стве энер­го­ем­ких шка­фов спе­ци­а­ли­сты «Кор­по­ра­ции ЮНИ» пред­ло­жи­ли ис­поль­зо­вать за­кры­тые сер­вер­ные шкафы CoolLoop с от­во­дом тепла водой про­из­вод­ства Knuеrr в ва­ри­ан­те с тремя мо­ду­ля­ми охла­жде­ния (10 кВт каж­дый, N+1). По­доб­ный ва­ри­ант преду­смот­ре­ли и неко­то­рые дру­гие про­ек­ти­ров­щи­ки.

    Ми­ну­сы та­ко­го ре­ше­ния свя­за­ны с по­вы­ше­ни­ем сто­и­мо­сти про­ек­та (CAPEX) и необ­хо­ди­мо­стью за­ве­де­ния воды в сер­вер­ный зал. Глав­ный плюс — в от­лич­ной мас­шта­би­ру­е­мо­сти: уста­нов­ка новых шка­фов не до­бав­ля­ет теп­ло­вой на­груз­ки в зале и не при­во­дит к пе­ре­рас­пре­де­ле­нию тепла, а под­клю­че­ние шкафа к си­сте­ме хо­ло­до­снаб­же­ния За­каз­чик может вы­пол­нять сво­и­ми си­ла­ми. Кроме того, он имеет воз­мож­ность путем до­бав­ле­ния вен­ти­ля­ци­он­но­го мо­ду­ля от­ве­сти от шкафа еще 10 кВт тепла (всего 30 кВт при со­хра­не­нии ре­зер­ви­ро­ва­ния N+1) — фак­ти­че­ски это ре­зерв для роста. На­ко­нец, как утвер­жда­ет Алек­сандр Ша­пи­ро, с точки зре­ния энер­го­сбе­ре­же­ния (OPEX) дан­ное ре­ше­ние яв­ля­ет­ся наи­бо­лее эффективным.

    В про­ек­те «Кор­по­ра­ции ЮНИ» шкафы CoolLoop пред­по­ла­га­ет­ся уста­но­вить в общем сер­вер­ном зале с уче­том прин­ци­па че­ре­до­ва­ния го­ря­чих и хо­лод­но­го ко­ри­до­ров, чем га­ран­ти­ру­ет­ся ра­бо­то­спо­соб­ность шка­фов при ава­рий­ном или тех­но­ло­ги­че­ском от­кры­ва­нии две­рей. При­чем общее кон­ди­ци­о­ни­ро­ва­ние воз­ду­ха в зоне энер­го­ем­ких шка­фов обес­пе­чи­ва­ет­ся ана­ло­гич­но ос­нов­ной зоне сер­вер­но­го зала за одним ис­клю­че­ни­ем — запас хо­ло­да со­став­ля­ет 20–30 кВт. Кон­ди­ци­о­не­ры ре­ко­мен­до­ва­но уста­но­вить в от­дель­ном по­ме­ще­нии, смеж­ном с сер­вер­ным залом и залом раз­ме­ще­ния ИБП (см. Рисунок 7). Такая ком­по­нов­ка имеет ряд пре­иму­ществ: во-пер­вых, тем самым раз­гра­ни­чи­ва­ют­ся зоны от­вет­ствен­но­сти служ­бы кон­ди­ци­о­ни­ро­ва­ния и ИТ-служб (со­труд­ни­кам служ­бы кон­ди­ци­о­ни­ро­ва­ния нет необ­хо­ди­мо­сти за­хо­дить в сер­вер­ный зал); во-вто­рых, из зоны раз­ме­ще­ния кон­ди­ци­о­не­ров обес­пе­чи­ва­ет­ся по­да­ча/забор воз­ду­ха как в сер­вер­ный зал, так и в зал ИБП; в-тре­тьих, со­кра­ща­ет­ся число ре­зерв­ных кон­ди­ци­о­не­ров (ре­зерв общий).

    5138

    ФРИ­КУ­ЛИНГ И ЭНЕРГОЭФФЕКТИВНОСТЬ

    Как и про­сил За­каз­чик, все про­ек­ти­ров­щи­ки вклю­чи­ли функ­цию фри­ку­лин­га в свои ре­ше­ния, но мало кто рас­счи­тал энер­ге­ти­че­скую эф­фек­тив­ность ее ис­поль­зо­ва­ния. Такой рас­чет про­вел Ми­ха­ил Бал­ка­ров из APC by Schneider Electric. Вы­де­лив три ре­жи­ма ра­бо­ты си­сте­мы охла­жде­ния — с тем­пе­ра­ту­рой гли­ко­ле­во­го кон­ту­ра 22, 20 и 7°С (режим фри­ку­лин­га), — для каж­до­го он ука­зал ее по­треб­ле­ние (в про­цен­тах от по­лез­ной на­груз­ки) и ко­эф­фи­ци­ент энер­ге­ти­че­ской эф­фек­тив­но­сти (Energy Efficiency Ratio, EER), ко­то­рый опре­де­ля­ет­ся как от­но­ше­ние хо­ло­до­про­из­во­ди­тель­но­сти кон­ди­ци­о­не­ра к по­треб­ля­е­мой им мощ­но­сти. Для на­груз­ки в 600 кВт сред­не­го­до­вое по­треб­ле­ние пред­ло­жен­ной АРС си­сте­мы охла­жде­ния ока­за­лось рав­ным 66 кВт с функ­ци­ей фри­ку­лин­га и 116 кВт без та­ко­вой. Раз­ни­ца 50 кВт в год дает эко­но­мию 438 тыс. кВт*ч.

    Объ­яс­няя вы­со­кую энер­го­эф­фек­тив­ность пред­ло­жен­но­го ре­ше­ния, Ми­ха­ил Бал­ка­ров от­ме­ча­ет, что в первую оче­редь эти по­ка­за­те­ли обу­слов­ле­ны вы­бо­ром чил­ле­ров с вы­со­ким EER и при­ме­не­ни­ем эф­фек­тив­ных внут­рен­них бло­ков — по его дан­ным, внут­ри­ряд­ные мо­де­ли кон­ди­ци­о­не­ров в со­че­та­нии с изо­ля­ци­ей го­ря­че­го ко­ри­до­ра обес­пе­чи­ва­ют при­мер­но дву­крат­ную эко­но­мию по срав­не­нию с наи­луч­ши­ми фаль­шполь­ны­ми ва­ри­ан­та­ми и по­лу­то­ра­крат­ную эко­но­мию по срав­не­нию с ре­ше­ни­я­ми, где ис­поль­зу­ет­ся кон­тей­не­ри­за­ция хо­лод­но­го ко­ри­до­ра. Вклад же соб­ствен­но фри­ку­лин­га вто­ри­чен — имен­но по­это­му ра­бо­чая тем­пе­ра­ту­ра воды вы­бра­на не самой вы­со­кой (всего 12°С).

    По рас­че­там спе­ци­а­ли­стов «Ком­плит», в усло­ви­ях Мос­ков­ской об­ла­сти пред­ло­жен­ное ими ре­ше­ние с функ­ци­ей фри­ку­лин­га за год поз­во­ля­ет сни­зить рас­ход элек­тро­энер­гии при­мер­но на 50%. Дан­ная функ­ция (в про­ек­те «Ком­плит») ак­ти­ви­зи­ру­ет­ся при тем­пе­ра­ту­ре около +7°С, при по­ни­же­нии тем­пе­ра­ту­ры на­руж­но­го воз­ду­ха вклад фри­ку­лин­га в хо­ло­до­про­из­во­ди­тель­ность будет воз­рас­тать. Пол­но­стью си­сте­ма вы­хо­дит на режим эко­но­мии при тем­пе­ра­ту­ре ниже -5°С.

    Спе­ци­а­ли­сты «Ин­же­нер­но­го бюро ’’Хос­сер‘‘» пред­ло­жи­ли рас­чет эко­но­мии, ко­то­рую дает при­ме­не­ние кон­ди­ци­о­не­ров с функ­ци­ей фри­ку­лин­га (мо­дель ALD-702-GE) по срав­не­нию с ис­поль­зо­ва­ни­ем устройств, не осна­щен­ных такой функ­ци­ей (мо­дель ASD-802-A). Как и про­сил За­каз­чик, рас­чет при­вя­зан к Мос­ков­ско­му ре­ги­о­ну (см. Рисунок 8).

    5139

    Как от­ме­ча­ет Вик­тор Гав­ри­лов, энер­го­по­треб­ле­ние в лет­ний пе­ри­од (при мак­си­маль­ной за­груз­ке) у фре­о­но­вой си­сте­мы ниже, чем у чил­лер­ной, но при тем­пе­ра­ту­ре менее 14°С, энер­го­по­треб­ле­ние по­след­ней сни­жа­ет­ся, что обу­слов­ле­но ра­бо­той фри­ку­лин­га. Эта функ­ция поз­во­ля­ет су­ще­ствен­но по­вы­сить срок экс­плу­а­та­ции и на­деж­ность си­сте­мы, так как в зим­ний пе­ри­од ком­прес­со­ры прак­ти­че­ски не ра­бо­та­ют — в связи с этим ре­сурс ра­бо­ты чил­лер­ных си­стем, как ми­ни­мум, в пол­то­ра раза боль­ше чем у фреоновых.

    К пре­иму­ще­ствам пред­ло­жен­ных За­каз­чи­ку чил­ле­ров Emerson Вик­тор Гав­ри­лов от­но­сит воз­мож­ность их объ­еди­не­ния в еди­ную сеть управ­ле­ния и ис­поль­зо­ва­ния функ­ции кас­кад­ной ра­бо­ты хо­ло­диль­ных машин в ре­жи­ме фри­ку­лин­га. Более того, раз­ра­бо­тан­ная ком­па­ни­ей Emerson си­сте­ма Supersaver поз­во­ля­ет управ­лять тем­пе­ра­ту­рой хо­ло­до­но­си­те­ля в со­от­вет­ствии с из­ме­не­ни­я­ми теп­ло­вой на­груз­ки, что уве­ли­чи­ва­ет пе­ри­од вре­ме­ни, в те­че­ние ко­то­ро­го воз­мож­но функ­ци­о­ни­ро­ва­ние си­сте­мы в этом ре­жи­ме. По дан­ным Emerson, при уста­нов­ке чил­ле­ров на 330 кВт режим фри­ку­лин­га поз­во­ля­ет сэко­но­мить 45% элек­тро­энер­гии, кас­кад­ное вклю­че­ние — 5%, тех­но­ло­гия Supersaver — еще 16%, итого — 66%.

    Но не все столь оп­ти­ми­стич­ны в от­но­ше­нии фри­ку­лин­га. Алек­сандр Ша­пи­ро на­по­ми­на­ет, что в нашу стра­ну куль­ту­ра ис­поль­зо­ва­ния фри­ку­лин­га в зна­чи­тель­ной мере при­не­се­на с За­па­да, между тем как по­тре­би­тель­ская сто­и­мость этой опции во мно­гом за­ви­сит от сто­и­мо­сти элек­тро­энер­гии, а на се­го­дняш­ний день в Рос­сии и За­пад­ной Ев­ро­пе цены се­рьез­но раз­ли­ча­ют­ся. «Опция фри­ку­лин­га ощу­ти­мо до­ро­га, в Рос­сии же до­ста­точ­но часто ИТ-про­ек­ты пла­ни­ру­ют­ся с де­фи­ци­том бюд­же­та. По­это­му За­каз­чик вы­нуж­ден вы­би­рать: либо обес­пе­чить пла­ни­ру­е­мые тех­ни­че­ские по­ка­за­те­ли ЦОД путем про­сто­го ре­ше­ния (не думая о про­бле­ме уве­ли­че­ния OPEX), либо «ло­мать копья» в по­пыт­ке до­ка­зать це­ле­со­об­раз­ность фри­ку­лин­га, со­гла­ша­ясь на сни­же­ние па­ра­мет­ров ЦОД. В боль­шин­стве слу­ча­ев выбор де­ла­ет­ся в поль­зу пер­во­го ва­ри­ан­та», — за­клю­ча­ет он.

    Среди пред­ло­жен­ных За­каз­чи­ку более по­лу­то­ра де­сят­ков ре­ше­ний оди­на­ко­вых нет — даже те, что по­стро­е­ны на ана­ло­гич­ных ком­по­нен­тах од­но­го про­из­во­ди­те­ля, имеют свои осо­бен­но­сти. Это го­во­рит о том, что за­да­чи, свя­зан­ные с охла­жде­ни­ем, от­но­сят­ся к числу наи­бо­лее слож­ных, и ти­по­вые от­ра­бо­тан­ные ре­ше­ния по сути от­сут­ству­ют. Тем не менее, среди пред­став­лен­ных ва­ри­ан­тов За­каз­чик на­вер­ня­ка смо­жет вы­брать наи­бо­лее под­хо­дя­щий с уче­том пред­по­чте­ний в части CAPEX/OPEX и пла­нов по даль­ней­ше­му раз­ви­тию ЦОД.

    Алек­сандр Бар­сков — ве­ду­щий ре­дак­тор «Жур­на­ла се­те­вых ре­ше­ний/LAN»

    [ http://www.osp.ru/lan/2010/05/13002554/]

    Тематики

    EN

    Русско-английский словарь нормативно-технической терминологии > система охлаждения ЦОДа

  • 7 data center cooling system

    1. система охлаждения ЦОДа

     

    система охлаждения ЦОДа
    -
    [Интент]т


    Система охлаждения для небольшого ЦОДа

    Александр Барсков

    Вы­мыш­лен­ная ком­па­ния (далее За­каз­чик) по­про­си­ла пред­ло­жить си­сте­му охла­жде­ния для стро­я­ще­го­ся ком­мер­че­ско­го ЦОДа. В ос­нов­ном зале пла­ни­ру­ет­ся установить:

    • 60 стоек с энер­го­по­треб­ле­ни­ем по 5 кВт (всего 300 кВт) — все эле­мен­ты, необ­хо­ди­мые для обес­пе­че­ния тре­бу­е­мой тем­пе­ра­ту­ры и влаж­но­сти, долж­ны быть уста­нов­ле­ны сразу;
    • 16 стоек с энер­го­по­треб­ле­ни­ем по 20 кВт (всего 320 кВт) — это обо­ру­до­ва­ние будет уста­нав­ли­вать­ся по­сте­пен­но (по мере необ­хо­ди­мо­сти), и сред­ства охла­жде­ния пла­ни­ру­ет­ся раз­вер­ты­вать и за­дей­ство­вать по мере под­клю­че­ния и за­груз­ки стоек.

    За­каз­чик за­явил, что пред­по­чте­ние будет от­да­но энер­го­эф­фек­тив­ным ре­ше­ни­ям, по­это­му же­ла­тель­но за­дей­ство­вать «зе­ле­ные» тех­но­ло­гии, в первую оче­редь фри­ку­линг (есте­ствен­ное охла­жде­ние на­руж­ным воз­ду­хом — free cooling), и предо­ста­вить рас­чет оку­па­е­мо­сти со­от­вет­ству­ю­щей опции (с уче­том того, что объ­ект на­хо­дит­ся в Мос­ков­ской об­ла­сти). Пла­ни­ру­е­мый уро­вень ре­зер­ви­ро­ва­ния — N+1, но воз­мож­ны и дру­гие ва­ри­ан­ты — при на­ли­чии долж­но­го обос­но­ва­ния. Кроме того, За­каз­чик по­про­сил из­на­чаль­но преду­смот­реть сред­ства мо­ни­то­рин­га энер­го­по­треб­ле­ния с целью оп­ти­ми­за­ции рас­хо­да электроэнергии.

    ЧТО ПРО­ГЛЯ­ДЕЛ ЗАКАЗЧИК

    В сфор­му­ли­ро­ван­ной в столь общем виде за­да­че не учтен ряд су­ще­ствен­ных де­та­лей, на ко­то­рые не пре­ми­ну­ли ука­зать экс­пер­ты. Так, Дмит­рий Ча­га­ров, ру­ко­во­ди­тель на­прав­ле­ния вен­ти­ля­ции и кон­ди­ци­о­ни­ро­ва­ния ком­па­нии «Ути­лекс», за­ме­тил, что в за­да­нии ни­че­го не ска­за­но о ха­рак­те­ре на­груз­ки. Он, как и осталь­ные про­ек­ти­ров­щи­ки, ис­хо­дил из пред­по­ло­же­ния, что воз­душ­ный поток на­прав­лен с фрон­таль­ной части стоек назад, но, как из­вест­но, неко­то­рые ком­му­та­то­ры спро­ек­ти­ро­ва­ны для охла­жде­ния сбоку — для них при­дет­ся ис­поль­зо­вать спе­ци­аль­ные бо­ко­вые блоки рас­пре­де­ле­ния воз­душ­но­го потока.

    В за­да­нии ска­за­но о раз­ме­ще­нии всех стоек (5 и 20 кВт) в ос­нов­ном зале, од­на­ко неко­то­рые экс­пер­ты на­сто­я­тель­но ре­ко­мен­ду­ют вы­де­лить от­дель­ную зону для вы­со­ко­на­гру­жен­ных стоек. По сло­вам Алек­сандра Мар­ты­ню­ка, ге­не­раль­но­го ди­рек­то­ра кон­сал­тин­го­вой ком­па­нии «Ди Си квад­рат», «это будет пра­виль­нее и с точки зре­ния про­ек­ти­ро­ва­ния, и с по­зи­ций удоб­ства экс­плу­а­та­ции». Такое вы­де­ле­ние (изо­ля­ция осу­ществ­ля­ет­ся при по­мо­щи вы­го­ро­док) преду­смот­ре­но, на­при­мер, в про­ек­те ком­па­нии «Ком­плит»: Вла­ди­слав Яко­вен­ко, на­чаль­ник от­де­ла ин­фра­струк­тур­ных про­ек­тов, уве­рен, что по­доб­ное ре­ше­ние, во-пер­вых, об­лег­чит об­слу­жи­ва­ние обо­ру­до­ва­ния, а во-вто­рых, поз­во­лит ис­поль­зо­вать раз­лич­ные тех­но­ло­гии хо­ло­до­снаб­же­ния в раз­ных зонах. Впро­чем, боль­шин­ство про­ек­ти­ров­щи­ков не ис­пы­та­ли осо­бых про­блем при ре­ше­нии за­да­чи по от­во­ду тепла от стоек 5 и 20 кВт, уста­нов­лен­ных в одном помещении.

    Один из пер­вых во­про­сов, с ко­то­рым За­каз­чик об­ра­тил­ся к бу­ду­ще­му парт­не­ру, был свя­зан с фаль­шпо­лом: «Необ­хо­дим ли он во­об­ще, и если нужен, то какой вы­со­ты?». Алек­сандр Мар­ты­нюк ука­зал, что гра­мот­ный рас­чет вы­со­ты фаль­шпо­ла воз­мо­жен толь­ко при усло­вии предо­став­ле­ния до­пол­ни­тель­ной ин­фор­ма­ции: о типе стоек (как в них будет ор­га­ни­зо­ва­на по­да­ча охла­жда­ю­ще­го воз­ду­ха?); об ор­га­ни­за­ции ка­бель­ной про­вод­ки (под полом или по­тол­ком? сколь­ко ка­бе­лей? ка­ко­го диа­мет­ра?); об осо­бен­но­стях по­ме­ще­ния (вы­со­та по­тол­ков, со­от­но­ше­ние длин стен, на­ли­чие вы­сту­пов и опор­ных ко­лонн) и т. д. Он со­ве­ту­ет вы­пол­нить тем­пе­ра­тур­но-кли­ма­ти­че­ское мо­де­ли­ро­ва­ние по­ме­ще­ния с уче­том вы­ше­пе­ре­чис­лен­ных па­ра­мет­ров и, если по­тре­бу­ет­ся, уточ­ня­ю­щих дан­ных. В ре­зуль­та­те можно будет под­го­то­вить ре­ко­мен­да­ции в от­но­ше­нии оп­ти­маль­ной вы­со­ты фаль­шпо­ла, а также дать оцен­ку це­ле­со­об­раз­но­сти раз­ме­ще­ния в одном зале стоек с раз­ной энергонагруженностью.

    Что ж, мы дей­стви­тель­но не предо­ста­ви­ли всей ин­фор­ма­ции, необ­хо­ди­мой для по­доб­но­го мо­де­ли­ро­ва­ния, и про­ек­ти­ров­щи­кам при­ш­лось до­воль­ство­вать­ся скуд­ны­ми ис­ход­ны­ми дан­ны­ми. И все же, на­де­ем­ся, пред­став­лен­ные ре­ше­ния ока­жут­ся ин­те­рес­ны­ми и по­лез­ны­ми ши­ро­ко­му кругу за­каз­чи­ков. Им оста­нет­ся толь­ко «по­до­гнать» ре­ше­ния «под себя».

    «КЛАС­СИ­КА» ОХЛАЖДЕНИЯ

    Для сня­тия тепла со стоек при на­груз­ке 5 кВт боль­шин­ство про­ек­ти­ров­щи­ков пред­ло­жи­ли самый рас­про­стра­нен­ный на се­год­ня ва­ри­ант — уста­нов­ку шкаф­ных пре­ци­зи­он­ных кон­ди­ци­о­не­ров, по­да­ю­щих хо­лод­ный воз­дух в про­стран­ство под фаль­шпо­лом. Под­вод воз­ду­ха к обо­ру­до­ва­нию осу­ществ­ля­ет­ся в зоне хо­лод­ных ко­ри­до­ров через пер­фо­ри­ро­ван­ные плиты или воз­ду­хо­рас­пре­де­ли­тель­ные ре­шет­ки фаль­шпо­ла, а отвод воз­ду­ха от кон­ди­ци­о­не­ров — из зоны го­ря­чих ко­ри­до­ров через верх­нюю часть зала или про­стран­ство на­вес­но­го по­тол­ка (см. Рисунок 1). Такая схема может быть ре­а­ли­зо­ва­на толь­ко при на­ли­чии фаль­шпо­ла до­ста­точ­ной высоты

    5134

    В во­про­се вы­бо­ра места для уста­нов­ки шкаф­ных кон­ди­ци­о­не­ров един­ство мне­ний от­сут­ству­ет, мно­гие ука­за­ли на воз­мож­ность их раз­ме­ще­ния как в сер­вер­ном зале, так и в со­сед­нем по­ме­ще­нии. Алек­сей Кар­пин­ский, ди­рек­тор де­пар­та­мен­та ин­же­нер­ных си­стем ком­па­нии «Асте­рос», уве­рен, что для низ­ко­на­гру­жен­ных стоек луч­шим ре­ше­ни­ем будет вынос «тя­же­лой ин­же­не­рии» за пре­де­лы сер­вер­но­го зала (см. Рисунок 2) — тогда для об­слу­жи­ва­ния кон­ди­ци­о­не­ров внутрь зала вхо­дить не при­дет­ся. «Это по­вы­ша­ет на­деж­ность ра­бо­ты обо­ру­до­ва­ния, ведь, как из­вест­но, наи­бо­лее часто оно вы­хо­дит из строя вслед­ствие че­ло­ве­че­ско­го фак­то­ра, — объ­яс­ня­ет он. — При­чем по­ме­ще­ние с кон­ди­ци­о­не­ра­ми может быть со­вер­шен­но не свя­зан­ным с ма­шин­ным залом и рас­по­ла­гать­ся, на­при­мер, через ко­ри­дор или на дру­гом этаже».

    5135

    Если стой­ки мощ­но­стью 5 и 20 кВт уста­нав­ли­ва­ют­ся в одном по­ме­ще­нии, Алек­сандр Ласый, за­ме­сти­тель ди­рек­то­ра де­пар­та­мен­та ин­тел­лек­ту­аль­ных зда­ний ком­па­нии «Крок», ре­ко­мен­ду­ет ор­га­ни­зо­вать фи­зи­че­ское раз­де­ле­ние го­ря­чих и хо­лод­ных ко­ри­до­ров. В си­ту­а­ции, когда для вы­со­ко­на­гру­жен­ных стоек вы­де­ля­ет­ся от­дель­ное по­ме­ще­ние, по­доб­но­го раз­де­ле­ния для стоек на 5 кВт не требуется.

    ФРЕОН ИЛИ ВОДА

    Шкаф­ные кон­ди­ци­о­не­ры на рынке пред­став­ле­ны как во фре­о­но­вом ис­пол­не­нии, так и в ва­ри­ан­тах с во­дя­ным охла­жде­ни­ем. При ис­поль­зо­ва­нии фре­о­но­вых кон­ди­ци­о­не­ров на крыше или при­ле­га­ю­щей тер­ри­то­рии необ­хо­ди­мо преду­смот­реть место для уста­нов­ки кон­ден­са­тор­ных бло­ков, а при во­дя­ном охла­жде­нии по­тре­бу­ет­ся место под на­сос­ную и во­до­охла­жда­ю­щие ма­ши­ны (чиллеры).

    Спе­ци­а­ли­сты ком­па­нии «АМД­тех­но­ло­гии» пред­ста­ви­ли За­каз­чи­ку срав­не­ние раз­лич­ных ва­ри­ан­тов фре­о­но­вых и во­дя­ных си­стем кон­ди­ци­о­ни­ро­ва­ния. Наи­бо­лее бюд­жет­ный ва­ри­ант преду­смат­ри­ва­ет уста­нов­ку обыч­ных шкаф­ных фре­о­но­вых кон­ди­ци­о­не­ров HPM M50 UA с по­да­чей хо­лод­но­го воз­ду­ха под фаль­шпол. При­мер­но на чет­верть до­ро­же обой­дут­ся мо­де­ли кон­ди­ци­о­не­ров с циф­ро­вым спи­раль­ным ком­прес­со­ром и элек­трон­ным тер­мо­рас­ши­ри­тель­ным вен­ти­лем (HPM D50 UA, Digital). Мощ­ность кон­ди­ци­о­не­ров ре­гу­ли­ру­ет­ся в за­ви­си­мо­сти от тем­пе­ра­ту­ры в по­ме­ще­нии, это поз­во­ля­ет до­бить­ся 12-про­цент­ной эко­но­мии элек­тро­энер­гии, а также умень­шить ко­ли­че­ство пусков и оста­но­ва ком­прес­со­ра, что по­вы­ша­ет срок служ­бы си­сте­мы. В слу­чае от­сут­ствия на объ­ек­те фаль­шпо­ла (или его недо­ста­точ­ной вы­со­ты) пред­ло­жен более до­ро­гой по на­чаль­ным вло­же­ни­ям, но эко­но­мич­ный в экс­плу­а­та­ции ва­ри­ант с внут­ри­ряд­ны­ми фре­о­но­вы­ми кондиционерами.

    Как по­ка­зы­ва­ет пред­став­лен­ный ана­лиз, фре­о­но­вые кон­ди­ци­о­не­ры менее эф­фек­тив­ны по срав­не­нию с си­сте­мой во­дя­но­го охла­жде­ния. При этом, о чем на­по­ми­на­ет Вик­тор Гав­ри­лов, тех­ни­че­ский ди­рек­тор «АМД­тех­но­ло­гий», фре­о­но­вая си­сте­ма имеет огра­ни­че­ние по длине тру­бо­про­во­да и пе­ре­па­ду высот между внут­рен­ни­ми и на­руж­ны­ми бло­ка­ми (эк­ви­ва­лент­ная общая длина трас­сы фре­о­но­про­во­да не долж­на пре­вы­шать 50 м, а ре­ко­мен­ду­е­мый пе­ре­пад по вы­со­те — 30 м); у во­дя­ной си­сте­мы таких огра­ни­че­ний нет, по­это­му ее можно при­спо­со­бить к любым осо­бен­но­стям зда­ния и при­ле­га­ю­щей тер­ри­то­рии. Важно также пом­нить, что при при­ме­не­нии фре­о­но­вой си­сте­мы пер­спек­ти­вы раз­ви­тия (уве­ли­че­ние плот­но­сти энер­го­по­треб­ле­ния) су­ще­ствен­но огра­ни­че­ны, тогда как при за­клад­ке необ­хо­ди­мой ин­фра­струк­ту­ры по­да­чи хо­лод­ной воды к стой­кам (тру­бо­про­во­ды, на­со­сы, ар­ма­ту­ра) на­груз­ку на стой­ку можно впо­след­ствии уве­ли­чи­вать до 30 кВт и выше, не при­бе­гая к ка­пи­таль­ной ре­кон­струк­ции сер­вер­но­го помещения.

    К фак­то­рам, ко­то­рые могут опре­де­лить выбор в поль­зу фре­о­но­вых кон­ди­ци­о­не­ров, можно от­не­сти от­сут­ствие места на улице (на­при­мер из-за невоз­мож­но­сти обес­пе­чить по­жар­ный про­езд) или на кров­ле (вслед­ствие осо­бен­но­стей кон­струк­ции или ее недо­ста­точ­ной несу­щей спо­соб­но­сти) для мон­та­жа мо­но­блоч­ных чил­ле­ров на­руж­ной уста­нов­ки. При этом боль­шин­ство экс­пер­тов еди­но­душ­но вы­ска­зы­ва­ют мне­ние, что при ука­зан­ных мощ­но­стях ре­ше­ние на воде эко­но­ми­че­ски це­ле­со­об­раз­нее и проще в ре­а­ли­за­ции. Кроме того, при ис­поль­зо­ва­нии воды и/или эти­лен­гли­ко­ле­вой смеси в ка­че­стве хо­ло­до­но­си­те­ля можно за­дей­ство­вать ти­по­вые функ­ции фри­ку­лин­га в чиллерах.

    Впро­чем, функ­ции фри­ку­лин­га воз­мож­но за­дей­ство­вать и во фре­о­но­вых кон­ди­ци­о­не­рах. Такие ва­ри­ан­ты ука­за­ны в пред­ло­же­ни­ях ком­па­ний RC Group и «Ин­же­нер­ное бюро ’’Хос­сер‘‘», где ис­поль­зу­ют­ся фре­о­но­вые кон­ди­ци­о­не­ры со встро­ен­ны­ми кон­ден­са­то­ра­ми во­дя­но­го охла­жде­ния и внеш­ни­ми теп­ло­об­мен­ни­ка­ми с функ­ци­ей фри­ку­лин­га (сухие гра­дир­ни). Спе­ци­а­ли­сты RC Group сразу от­ка­за­лись от ва­ри­ан­та с уста­нов­кой кон­ди­ци­о­не­ров с вы­нос­ны­ми кон­ден­са­то­ра­ми воз­душ­но­го охла­жде­ния, по­сколь­ку он не со­от­вет­ству­ет тре­бо­ва­нию За­каз­чи­ка за­дей­ство­вать режим фри­ку­лин­га. По­ми­мо уже на­зван­но­го они пред­ло­жи­ли ре­ше­ние на ос­но­ве кон­ди­ци­о­не­ров, ра­бо­та­ю­щих на охла­жден­ной воде. Ин­те­рес­но от­ме­тить, что и про­ек­ти­ров­ши­ки «Ин­же­нер­но­го бюро ’’Хос­сер‘‘» раз­ра­бо­та­ли вто­рой ва­ри­ант на воде.

    Если ком­па­ния «АМД­тех­но­ло­гии» пред­ло­жи­ла для стоек на 5 кВт ре­ше­ние на базе внут­ри­ряд­ных кон­ди­ци­о­не­ров толь­ко как один из воз­мож­ных ва­ри­ан­тов, то APC by Schneider Electric (см. Ри­су­нок 3), а также один из парт­не­ров этого про­из­во­ди­те­ля, ком­па­ния «Ути­лекс», от­да­ют пред­по­чте­ние кон­ди­ци­о­не­рам, уста­нав­ли­ва­е­мым в ряды стоек. В обоих ре­ше­ни­ях пред­ло­же­но изо­ли­ро­вать го­ря­чий ко­ри­дор с по­мо­щью си­сте­мы HACS (см. Ри­су­нок 4). «Для эф­фек­тив­но­го охла­жде­ния необ­хо­ди­мо сни­зить по­те­ри при транс­пор­ти­ров­ке хо­лод­но­го воз­ду­ха, по­это­му си­сте­мы кон­ди­ци­о­ни­ро­ва­ния лучше уста­но­вить рядом с на­груз­кой. Раз­ме­ще­ние кон­ди­ци­о­не­ров в от­дель­ном по­ме­ще­нии — такая мо­дель при­ме­ня­лась в со­вет­ских вы­чис­ли­тель­ных цен­трах — в дан­ном слу­чае менее эф­фек­тив­но», — счи­та­ет Дмит­рий Ча­га­ров. В слу­чае ис­поль­зо­ва­ния внут­ри­ряд­ных кон­ди­ци­о­не­ров фаль­шпол уже не яв­ля­ет­ся необ­хо­ди­мо­стью, хотя в про­ек­те «Ути­лек­са» он преду­смот­рен — для про­клад­ки трасс хо­ло­до­снаб­же­ния, элек­тро­пи­та­ния и СКС.

    Ми­ха­ил Бал­ка­ров, си­стем­ный ин­же­нер ком­па­нии APC by Schneider Electric, от­ме­ча­ет, что при от­сут­ствии фаль­шпо­ла трубы можно про­ло­жить либо в штро­бах, либо свер­ху, преду­смот­рев до­пол­ни­тель­ный уро­вень за­щи­ты в виде лот­ков или ко­ро­бов для кон­тро­ли­ру­е­мо­го слива воз­мож­ных про­те­чек. Если же фаль­шпол преду­смат­ри­ва­ет­ся, то его ре­ко­мен­ду­е­мая вы­со­та со­став­ля­ет не менее 40 см — из со­об­ра­же­ний удоб­ства про­клад­ки труб.

    ЧИЛ­ЛЕР И ЕГО «ОБВЯЗКА»

    В боль­шин­стве про­ек­тов преду­смат­ри­ва­ет­ся уста­нов­ка внеш­не­го чил­ле­ра и ор­га­ни­за­ция двух­кон­тур­ной си­сте­мы хо­ло­до­снаб­же­ния. Во внеш­нем кон­ту­ре, свя­зы­ва­ю­щем чил­ле­ры и про­ме­жу­точ­ные теп­ло­об­мен­ни­ки, хо­ло­до­но­си­те­лем слу­жит вод­ный рас­твор эти­лен­гли­ко­ля, а во внут­рен­нем — между теп­ло­об­мен­ни­ка­ми и кон­ди­ци­о­не­ра­ми (шкаф­ны­ми и/или внут­ри­ряд­ны­ми) — цир­ку­ли­ру­ет уже чи­стая вода. Необ­хо­ди­мость ис­поль­зо­ва­ния эти­лен­гли­ко­ля во внеш­нем кон­ту­ре легко объ­яс­ни­ма — это ве­ще­ство зимой не за­мер­за­ет. У За­каз­чи­ка воз­ник ре­зон­ный во­прос: зачем нужен вто­рой кон­тур, и по­че­му нель­зя ор­га­ни­зо­вать всего один — ведь в этом слу­чае КПД будет выше?

    По сло­вам Вла­ди­сла­ва Яко­вен­ко, двух­кон­тур­ная схема поз­во­ля­ет сни­зить объем до­ро­го­го хо­ло­до­но­си­те­ля (эти­лен­гли­ко­ля) и яв­ля­ет­ся более эко­ло­гич­ной. Эти­лен­гли­коль — ядо­ви­тое, хи­ми­че­ски ак­тив­ное ве­ще­ство, и если про­теч­ка слу­чит­ся внут­ри по­ме­ще­ния ЦОД, лик­ви­да­ция по­след­ствий такой ава­рии ста­нет се­рьез­ной про­бле­мой для служ­бы экс­плу­а­та­ции. Сле­ду­ет также учи­ты­вать, что при со­дер­жа­нии гли­ко­ля в рас­тво­ре хо­ло­до­но­си­те­ля на уровне 40% по­тре­бу­ют­ся более мощ­ные на­со­сы (из-за вы­со­кой вяз­ко­сти рас­тво­ра), по­это­му по­треб­ле­ние энер­гии и, со­от­вет­ствен­но, экс­плу­а­та­ци­он­ные рас­хо­ды уве­ли­чат­ся. На­ко­нец, тре­бо­ва­ние к мон­та­жу си­сте­мы без гли­ко­ля го­раз­до ниже, а экс­плу­а­ти­ро­вать ее проще.

    При ис­поль­зо­ва­нии чил­ле­ров функ­цию «бес­пе­ре­бой­но­го охла­жде­ния» ре­а­ли­зо­вать до­воль­но про­сто: при воз­ник­но­ве­нии пе­ре­бо­ев с по­да­чей элек­тро­энер­гии си­сте­ма спо­соб­на обес­пе­чить охла­жде­ние сер­вер­ной до за­пус­ка ди­зе­ля или кор­рект­но­го вы­клю­че­ния сер­ве­ров за счет хо­лод­ной воды, за­па­сен­ной в ба­ках-ак­ку­му­ля­то­рах. Как от­ме­ча­ет Вик­тор Гав­ри­лов, ре­а­ли­за­ция по­доб­ной схемы поз­во­ля­ет удер­жать из­ме­не­ние гра­ди­ен­та тем­пе­ра­ту­ры в до­пу­сти­мых пре­де­лах (ве­ду­щие про­из­во­ди­те­ли сер­ве­ров тре­бу­ют, чтобы ско­рость из­ме­не­ния тем­пе­ра­ту­ры со­став­ля­ла не более 50С/час, а уве­ли­че­ние этой ско­ро­сти может при­ве­сти к по­лом­ке сер­вер­но­го обо­ру­до­ва­ния, что осо­бен­но часто про­ис­хо­дит при воз­об­нов­ле­нии охла­жде­ния в ре­зуль­та­те рез­ко­го сни­же­ния тем­пе­ра­ту­ры). При про­па­да­нии элек­тро­пи­та­ния для под­дер­жа­ния ра­бо­ты чил­лер­ной си­сте­мы кон­ди­ци­о­ни­ро­ва­ния необ­хо­ди­мо толь­ко обес­пе­чить функ­ци­о­ни­ро­ва­ние пе­ре­ка­чи­ва­ю­щих на­со­сов и вен­ти­ля­то­ров кон­ди­ци­о­не­ров — по­треб­ле­ние от ИБП сво­дит­ся к ми­ни­му­му. Для клас­си­че­ских фре­о­но­вых си­стем необ­хо­ди­мо обес­пе­чить пи­та­ни­ем весь ком­плекс це­ли­ком (при этом все ком­прес­со­ры долж­ны быть осна­ще­ны функ­ци­ей «мяг­ко­го за­пус­ка»), по­это­му тре­бу­ют­ся кон­ди­ци­о­не­ры и ИБП более до­ро­гой комплектации.

    КОГДА РАС­ТЕТ ПЛОТНОСТЬ

    Боль­шин­ство пред­ло­жен­ных За­каз­чи­ку ре­ше­ний для охла­жде­ния вы­со­ко­на­гру­жен­ных стоек (20 кВт) преду­смат­ри­ва­ет ис­поль­зо­ва­ние внут­ри­ряд­ных кон­ди­ци­о­не­ров. Как по­ла­га­ет Алек­сандр Ласый, ос­нов­ная слож­ность при от­во­де от стой­ки 20 кВт тепла с по­мо­щью клас­си­че­ской схемы охла­жде­ния, ба­зи­ру­ю­щей­ся на шкаф­ных кон­ди­ци­о­не­рах, свя­за­на с по­да­чей охла­жден­но­го воз­ду­ха из-под фаль­шполь­но­го про­стран­ства и до­став­кой его до теп­ло­вы­де­ля­ю­ще­го обо­ру­до­ва­ния. «Зна­чи­тель­ные пе­ре­па­ды дав­ле­ния на пер­фо­ри­ро­ван­ных ре­шет­ках фаль­шпо­ла и вы­со­кие ско­ро­сти дви­же­ния воз­ду­ха со­зда­ют нерав­но­мер­ный воз­душ­ный поток в зоне перед стой­ка­ми даже при раз­де­ле­нии го­ря­чих и хо­лод­ных ко­ри­до­ров, — от­ме­ча­ет он. — Это при­во­дит к нерав­но­мер­но­му охла­жде­нию стоек и их пе­ре­гре­ву. В слу­чае пе­ре­мен­ной за­груз­ки стоек воз­ни­ка­ет необ­хо­ди­мость пе­ре­на­стра­и­вать си­сте­му воз­ду­хо­рас­пре­де­ле­ния через фаль­шпол, что до­воль­но затруднительно».

    Впро­чем, неко­то­рые ком­па­нии «риск­ну­ли» пред­ло­жить для стоек на 20 кВт си­сте­му, ос­но­ван­ную на тех же прин­ци­пах, что при­ме­ня­ют­ся для стоек на 5кВт, — по­да­чей хо­лод­но­го воз­ду­ха под фаль­шпол. По сло­вам Сер­гея Бон­да­ре­ва, ру­ко­во­ди­те­ля от­де­ла про­даж «Вайсс Кли­ма­тех­ник», его опыт по­ка­зы­ва­ет, что уста­нов­ка до­пол­ни­тель­ных ре­ше­ток во­круг стой­ки для уве­ли­че­ния пло­ща­ди се­че­ния, через ко­то­рое по­сту­па­ет хо­лод­ный воз­дух (а зна­чит и его объ­е­ма), поз­во­ля­ет сни­мать теп­ло­вую на­груз­ку в 20 кВт. Ре­ше­ние этой ком­па­нии от­ли­ча­ет­ся от дру­гих про­ек­тов ре­а­ли­за­ци­ей фри­ку­лин­га: кон­струк­ция кон­ди­ци­о­не­ров Deltaclima FC про­из­вод­ства Weiss Klimatechnik поз­во­ля­ет под­во­дить к ним хо­лод­ный воз­дух прямо с улицы.

    Ин­те­рес­ное ре­ше­ние пред­ло­жи­ла ком­па­ния «Юни­Конд», парт­нер ита­льян­ской Uniflair: клас­си­че­ская си­сте­ма охла­жде­ния через фаль­шпол до­пол­ня­ет­ся обо­ру­до­ван­ны­ми вен­ти­ля­то­ра­ми мо­ду­ля­ми «ак­тив­но­го пола», ко­то­рые уста­нав­ли­ва­ют­ся вме­сто обыч­ных пли­ток фаль­шпо­ла. По утвер­жде­нию спе­ци­а­ли­стов «Юни­Конд», такие мо­ду­ли поз­во­ля­ют су­ще­ствен­но уве­ли­чить объ­е­мы ре­гу­ли­ру­е­мых по­то­ков воз­ду­ха: до 4500 м3/час вме­сто 800–1000 м3/час от обыч­ной ре­шет­ки 600х600 мм. Они также от­ме­ча­ют, что про­сто уста­но­вить вен­ти­ля­тор в под­поль­ном про­стран­стве недо­ста­точ­но для обес­пе­че­ния га­ран­ти­ро­ван­но­го охла­жде­ния сер­вер­ных стоек. Важно пра­виль­но ор­га­ни­зо­вать воз­душ­ный поток как по дав­ле­нию, так и по на­прав­ле­нию воз­ду­ха, чтобы обес­пе­чить по­да­чу воз­ду­ха не толь­ко в верх­нюю часть стой­ки, но и, в слу­чае необ­хо­ди­мо­сти, в ее ниж­нюю часть. Для этого па­нель «ак­тив­но­го пола» по­ми­мо вен­ти­ля­то­ра ком­плек­ту­ет­ся про­цес­со­ром, дат­чи­ка­ми тем­пе­ра­ту­ры и по­во­рот­ны­ми ла­ме­ля­ми (см. Ри­су­нок 5). При­ме­не­ние мо­ду­лей «ак­тив­но­го пола» без до­пол­ни­тель­ной изо­ля­ции по­то­ков воз­ду­ха поз­во­ля­ет уве­ли­чить мощ­ность стой­ки до 15 кВт, а при гер­ме­ти­за­ции хо­лод­но­го ко­ри­до­ра (в «Юни­Конд» это ре­ше­ние на­зы­ва­ют «хо­лод­ным бас­сей­ном») — до 25 кВт.

    5136

    Как уже го­во­ри­лось, боль­шин­ство про­ек­ти­ров­щи­ков ре­ко­мен­до­ва­ли для стоек на 20 кВт си­сте­мы с внут­ри­ряд­ным охла­жде­ни­ем и изо­ля­цию по­то­ков го­ря­че­го и хо­лод­но­го воз­ду­ха. Как от­ме­ча­ет Алек­сандр Ласый, ис­поль­зо­ва­ние вы­со­ко­на­гру­жен­ных стоек в со­че­та­нии с внут­ри­ряд­ны­ми кон­ди­ци­о­не­ра­ми поз­во­ля­ет уве­ли­чить плот­ность раз­ме­ще­ния сер­вер­но­го обо­ру­до­ва­ния и со­кра­тить про­стран­ство (ко­ри­до­ры, про­хо­ды) для его об­слу­жи­ва­ния. Вза­им­ное рас­по­ло­же­ние сер­вер­ных стоек и кон­ди­ци­о­не­ров в этом слу­чае сво­дит к ми­ни­му­му нерав­но­мер­ность рас­пре­де­ле­ния хо­ло­да в ава­рий­ной ситуации.

    Выбор раз­лич­ных ва­ри­ан­тов за­кры­той ар­хи­тек­ту­ры цир­ку­ля­ции воз­ду­ха пред­ло­жи­ла ком­па­ния «Асте­рос»: от изо­ля­ции хо­лод­но­го (ре­ше­ние от Knuеrr и Emerson) или го­ря­че­го ко­ри­до­ра (APC) до изо­ля­ции воз­душ­ных по­то­ков на уровне стой­ки (Rittal, APC, Emerson, Knuеrr). При­чем, как от­ме­ча­ет­ся в про­ек­те, 16 вы­со­ко­на­гру­жен­ных стоек можно раз­ме­стить и в от­дель­ном по­ме­ще­нии, и в общем зале. В ка­че­стве ва­ри­ан­тов кон­ди­ци­о­нер­но­го обо­ру­до­ва­ния спе­ци­а­ли­сты «Асте­рос» рас­смот­ре­ли воз­мож­ность уста­нов­ки внут­ри­ряд­ных кон­ди­ци­о­не­ров APC InRowRP/RD (с изо­ля­ци­ей го­ря­че­го ко­ри­до­ра), Emerson CR040RC и за­кры­тых ре­ше­ний на базе обо­ру­до­ва­ния Knuеrr CoolLoop — во всех этих слу­ча­ях обес­пе­чи­ва­ет­ся ре­зер­ви­ро­ва­ние на уровне ряда по схеме N+1. Еще один ва­ри­ант — ряд­ные кон­ди­ци­о­не­ры LCP ком­па­нии Rittal, со­сто­я­щие из трех охла­жда­ю­щих мо­ду­лей, каж­дый из ко­то­рых можно за­ме­нить в «го­ря­чем» ре­жи­ме. В пол­ной мере до­ка­зав свою «вен­до­ро­не­за­ви­си­мость», ин­те­гра­то­ры «Асте­рос» все же от­ме­ти­ли, что при ис­поль­зо­ва­нии мо­но­брен­до­во­го ре­ше­ния, на­при­мер на базе про­дук­тов Emerson, все эле­мен­ты могут быть объ­еди­не­ны в еди­ную ло­каль­ную сеть, что поз­во­лит оп­ти­ми­зи­ро­вать ра­бо­ту си­сте­мы и сни­зить рас­ход энергии.

    Как по­ла­га­ют в «Асте­рос», раз­ме­щать тру­бо­про­во­ды в под­по­то­лоч­ной зоне неже­ла­тель­но, по­сколь­ку при на­ли­чии под­вес­но­го по­тол­ка об­на­ру­жить и предот­вра­тить про­теч­ку и об­ра­зо­ва­ние кон­ден­са­та очень слож­но. По­это­му они ре­ко­мен­ду­ют обу­стро­ить фаль­шпол вы­со­той до 300 мм — этого до­ста­точ­но для про­клад­ки ка­бель­ной про­дук­ции и тру­бо­про­во­дов хо­ло­до­снаб­же­ния. Так же как и в ос­нов­ном полу, здесь необ­хо­ди­мо преду­смот­реть сред­ства для сбора жид­ко­сти при воз­ник­но­ве­нии ава­рий­ных си­ту­а­ций (гид­ро­изо­ля­ция, при­ям­ки, разу­к­лон­ка и т. д.).

    Как и шкаф­ные кон­ди­ци­о­не­ры, внут­ри­ряд­ные до­вод­чи­ки вы­пус­ка­ют­ся не толь­ко в во­дя­ном, но и во фре­о­но­вом ис­пол­не­нии. На­при­мер, но­вин­ка ком­па­нии RC Group — внут­ри­ряд­ные си­сте­мы охла­жде­ния Coolside — по­став­ля­ет­ся в сле­ду­ю­щих ва­ри­ан­тах: с фре­о­но­вы­ми внут­рен­ни­ми бло­ка­ми, с внут­рен­ни­ми бло­ка­ми на охла­жден­ной воде, с одним на­руж­ным и одним внут­рен­ним фре­о­но­вым бло­ком, а также с одним на­руж­ным и несколь­ки­ми внут­рен­ни­ми фре­о­но­вы­ми бло­ка­ми. Учи­ты­вая по­же­ла­ние За­каз­чи­ка от­но­си­тель­но энер­го­сбе­ре­же­ния, для дан­но­го про­ек­та вы­бра­ны си­сте­мы Coolside, ра­бо­та­ю­щие на охла­жден­ной воде, по­лу­ча­е­мой от чил­ле­ра. Число чил­ле­ров, уста­нов­лен­ных на пер­вом этапе про­ек­та, при­дет­ся вдвое увеличить.

    Для вы­со­ко­плот­ных стоек ком­па­ния «АМД­тех­но­ло­гии» раз­ра­бо­та­ла несколь­ко ва­ри­ан­тов ре­ше­ний — в за­ви­си­мо­сти от кон­цеп­ции, при­ня­той для стоек на 5 кВт. Если За­каз­чик вы­бе­рет бюд­жет­ный ва­ри­ант (фре­о­но­вые кон­ди­ци­о­не­ры), то в стой­ках на 20 кВт пред­ла­га­ет­ся уста­но­вить ряд­ные кон­ди­ци­о­не­ры-до­вод­чи­ки XDH, а в ка­че­стве хо­ло­диль­ной ма­ши­ны — чил­лер внут­рен­ней уста­нов­ки с вы­нос­ны­ми кон­ден­са­то­ра­ми XDC, обес­пе­чи­ва­ю­щий цир­ку­ля­цию хо­ло­до­но­си­те­ля для до­вод­чи­ков XDH. Если же За­каз­чик с са­мо­го на­ча­ла ори­ен­ти­ру­ет­ся на чил­ле­ры, то ре­ко­мен­ду­ет­ся до­ба­вить еще один чил­лер SBH 030 и также ис­поль­зо­вать кон­ди­ци­о­не­ры-до­вод­чи­ки XDH. Чтобы «раз­вя­зать» чил­лер­ную воду и фреон 134, ис­поль­зу­е­мый кон­ди­ци­о­не­ра­ми XDH, при­ме­ня­ют­ся спе­ци­аль­ные гид­рав­ли­че­ские мо­ду­ли XDP (см. Рисунок 6).

    5137

    Спе­ци­а­ли­сты са­мо­го про­из­во­ди­те­ля — ком­па­нии Emerson Network — преду­смот­ре­ли толь­ко один ва­ри­ант, ос­но­ван­ный на раз­ви­тии чил­лер­ной си­сте­мы, пред­ло­жен­ной для стоек на 5 кВт. Они от­ме­ча­ют, что ис­поль­зо­ва­ние в си­сте­ме Liebert XD фрео­на R134 ис­клю­ча­ет ввод воды в по­ме­ще­ние ЦОД. В ос­но­ву ра­бо­ты этой си­сте­мы по­ло­же­но свой­ство жид­ко­стей по­гло­щать тепло при ис­па­ре­нии. Жид­кий хо­ло­до­но­си­тель, на­гне­та­е­мый на­со­сом, ис­па­ря­ет­ся в теп­ло­об­мен­ни­ках бло­ков охла­жде­ния XDH, а затем по­сту­па­ет в мо­дуль XDP, где вновь пре­вра­ща­ет­ся в жид­кость в ре­зуль­та­те про­цес­са кон­ден­са­ции. Таким об­ра­зом, ком­прес­си­он­ный цикл, при­сут­ству­ю­щий в тра­ди­ци­он­ных си­сте­мах, ис­клю­ча­ет­ся. Даже если слу­чит­ся утеч­ка жид­ко­сти, эко­ло­ги­че­ски без­вред­ный хо­ло­до­но­си­тель про­сто ис­па­рит­ся, не при­чи­нив ни­ка­ко­го вреда оборудованию.

    Дан­ная схема пред­по­ла­га­ет воз­мож­ность по­этап­но­го ввода обо­ру­до­ва­ния: по мере уве­ли­че­ния мощ­но­сти на­груз­ки уста­нав­ли­ва­ют­ся до­пол­ни­тель­ные до­вод­чи­ки, ко­то­рые под­со­еди­ня­ют­ся к су­ще­ству­ю­щей си­сте­ме тру­бо­про­во­дов при по­мо­щи гиб­ких под­во­док и быст­ро­разъ­ем­ных со­еди­не­ний, что не тре­бу­ет оста­нов­ки си­сте­мы кондиционирования.

    СПЕЦ­ШКА­ФЫ

    Как счи­та­ет Алек­сандр Ша­пи­ро, на­чаль­ник от­де­ла ин­же­нер­ных си­стем «Кор­по­ра­ции ЮНИ», теп­ло­вы­де­ле­ние 18–20 кВт на шкаф — это при­мер­но та гра­ни­ца, когда тепло можно от­ве­сти за ра­зум­ную цену тра­ди­ци­он­ны­ми ме­то­да­ми (с при­ме­не­ни­ем внут­ри­ряд­ных и/или под­по­то­лоч­ных до­вод­чи­ков, вы­го­ра­жи­ва­ния рядов и т. п.). При более вы­со­кой плот­но­сти энер­го­по­треб­ле­ния вы­год­нее ис­поль­зо­вать за­кры­тые сер­вер­ные шкафы с ло­каль­ны­ми си­сте­ма­ми во­дя­но­го охла­жде­ния. Же­ла­ние при­ме­нить для от­во­да тепла от вто­рой груп­пы шка­фов тра­ди­ци­он­ные ме­то­ды объ­яс­ни­мо, но, как пре­ду­пре­жда­ет спе­ци­а­лист «Кор­по­ра­ции ЮНИ», по­яв­ле­ние в зале новых энер­го­ем­ких шка­фов по­тре­бу­ет мон­та­жа до­пол­ни­тель­ных хо­ло­диль­ных машин, из­ме­не­ния кон­фи­гу­ра­ции вы­го­ро­док, кон­тро­ля за из­ме­нив­шей­ся «теп­ло­вой кар­ти­ной». Про­ве­де­ние таких («гряз­ных») работ в дей­ству­ю­щем ЦОДе не це­ле­со­об­раз­но. По­это­му в ка­че­стве энер­го­ем­ких шка­фов спе­ци­а­ли­сты «Кор­по­ра­ции ЮНИ» пред­ло­жи­ли ис­поль­зо­вать за­кры­тые сер­вер­ные шкафы CoolLoop с от­во­дом тепла водой про­из­вод­ства Knuеrr в ва­ри­ан­те с тремя мо­ду­ля­ми охла­жде­ния (10 кВт каж­дый, N+1). По­доб­ный ва­ри­ант преду­смот­ре­ли и неко­то­рые дру­гие про­ек­ти­ров­щи­ки.

    Ми­ну­сы та­ко­го ре­ше­ния свя­за­ны с по­вы­ше­ни­ем сто­и­мо­сти про­ек­та (CAPEX) и необ­хо­ди­мо­стью за­ве­де­ния воды в сер­вер­ный зал. Глав­ный плюс — в от­лич­ной мас­шта­би­ру­е­мо­сти: уста­нов­ка новых шка­фов не до­бав­ля­ет теп­ло­вой на­груз­ки в зале и не при­во­дит к пе­ре­рас­пре­де­ле­нию тепла, а под­клю­че­ние шкафа к си­сте­ме хо­ло­до­снаб­же­ния За­каз­чик может вы­пол­нять сво­и­ми си­ла­ми. Кроме того, он имеет воз­мож­ность путем до­бав­ле­ния вен­ти­ля­ци­он­но­го мо­ду­ля от­ве­сти от шкафа еще 10 кВт тепла (всего 30 кВт при со­хра­не­нии ре­зер­ви­ро­ва­ния N+1) — фак­ти­че­ски это ре­зерв для роста. На­ко­нец, как утвер­жда­ет Алек­сандр Ша­пи­ро, с точки зре­ния энер­го­сбе­ре­же­ния (OPEX) дан­ное ре­ше­ние яв­ля­ет­ся наи­бо­лее эффективным.

    В про­ек­те «Кор­по­ра­ции ЮНИ» шкафы CoolLoop пред­по­ла­га­ет­ся уста­но­вить в общем сер­вер­ном зале с уче­том прин­ци­па че­ре­до­ва­ния го­ря­чих и хо­лод­но­го ко­ри­до­ров, чем га­ран­ти­ру­ет­ся ра­бо­то­спо­соб­ность шка­фов при ава­рий­ном или тех­но­ло­ги­че­ском от­кры­ва­нии две­рей. При­чем общее кон­ди­ци­о­ни­ро­ва­ние воз­ду­ха в зоне энер­го­ем­ких шка­фов обес­пе­чи­ва­ет­ся ана­ло­гич­но ос­нов­ной зоне сер­вер­но­го зала за одним ис­клю­че­ни­ем — запас хо­ло­да со­став­ля­ет 20–30 кВт. Кон­ди­ци­о­не­ры ре­ко­мен­до­ва­но уста­но­вить в от­дель­ном по­ме­ще­нии, смеж­ном с сер­вер­ным залом и залом раз­ме­ще­ния ИБП (см. Рисунок 7). Такая ком­по­нов­ка имеет ряд пре­иму­ществ: во-пер­вых, тем самым раз­гра­ни­чи­ва­ют­ся зоны от­вет­ствен­но­сти служ­бы кон­ди­ци­о­ни­ро­ва­ния и ИТ-служб (со­труд­ни­кам служ­бы кон­ди­ци­о­ни­ро­ва­ния нет необ­хо­ди­мо­сти за­хо­дить в сер­вер­ный зал); во-вто­рых, из зоны раз­ме­ще­ния кон­ди­ци­о­не­ров обес­пе­чи­ва­ет­ся по­да­ча/забор воз­ду­ха как в сер­вер­ный зал, так и в зал ИБП; в-тре­тьих, со­кра­ща­ет­ся число ре­зерв­ных кон­ди­ци­о­не­ров (ре­зерв общий).

    5138

    ФРИ­КУ­ЛИНГ И ЭНЕРГОЭФФЕКТИВНОСТЬ

    Как и про­сил За­каз­чик, все про­ек­ти­ров­щи­ки вклю­чи­ли функ­цию фри­ку­лин­га в свои ре­ше­ния, но мало кто рас­счи­тал энер­ге­ти­че­скую эф­фек­тив­ность ее ис­поль­зо­ва­ния. Такой рас­чет про­вел Ми­ха­ил Бал­ка­ров из APC by Schneider Electric. Вы­де­лив три ре­жи­ма ра­бо­ты си­сте­мы охла­жде­ния — с тем­пе­ра­ту­рой гли­ко­ле­во­го кон­ту­ра 22, 20 и 7°С (режим фри­ку­лин­га), — для каж­до­го он ука­зал ее по­треб­ле­ние (в про­цен­тах от по­лез­ной на­груз­ки) и ко­эф­фи­ци­ент энер­ге­ти­че­ской эф­фек­тив­но­сти (Energy Efficiency Ratio, EER), ко­то­рый опре­де­ля­ет­ся как от­но­ше­ние хо­ло­до­про­из­во­ди­тель­но­сти кон­ди­ци­о­не­ра к по­треб­ля­е­мой им мощ­но­сти. Для на­груз­ки в 600 кВт сред­не­го­до­вое по­треб­ле­ние пред­ло­жен­ной АРС си­сте­мы охла­жде­ния ока­за­лось рав­ным 66 кВт с функ­ци­ей фри­ку­лин­га и 116 кВт без та­ко­вой. Раз­ни­ца 50 кВт в год дает эко­но­мию 438 тыс. кВт*ч.

    Объ­яс­няя вы­со­кую энер­го­эф­фек­тив­ность пред­ло­жен­но­го ре­ше­ния, Ми­ха­ил Бал­ка­ров от­ме­ча­ет, что в первую оче­редь эти по­ка­за­те­ли обу­слов­ле­ны вы­бо­ром чил­ле­ров с вы­со­ким EER и при­ме­не­ни­ем эф­фек­тив­ных внут­рен­них бло­ков — по его дан­ным, внут­ри­ряд­ные мо­де­ли кон­ди­ци­о­не­ров в со­че­та­нии с изо­ля­ци­ей го­ря­че­го ко­ри­до­ра обес­пе­чи­ва­ют при­мер­но дву­крат­ную эко­но­мию по срав­не­нию с наи­луч­ши­ми фаль­шполь­ны­ми ва­ри­ан­та­ми и по­лу­то­ра­крат­ную эко­но­мию по срав­не­нию с ре­ше­ни­я­ми, где ис­поль­зу­ет­ся кон­тей­не­ри­за­ция хо­лод­но­го ко­ри­до­ра. Вклад же соб­ствен­но фри­ку­лин­га вто­ри­чен — имен­но по­это­му ра­бо­чая тем­пе­ра­ту­ра воды вы­бра­на не самой вы­со­кой (всего 12°С).

    По рас­че­там спе­ци­а­ли­стов «Ком­плит», в усло­ви­ях Мос­ков­ской об­ла­сти пред­ло­жен­ное ими ре­ше­ние с функ­ци­ей фри­ку­лин­га за год поз­во­ля­ет сни­зить рас­ход элек­тро­энер­гии при­мер­но на 50%. Дан­ная функ­ция (в про­ек­те «Ком­плит») ак­ти­ви­зи­ру­ет­ся при тем­пе­ра­ту­ре около +7°С, при по­ни­же­нии тем­пе­ра­ту­ры на­руж­но­го воз­ду­ха вклад фри­ку­лин­га в хо­ло­до­про­из­во­ди­тель­ность будет воз­рас­тать. Пол­но­стью си­сте­ма вы­хо­дит на режим эко­но­мии при тем­пе­ра­ту­ре ниже -5°С.

    Спе­ци­а­ли­сты «Ин­же­нер­но­го бюро ’’Хос­сер‘‘» пред­ло­жи­ли рас­чет эко­но­мии, ко­то­рую дает при­ме­не­ние кон­ди­ци­о­не­ров с функ­ци­ей фри­ку­лин­га (мо­дель ALD-702-GE) по срав­не­нию с ис­поль­зо­ва­ни­ем устройств, не осна­щен­ных такой функ­ци­ей (мо­дель ASD-802-A). Как и про­сил За­каз­чик, рас­чет при­вя­зан к Мос­ков­ско­му ре­ги­о­ну (см. Рисунок 8).

    5139

    Как от­ме­ча­ет Вик­тор Гав­ри­лов, энер­го­по­треб­ле­ние в лет­ний пе­ри­од (при мак­си­маль­ной за­груз­ке) у фре­о­но­вой си­сте­мы ниже, чем у чил­лер­ной, но при тем­пе­ра­ту­ре менее 14°С, энер­го­по­треб­ле­ние по­след­ней сни­жа­ет­ся, что обу­слов­ле­но ра­бо­той фри­ку­лин­га. Эта функ­ция поз­во­ля­ет су­ще­ствен­но по­вы­сить срок экс­плу­а­та­ции и на­деж­ность си­сте­мы, так как в зим­ний пе­ри­од ком­прес­со­ры прак­ти­че­ски не ра­бо­та­ют — в связи с этим ре­сурс ра­бо­ты чил­лер­ных си­стем, как ми­ни­мум, в пол­то­ра раза боль­ше чем у фреоновых.

    К пре­иму­ще­ствам пред­ло­жен­ных За­каз­чи­ку чил­ле­ров Emerson Вик­тор Гав­ри­лов от­но­сит воз­мож­ность их объ­еди­не­ния в еди­ную сеть управ­ле­ния и ис­поль­зо­ва­ния функ­ции кас­кад­ной ра­бо­ты хо­ло­диль­ных машин в ре­жи­ме фри­ку­лин­га. Более того, раз­ра­бо­тан­ная ком­па­ни­ей Emerson си­сте­ма Supersaver поз­во­ля­ет управ­лять тем­пе­ра­ту­рой хо­ло­до­но­си­те­ля в со­от­вет­ствии с из­ме­не­ни­я­ми теп­ло­вой на­груз­ки, что уве­ли­чи­ва­ет пе­ри­од вре­ме­ни, в те­че­ние ко­то­ро­го воз­мож­но функ­ци­о­ни­ро­ва­ние си­сте­мы в этом ре­жи­ме. По дан­ным Emerson, при уста­нов­ке чил­ле­ров на 330 кВт режим фри­ку­лин­га поз­во­ля­ет сэко­но­мить 45% элек­тро­энер­гии, кас­кад­ное вклю­че­ние — 5%, тех­но­ло­гия Supersaver — еще 16%, итого — 66%.

    Но не все столь оп­ти­ми­стич­ны в от­но­ше­нии фри­ку­лин­га. Алек­сандр Ша­пи­ро на­по­ми­на­ет, что в нашу стра­ну куль­ту­ра ис­поль­зо­ва­ния фри­ку­лин­га в зна­чи­тель­ной мере при­не­се­на с За­па­да, между тем как по­тре­би­тель­ская сто­и­мость этой опции во мно­гом за­ви­сит от сто­и­мо­сти элек­тро­энер­гии, а на се­го­дняш­ний день в Рос­сии и За­пад­ной Ев­ро­пе цены се­рьез­но раз­ли­ча­ют­ся. «Опция фри­ку­лин­га ощу­ти­мо до­ро­га, в Рос­сии же до­ста­точ­но часто ИТ-про­ек­ты пла­ни­ру­ют­ся с де­фи­ци­том бюд­же­та. По­это­му За­каз­чик вы­нуж­ден вы­би­рать: либо обес­пе­чить пла­ни­ру­е­мые тех­ни­че­ские по­ка­за­те­ли ЦОД путем про­сто­го ре­ше­ния (не думая о про­бле­ме уве­ли­че­ния OPEX), либо «ло­мать копья» в по­пыт­ке до­ка­зать це­ле­со­об­раз­ность фри­ку­лин­га, со­гла­ша­ясь на сни­же­ние па­ра­мет­ров ЦОД. В боль­шин­стве слу­ча­ев выбор де­ла­ет­ся в поль­зу пер­во­го ва­ри­ан­та», — за­клю­ча­ет он.

    Среди пред­ло­жен­ных За­каз­чи­ку более по­лу­то­ра де­сят­ков ре­ше­ний оди­на­ко­вых нет — даже те, что по­стро­е­ны на ана­ло­гич­ных ком­по­нен­тах од­но­го про­из­во­ди­те­ля, имеют свои осо­бен­но­сти. Это го­во­рит о том, что за­да­чи, свя­зан­ные с охла­жде­ни­ем, от­но­сят­ся к числу наи­бо­лее слож­ных, и ти­по­вые от­ра­бо­тан­ные ре­ше­ния по сути от­сут­ству­ют. Тем не менее, среди пред­став­лен­ных ва­ри­ан­тов За­каз­чик на­вер­ня­ка смо­жет вы­брать наи­бо­лее под­хо­дя­щий с уче­том пред­по­чте­ний в части CAPEX/OPEX и пла­нов по даль­ней­ше­му раз­ви­тию ЦОД.

    Алек­сандр Бар­сков — ве­ду­щий ре­дак­тор «Жур­на­ла се­те­вых ре­ше­ний/LAN»

    [ http://www.osp.ru/lan/2010/05/13002554/]

    Тематики

    EN

    Англо-русский словарь нормативно-технической терминологии > data center cooling system

  • 8 на

    предл.
    I. 1) с вин. п. - а) на вопрос: куда, на кого, на что (для обозначения предмета, на который направлено действие) - на кого, на що. [На слуги свої, на турки яничари зо-зла гукає (Ант.-Драг.). Подивися в воду на свою вроду (Приказка). Напосівся на мене, щоб дав йому грошей (Сл. Гр.). Сонце гріє, вітер віє з поля на долину (Шевч.)]. Указывать на кого пальцем - пальцем на кого показувати. Смотреть на кого - дивитися на кого. Закричать на кого - закричати на кого. Доносить, клеветать на кого - доказувати (доносити) на кого, клепати, набріхувати на кого, обмовляти кого. Жаловаться на кого - скаржитися на кого, (зап.) оскаржувати кого. Подать жалобу иск на кого - скласти скаргу, позов на кого. Сердиться, роптать на кого - сердитися (гніватися, ремствувати) на кого. Я надеюсь, полагаюсь, рассчитываю на вас - я маю надію (надіюся), покладаюся (здаюся), рахую на вас. Я беру это на себя - я беру це на себе. Он много берёт на себя - він (за)багато бере на себе. Жребий пал на него - жереб (жеребок) упав на його (випав йому). На него наложен денежный штраф - на нього накладено грошову пеню, його оштрафовано. Посягать, посягнуть на чью жизнь - на чиє життя важити, поважитися, робити, зробити замах на кого. Оскалить зубы на кого - вищірити зуби на кого, проти кого. Итти войной на кого - іти війною на (проти) кого. Отправлять, -ся в поход на кого - виряджати, іти в похід на кого, проти кого; (реже) під кого. [Виряджали нас в похід під турка (Грінч. II)]. Собака лает на воров - собака гавкає (бреше) на злодіїв. Грех да беда на кого не живёт - з ким гріха та лиха не буває! Он похож на отца, на мать - він схожий (скидається) на батька, на матір, він подібний до батька, до матери. Итти, всходить, взойти, ехать на гору - іти, сходити, зійти, їхати на гору. [На гору йду - не бичую, а з гори йду - не гальмую (Пісня)]. Взлезть на стену, на дерево - вилізти на мур (на стіну), на дерево. Выйти на крыльцо - вийти на ґанок. Намазать масло на хлеб - намазати масла на хліб, намазати маслом хліб. Сесть на землю, на пол - сісти долі, сісти на землю, на поміст (на підлогу). Бросить кого на землю - кинути кого на(об) землю. Наткнуться на камень - наткнутися на камінь. Положить на стол - покласти на стіл. Окна выходят на улицу - вікна виходять на вулицю. Это действует на здоровье, на нервы - це впливає (має силу) на здоров'я, на нерви. Броситься кому на шею - кинутися кому на шию. Сесть кому на голову, на шею - на голову, на шию кому сісти. Приходить на ум - спадати на думку; см. Приходить 1. Иметь притязания на ум - мати претенсію на розум. Ум на ум не приходится - розум до розуму не приходиться. Говорить на ухо - говорити на ухо. Стать на колени - см. Колено 1. Кто назначен на это место? - хто призначений (кого призначено) на цю посаду. Верить, надеяться на слово - вірити, мати надію на слово чиє, (реже) на слові чиїм. [Маючи надію на твоїм слові (Сл. Гр.)]. Ссылаться на закон - посилатися (покликатися) на закон (на право). Отвечать на письмо - відповідати (відписувати) на лист (на листа). На что это похоже! - що це таке! на що це (воно) схоже! Положить стихи на музыку - покласти вірші на музику. Переводить на украинский язык - перекладати на українську мову. Писать на украинском языке - писати українською мовою, (зап.) в українській мові. Вариации на тему - варіяції на тему. Всплывать на поверхность воды - спливати поверх води, випливати на- поверха. [Наче дровиняка, спливає поверх води його загоріле тіло (Мирн.)]. Посадить на хлеб и на воду - посадити на самий хліб і воду. Он на все руки - він на все (до всього) придався, він на все здатний. Несмотря на - не вважаючи (не зважаючи) на; см. Несмотря; б) на вопрос: куда (для обозначения предела движения, цели) - на що, (реже) до чого. [Ой, полети, галко, ой, полети, чорна, на Дін риби їсти (Пісня)]. Держать путь на север - простувати (прямувати) на північ (до півночи). Оборотись на восток, на запад - повернися на схід, на захід (сонця). [Повернувся на схід сонця (Сл. Гр.)]. Путешествие на Восток - подорож на Схід. Я еду в Париж на Берлин и на Кельн - я їду до Парижу на (через) Берлін і на (через) Кельн. На базар, на ярмарку - на базар (на місто), на ярмарок и у базар (у місто), у ярмарок. [Наймичка разів зо три бігала в базар і щось приносила цілими в'язанками (Мирн.). Заплакала Морозиха, ідучи на місто (Грінч. III)]. Карета въехала на двор - карета в'їхала (заїхала) у двір. Перейдите, станьте на эту сторону - перейдіть, станьте на цей бік (по цей бік, з цього боку), (по)при цей бік. Идти на середину избы, комнаты - йти насеред хати, кімнати. [Вона тихо встає і йде насеред хати (Грінч.)]. Выйти на работу - піти на роботу, (к работе) до роботи. [Сини пополуднали і пішли знов до роботи (Н.-Лев.)]. Пойти, поехать на охоту - піти, поїхати на полювання (на лови). [Раз в-осени пан поїхав на лови (Рудч.)]. Итти на войну - іти на війну. Ехать на воды - їхати на води. Вести на казнь - вести на страту (на скарання). Вызвать на поединок - викликати на дуель (гал. на поєдинок). Звать на свадьбу - закликати (запрош[х]увати) на весілля; в) на вопрос: когда (для обозначения будущего времени или вообще определённого момента времени) - на що; срв. О, об 2. На другой день - другого дня, на другий день. На третью ночь - третьої ночі, на третю ніч. [А на третю нічку вийшла на зорі (Грінч. III)]. На новый год, на пасху - на новий рік (нового року), на великдень (великоднем). [На новий рік прибавилось дня на заячий скік (Номис). На великдень, на соломі проти сонця, діти грались собі крашанками (Шевч.)]. На завтра - на(в)завтра. На следующий год - на той рік, на наступний рік. На будущее время - на прийдешній (на дальший) час. В ночь с 4-го на 5-е июля - уночі з четвертого на п'яте липня. В ночь на 5-е июля - уночі проти п'ятого липня. С понедельника на вторник - з понеділка на вівторок. Со дня на день - з дня на день, з днини на днину (на другу), день відо дня; г) на вопрос: на сколько времени - на (який час). [На рік пішов з дому (Сл. Гр.). По два карбованці, мовляв, косареві на день (Г. Барв.)]. Едешь на день, а хлеба бери на неделю - їдеш на день, а хліба бери на тиждень. Отпуск на двадцать восемь дней - відпустка на двадцять вісім день. На несколько дней - на кілька (декілька, скількись) день. На два года - на два роки; ґ) на вопрос: на что, на сколько (для обозначения количества, меры, цены) - на що, за що. [Не на те козак п'є, що є, а на те, що буде (Приказка). Що в дівчат ума й за шеляг нема (Лавр.)]. Я купил это на свои собственные деньги - я купив це на (за) свої власні гроші. Променять что на что - проміняти що на що. [Проміняв на личко ремінець (Приказка)]. Помножить пять на четыре - помножити п'ять на чотири. На половину меньше - на половину менше. Убавить на треть, на половину - зменшити на третину, на половину. Разделить на двое - розділити (поділити) на двоє, на дві частини[і]. На четыре, на пять миль вокруг чего - на чотири, на п'ять миль круг (навкруг, навколо) чого. [Круг містечка Берестечка на чотири милі мене славні запорожці своїм трупом вкрили (Шевч.)]. На всё небо - на все небо. [Хмара розпливалася на все небо (Васильч.)]. Обед был накрыт на четырёх - обід був накритий на чотирьох (на чотири душі). Купить на три рубля, на пять рублей - (по)купити на три карбованці, на п'ять карбованців чого. Я купил книг на сто рублей - я (по)купив книжок на сто карбованців. Один на один - сам на сам; (с глазу на глаз) на дві пари очей; д) на вопрос: как, для чего на что (для обозначения цели, обстоятельства) - на що, про що, до чого. [Христа ради дайте на дорогу (Шевч.). Мабуть бог так дає про те, щоб менше люди грішили (Г. Барв.). Молодим до читання, старішим до розумного рахування (Куліш)]. На это платье пошло много материи - на це убрання пішло багато (чимало) краму. Он много тратит на книги - він багато витрачає на книжки. Отдать, взять вещь на хранение - віддати, узяти річ на перехованку (на сховок, на схорону). Играть на деньги, не на деньги - грати на гроші, не на гроші (так собі). Смолоть пшеницу на муку - з[по]молоти пшеницю на борошно. [Помололи пшеницю на борошно (Сл. Гр.)]. Осудить на смерть кого - засудити на смерть (на голову, на скарання) кого. На помощь голодным - на допомогу голодним. Шить рубаху на праздник - шити сорочку про свято. На чёрный день - про чорний день, про лиху годину. На случай - про случай; на випадок чого. На случай несчастья, пожара - на випадок нещастя, пожежі. На ваш счёт - на ваш рахунок, вашим коштом. Пройтись на чей счёт (переносно) - (до)кинути про кого, (шутл.) водою бризнути на кого. На риск - на риск, на відчай. На жизнь и на смерть - на життя і на смерть. Убить, -ся на смерть - забити, -ся на смерть. [На смерть порубав (Желех.)]. На смерть испугал ты меня - до смерти (на смерть) налякав (перелякав) ти мене. Покупать на вес - купувати на вагу що. На беду - на біду, на лихо, на нещастя. На встречу - см. Навстречу. На силу - см. Насилу. На память - а) на пам'ять, на спомин, на згадку; б) (наизусть) на пам'ять; см. Память 2. На голодный, желудок - на голодний шлунок, на голодне черево, (натощак) на тще серце;
    2) с предл. п. - а) на вопрос: где, на ком, на чём - на кому, на чому. [Ой, на горі та женці жнуть (Пісня). На сонці полотно сушили (Сл. Гр.). У латаній свитиночці, на плечах торбина (Шевч.)]. Пасти лошадей на лугу - пасти коні на луці (на леваді). Сидеть на стуле - сидіти на стільці. Книга лежит на столе - книжка лежить на столі. Я не могу писать на этом столе, он слишком высок - я не можу писати на цьому столі (за цим столом), він (аж) надто високий. Рана на руке - рана на руці. Нести, держать ребёнка на руках - нести, держати дитину на руках. Сухарь хрустит на зубах - сухар хрумтить на зубах. Со слезами на глазах - із слізьми в очах, з очима сповненими слізьми (сльозами). Это происходило на моих глазах - це відбувалося перед моїми очима (у мене перед очима, при моїх очах). Стой на месте, будь на глазах - стій на місці, будь на очах. У меня не то на уме - в мене не те на думці. На небе и на земле - на небі і на землі. На небосклоне - на обрії. На Севере, на Востоке, на Кавказе - на Півночі, на Сході, на Кавказі. Города, лежащие на Днепре - міста, що лежать (по)над Дніпром. На берегу озера - на березі (над берегом) озера. На дне бутылки - на дні пляшки. На всех углах улиц - на (по) всіх ріжках вулиць. На каждом шагу - на кожному ступені (кроці); де ступну (ступнеш и т. п.). Быть на обеде, на ужине, на балу у кого - на обіді, вечері, на балі у кого бути. [На обіді в його був (Сл. Гр.)]. Быть, купить что на базаре, на ярмарке - бути, купити що на (у) базарі, у (на) ярмарку. Жить на конце улицы - жити (сидіти) на (в) кінці вулиці. Мы живём на конце села - ми сидимо кінець села (на край села). Я живу на улице Ленина - я живу на вулиці Леніна. На ней было бархатное платье - на їй було оксамитове вбрання, вона була в оксамитовому вбранні. Вся работа на мне, на моей обязанности - уся робота на мені (на моїй голові, за мною). [Свекруха тільки піч витопить, а то вся робота за мною (Черніг.)]. На вас есть должок - за вами невеличкий борг. Остерегайтесь этих людей: это обманщик на обманщике - стережіться цих людей: це шахрай на шахраєві (це самі шахраї). На его месте - на його місці, бувши їм. Быть женатым на ком - бути жонатим (одруженим) з ким, держати кого. Основываться на законе - спиратися на законі (на праві и на закон, на право), ґрунтуватися на законі (на праві). Он на этом помешался - він на цьому збожеволів. Спасибо и на этом - дякую (дякуємо) і за це. Резать на меди - різьбити (вирізувати, рити) на міді. Писать на бумаге - писати на папері. Держаться. плавать на воде, на поверхности воды - держатися, плавати на воді (поверх води, на поверхах). Переправиться через реку на пароме, на лодке - переправитися (перевезтися) через річку пороном (на пороні), човном (у човні). Ехать на лошадях - їхати кіньми, (верхом) їхати (верхи) на конях. Ехать на почтовых - їхати поштарськими (кіньми), їхати поштою (поштаркою). Я еду на своих лошадях - я їду своїми кіньми. Плыть на парусах, на вёслах - плисти під вітрилами, на веслах. Драться на шпагах - битися на шпадах. Передать на словах - переказати на словах (словесно). Играть, ваиграть на чём (на скрипке на рояле и т. п.) - грати, заграти на що и на чому (напр. на скрипку и на скрипці, на роялі). [Дай заграю я на дудку, а то давно вже грав (Драг.). На бандурці виграває: «Лихо жити в світі» (ЗОЮР I)]. Ходить на костылях - ходити на милицях (з ключками). Пальто на вате, на шёлковой подкладке - пальто на ваті, на шовковій підбивці. Карета на лежачих рессорах - карета на лежачих ресорах. На ходу, на лету, на скаку - на ходу, на ле[ьо]ту, на скаку. Телега тяжела на ходу - віз важкий на ходу и до ходу. На коленях - см. Колено 1. На цыпочках - см. Цыпочки. На четвереньках - см. Четвереньки. На корточках - см. Корточки. Компания на акциях - акційне товариство; б) на вопрос: где (для обозначения должности или состояния) - на чому. Быть на службе - бути (перебувати) на службі (на посаді). Стоять на часах - бути на варті (на чатах). На побегушках - см. Побегушки. На смертном одре - на (при) смертельній постелі, на божій дорозі, відходячи світу сього; в) на вопрос: когда, как (для обозначения времени, поры, состояния, обстоятельства) - на чому. На этой, на прошедшей неделе - на цьому (на цім) тижні, на тому (на минулому, на тім, на минулім) тижні и цього тижня, того (минулого) тижня. [На тім тижні зроблю (Липовеч.)]. На днях - цими днями. На святках - святками. На досуге - на дозвіллі. На отъезде - на від'їзді, від'їздячи. Жениться на тридцатом году - оженитися на тридцятому році;
    3) (в сложных словах) на, у, про, ви. На жёстком матраце не долго належишь - на твердому матраці не довго влежиш (вилежиш). С голодным желудком не долго наработаешь - з голодним шлунком не довго проробиш (виробиш).
    II. На -
    1) (мн. нате), глаг. нрч. - (ось) на! (ось) нате! ось маєш! ось маєте! ось візьми! ось візьміть! (с вин. п.). [На тобі паляницю, на тобі й другу! (Звин.). Нате-ж вам і ніж (ножа)! (Київ). На, їж! (Київщ.)]. На, это тебе на водку - ось на, це тобі на горілку. На, возьми! - на, візьми! ось візьми! ось маєш! На, отнеси это письмо на почту - (ось) на, віднеси цього листа (цей лист) на пошту;
    2) междом. - о! диви! дивіть! [Дивіть! Як дитина примічає (Звин.)]. На, да ты уж здесь! - о (оце тобі)! та ти вже тут! Вот тебе на! - от тобі й маєш! ото маєш! от тобі й на! (поговорка) от(т)ака ловися! [За правду б'ють, за брехню віри не дають, - оттака ловися! (Основа 1861)]. На вот, что наделал! - диви ти (ось тобі й на), чого накоїв!
    * * *
    I предл.
    1) с вин. п. на (кого-що)

    положи́ть кни́гу на сто́л — покла́сти кни́жку (кни́гу) на стіл

    сесть на ме́сто — сі́сти на мі́сце

    глу́х на одно́ ухо́ — глухи́й на одно́ (на одне́) ву́хо

    ста́рше на шесть лет — ста́рший на шість ро́ків

    взять на не́которое вре́мя — узя́ти на яки́йсь (на де́який) час

    на бу́дущее вре́мя — на майбу́тній час, на майбу́тнє; ( впредь) нада́лі

    на за́втра — на завтра

    помножить на два — помно́жити на два; (при словах, обозначающих время, в сочетании с прилагательными "следующий", "другой" и т. п. обычно переводится конструкциями без предлогов); на (що)

    на сле́дующий день — см. день; (при обозначении срока, непосредственно предшествующего чему-л.) на (що), про́ти (чого)

    в ночь на пя́тое ию́ня — в ніч на пя́те че́рвня, вночі про́ти п'я́того че́рвня; (после глаголов "идти", "сзывать", "вставать) на (кого-що), до (чого)

    идти́ на работу — іти́ на роботу (до робо́ти)

    сзыва́ть на бой — склика́ти на бій (до бо́ю); (при указании цели, назначения чего-л.) на (що), про (що)

    учи́ться на сле́саря — учи́тися на слю́саря

    отре́з на пальто́ — відріз на пальто́

    ве́домость на вы́дачу зарплаты — відомість на ви́дачу зарпла́ти

    на вся́кий слу́чай — см. всякий

    на пра́здник — на свя́то; ( для праздника) про свя́то

    2) с предложн. п. на (кому-чому)

    лежа́ть на кровати — лежа́ти на лі́жку

    на его́ отве́тственности — на його́ відповіда́льності

    выступа́ть на съе́зде — виступати на з'ї́зді; ( при обозначении разного рода обстоятельственных отношений) на (кому-чому), при (кому-чому), (чого), перед (ким-чим); (при передаче образа действия иногда переводится также наречием; при обозначении отрезка времени, в пределах которого совершается действие, переводится также конструкциями без предлогов)

    служи́ть на фло́те — служи́ти на (у) фло́ті

    на мои́х глаза́х — на моїх оча́х, у ме́не пе́ред очи́ма, пе́ред мої́ми очи́ма

    на ста́рости лет — на (при) ста́рості літ

    на [э́тих] днях — см. день

    на той (на бу́дущей) неде́ле — см. неделя

    на той (на про́шлой) неде́ле — см. неделя; (при обозначении орудия или средства, с помощью которых совершается действие) на (чому, що), у (що)

    игра́ть на свире́ли — грати на сопілці (на сопі́лку, в сопі́лку)

    игра́ть на роя́ле — гра́ти на роя́лі; (при глаголах "ехать", "переправляться" для обозначения способа передвижения) на (кому-чому); чаще переводится конструкциями без предлогов

    е́хать на парохо́де — ї́хати паропла́вом (на паропла́ві)

    прилете́л на самолёте — прилеті́в літако́м (на літаку́); ( при указании признака) на (кому-чому), з (ким-чим)

    стол на трёх но́жках — стіл на трьох ні́жках (з трьома́ ні́жками)

    матра́с на пружи́нах — матра́ц на пружи́нах; (в значении предлога "за") на (чому), за (що)

    спаси́бо на до́бром сло́ве — спаси́бі на до́брому сло́ві (за до́бре сло́во); (выражения "говорить", "читать", "писать" на том или ином языке переводятся без предлога)

    говори́ть на не́скольких языка́х — говори́ти кількома́ мо́вами

    обуча́ться на родно́м языке́ — навча́тися рі́дною мо́вою

    писа́ть на украи́нском языке́ — писа́ти украї́нською мо́вою

    II част.
    на

    на, возьми́! — на, візьми́!

    вот тебе́ [и] на, вот те на́ — см. вот

    на́-ка, на́-поди, да и на́-поди — диви́сь, диви́сь ти, ти диви́сь, диви́, диви́но, ти диви́, глянь, ти глянь

    III част.

    како́й (что) ни на е́сть — см. ни I 2)

    Русско-украинский словарь > на

  • 9 kommen

    1) sich auf ein Ziel zu bewegen - übers. mit dem die konkrete Fortbewegungsart bezeichnenden Verb, z. В.: zu Fuß gehen идти́ пойти́. indet ходи́ть. fahren, reiten е́хать по-. indet е́здить. fliegen лете́ть по-. indet лета́ть. mit o. v. Schienenverkehrsmittel, Flugzeug, Schiff auf Reiseroute: offiz auch прибыва́ть /-бы́ть. her-, hinkommen auch приходи́ть прийти́ [приезжа́ть/-е́хать, прилета́ть /-лете́ть ]. bis zu best. Stelle hinkommen auch доходи́ть дойти́ [доезжа́ть/-е́хать, долета́ть /-лете́ть ]. im Vorbeigehen hinkommen, weit wegkommen заходи́ть зайти́ [заезжа́ть/-е́хать, залета́ть /-лете́ть ]. wegkommen уходи́ть уйти́ [уезжа́ть/-е́хать, улета́ть /-лете́ть ]. heraus-, hinauskommen выходи́ть вы́йти [выезжа́ть вы́ехать, вылета́ть вы́лететь ]. herein-, hineinkommen входи́ть войти́ [въезжа́ть/-е́хать, влета́ть /-лете́ть ]. herunter-, hinunterkommen сходи́ть сойти́ [съезжа́ть/-е́хать, слета́ть /-лете́ть ]. an einem Ort zusammenkommen сходи́ться сойти́сь [съезжа́ться/-е́хаться, слета́ться /-лете́ться ]. herüber-, hinüberkommen переходи́ть перейти́ [переезжа́ть/-е́хать, перелета́ть лете́ть ]. unmittelbar herankommen подходи́ть подойти́ [подъезжа́ть/-е́хать, подлета́ть /-лете́ть ] | er kommt (gewöhnlich) um 7 Uhr он (обы́чно) прихо́дит [приезжа́ет прилета́ет] в семь часо́в. der Zug [der Omnibus/das Schiff] kommt um 7 Uhr по́езд [авто́бус парохо́д] прихо́дит <прибыва́ет> в семь часо́в. das Flugzeug kommt um 7 Uhr самолёт прилета́ет <прибыва́ет> в семь часо́в. in der letzten Minute [rechtzeitig] kommen приходи́ть /- [приезжа́ть/-, прилета́ть/-] в после́днюю мину́ту [во́время]. zu spät (zu etw.) kommen опа́здывать опозда́ть (на что-н.). gelegen kommen приходи́ть /- [приезжа́ть/-] в ну́жный моме́нт <во́время>. komm schanell! иди́ <приди́, приходи́> [приезжа́й/прилета́й] скоре́е ! ungelegen kommen приходи́ть /- [приезжа́ть/-, прилета́ть/-] в неподходя́щий моме́нт <не во́время>. die einen kommen, die anderen gehen zu Fuß одни́ прихо́дят, други́е ухо́дят | jdn./etw. abholen kommen / kommen, um jdn./etw. abzuholen приходи́ть /- <приезжа́ть/-, прилета́ть/- за кем-н./чем-н. da kommt er! а вот и он (идёт)! nahe < näher> kommen приближа́ться /-бли́зиться | angefahren kommen е́хать, подъезжа́ть /-. angeflogen kommen лете́ть, подлета́ть /-. angelaufen kommen бежа́ть, подбега́ть /-бежа́ть. angeschwommen kommen плы́ть, подплыва́ть /- плы́ть | jd./etw. kommt und kommt nich кого́-н. чего́-н. всё нет и нет, кто-н. что-н. всё не идёт и не идёт. nach einem dreistündigen Fußmarsch durch den Wald kamen wir endlich an die Stelle, wo … по́сле трёхчасово́й ходьбы́ по ле́су мы наконе́ц дошли́ до того́ ме́ста [вы́шли к тому́ ме́сту], где … der Zug kommt aus Berlin [Prag] э́то берли́нский [пра́жский] по́езд. aus den Bergen kommen bei Wanderung спуска́ться /-пусти́ться с гор. bis zu etw. kommen (nur) bis an eine best. Stelle gelangen добира́ться/-бра́ться до чего́-н. zu Fuß auch доходи́ть/- до чего́-н. fahrend; v. Straßenbahn, Omnibus доезжа́ть/- до чего́-н. durch < über> etw. kommen Angabe der Orte, die an der Reiseroute liegen проезжа́ть/-е́хать (çepe¤) что-н. durch < über> Leipzig kommen проезжа́ть/- (çepe¤) Ле́йпциг. über Moskau kommen best. Reiseroute wählen е́хать/- [«eàéàï/-] через Mocкву́. durch das ganze Land kommen auf Reise проезжа́ть/- [¯poxo˜€àï / пройти́] (через) всю страну́. für jdn. kommen ankommen, zugestellt werden - v. Abgeschicktem, Benachrichtigung; v. (Post-) Sendung приходи́ть /- кому́-н. ins Haus kommen v. Arzt, Diensteistungsbetrieb приходи́ть /- на́ дом. kommst du mit mir ins Kino [Theater]? (ты) пойдёшь со мной в кино́ [в теа́тр]? nach Berlin [Moskau] kommen zu Aufenthalt приезжа́ть /- [прилета́ть/-] в Берли́н [в Москву́]. übersiedeln переезжа́ть /- в Берли́н [в Москву́]. nach [wegen] jdm./etw. kommen приходи́ть /- [приезжа́ть/-] за кем-н. чем-н. [из-за кого́-н./чего́-н.]. über etw. kommen über Straße, auf Brücke über Fluß переходи́ть /- [переезжа́ть/-] (через) что-н. schwimmend переплыва́ть /-плы́ть (через) что-н. nicht über die Straße kommen не мочь с- перейти́ (через) у́лицу | es herrscht ein ständiges kommen und Gehen bei Institution, auf Bahnhof o. Flugplatz всегда́ оживлённо: одни́ прихо́дят [приезжа́ют прилета́ют], други́е ухо́дят [уезжа́ют/улета́ют]. jds. kommen zusichern гаранти́ровать ipf/pf < обеспе́чивать/обеспе́чить> чей-н. прихо́д [прие́зд]
    2) hingelangen (könen) - unterschiedlich wiederzugeben . wie komme ich dahin? zu Fuß o. mit Verkehrsmittel как (мне) пройти́ [прое́хать] туда́ ? wie komme ich am günstigsten nach Moskau? как лу́чше всего́ дое́хать до Москвы́ ? wie komme ich von hier aus nach Potsdam? welche Möglichkeiten bestehen как мне отсю́да попа́сть в Потсда́м ? | wohin kommen an schwer zugängliche Stelle забира́ться /-бра́ться <залеза́ть/-ле́зть> куда́-н. an schwer zugängliche Stelle, um Gegenstand zu erreichen добира́ться /-бра́ться до чего́-н. (G des entsprechenden Gegenstandes), достава́ть /-ста́ть что-н. (A des entsprechenden Gegenstandes) отку́да-н. aus etw. kommen mit Mühe herausgelangen выбира́ться вы́браться [ kletternd auch вылеза́ть/вы́лезть kriechend auch выполза́ть/вы́ползти] из чего́-н. bis zu etw. kommen добира́ться /- [ kriechend auch дополза́ть/-ползти́] до чего́-н. über etw. kommen перебира́ться /-бра́ться [ kletternd auch перелеза́ть/-ле́зть, springend auch перепры́гивать/-пры́гнуть, schwimmend auch переплыва́ть/-плы́ть] через что-н. wie komme ich auf [unter] den Schrank? um Staub zu wischen o. aufzuwischen как бы мне́ забра́ться на шкаф [под шкаф]? von etw. kommen mit Mühe heruntergelangen (c àpy˜ó¬) c пycка́тьcя/-пусти́ться [ kletternd слеза́ть/-ле́зть] с чего́-н.
    3) bezeichnet Wechsel v. Aufenthaltsort, Tätigkeitsbereich o. Status - unterschiedlich wiederzugeben. jd. kommt ins Kinderheim кого́-н. помеща́ют поместя́т в де́тский дом. ins Krankenhaus kommen ложи́ться лечь в больни́цу. zur Kur kommen е́хать по- лечи́ться <на лече́ние>. nach dem Studium aufs Land kommen е́хать /- по́сле учёбы в дере́вню. zur Armee kommen идти́ пойти́ в а́рмию. zu jdm. in die Lehre kommen идти́ /- в уче́ние <учи́ться> к кому́-н. in die < zur> Schule [auf die Universität] kommen идти́ /- в шко́лу [в университе́т]. auf einen best. Platz [ins Finale] kommen im Sport выходи́ть вы́йти на како́е-н. ме́сто [в фина́л]. in eine höherte Klasse kommen переходи́ть перейти́ в вы́сший класс [ in Schule в сле́дующий класс] | nicht aus dem Haus [an die Luft/aus dem Zimmer] kommen не выходи́ть и́з дома [на у́лицу из ко́мнаты]. oft [selten] ins Kino [Theater] kommen ча́сто [ре́дко] быва́ть в кино́ [в теа́тре]. unter Menschen kommen быва́ть на лю́дях. oft zu jdm. kommen ча́сто приходи́ть [ fahren приезжа́ть] к кому́-н., ча́сто быва́ть у кого́-н.
    4) s. ↑ stammen 1,2
    5) etw. kommt wohin a) gehört normalerweise dahin ме́сто чего́-н. где-н. das Geschirr [die Tischdecke] kommt in den Schrank ме́сто посу́ды [ска́терти] в шкафу́. dieses Buch kommt in das rechte Regal ме́сто э́той кни́ги на пра́вой по́лке / э́та кни́га стои́т на пра́вой по́лке | auf das Heft kommt der Name на тетра́ди сле́дует написа́ть фами́лию, тетра́дь должна́ быть надпи́сана. die Silbe kommt auf die nächste Zeile слог перено́сится на другу́ю строку́ b) bei einer Neuordnung что-н. идёт пойдёт куда́-н. der Schrank kommt in das große Zimmer und das Bett ins Kinderzimmer шкаф пойдёт в большу́ю ко́мнату, а крова́ть в де́тскую. der Artkel kommt in die nächste Nummer der Zeitschrift статья́ пойдёт в сле́дующий но́мер журна́ла, статья́ бу́дет напеча́тана в сле́дующем но́мере журна́ла. auf das Kleid kommt noch ein Kragen к пла́тью бу́дет ещё приши́т воротни́к
    6) wohin unabsichtlich hingeraten попада́ть /-па́сть куда́-н. ins Gefängnis [vor Gericht/in ein Gewitter/unter ein Auto] kommen попада́ть /- в тюрьму́ [под суд в грозу́ под маши́ну] | jd. kommt neben jdn. zu sitzen чьё-н. ме́сто ока́зывается ря́дом с кем-н. oben [unten] zu liegen kommen ока́зывается /-каза́ться <очути́ться pf> наверху́ [внизу́]
    7) anbrechen, nahen: v. Zeit(abschnitt) , Naturerscheinungen, Ereignis приходи́ть прийти́. v. Alter, Reife auch; v. Wetter; v. Jahr, Tag, Jahres-, Tageszeit наступа́ть /-ступи́ть. v. Unwetter, Gezeiten приближа́ться /-бли́зиться | es kam das Jahr 1950 наступи́л ты́сяча девятьсо́т пятидеся́тый год. bald kommt Ostern [Weihnachten] ско́ро па́сха [розждество́]. heute kommt sicherlich ein Gewitter [Regen] сего́дня наверняка́ бу́дет гроза́ [дождь]. jetzt kommt die Entscheidung сейча́с всё реши́тся. die Stunde der Abrechnung ist ge kommen пришёл час распла́ты. jds. letztes Stündlein ist ge kommen пришёл чей-н. после́дний час. jds. Tod ist ge kommen пришла́ чья-н. смерть, к кому́-н. пришла́ смерть. die Zeit für ge kommen halten счита́ть по-, что назре́ло <наста́ло, пришло́> вре́мя
    8) geschehen случа́ться случи́ться, происходи́ть произойти́. zu etw. kommen zu Ereignis доходи́ть дойти́ до чего́-н. es kommt dazu, daß … дохо́дит до того́, что … | es darf kein neuer Krieg kommen но́вой войны́ не должно́ быть, нельзя́ допуска́ть /-пусти́ть но́вой войны́. so mußte es kommen, das mußte so kommen так э́то и должно́ бы́ло случи́ться <произойти́>. alles kam, wie es kommen mußte всё случи́лось <произошло́> так, как и должно́ было случи́ться <произойти́>. das durfte nicht kommen э́того не должно́ бы́ло случи́ться <произойти́>. wie konnte es dazu kommen? как э́то могло́ случи́ться <произойти́>? alles kam anders [schlimmer] als … всё вы́шло ина́че [ху́же], чем … was auch immer kommen mag, wie es auch immer kommen mag что бы ни случи́лось <произошло́>. ( es) mag kommen, was (da) will < wie es will> пусть бу́дет, что бу́дет / будь, что бу́дет. wie es kommt, so wird es genommen / wie's kommt, so kommt's чему́ быть, тому́ не минова́ть. in Erwartung der Dinge, die da kommen werden в ожида́нии того́, что ещё случи́тся. etw. kommt jdm. unerwartet < unverhofft> кто-н. чего́-н. не ожида́л, что-н. (прихо́дит <происхо́дит>) для кого́-н. неожи́данно. etw. kommen sehen предви́деть что-н.
    9) örtlich o. zeitlich folgen быть. vor jdm. [nach < hinter> jdm.] kommen быть перед кем-н. [по́сле кого́-н. <за кем-н.>]. wer kommt als erster < zuert> (an die Reihe)? кто пе́рвый ? / чья о́чередь ? wer kommt als letzter < zuletzt> (an die Reihe)? кто полсле́дний ? wann kommen wir an die Reihe? когда́ же (подойдёт) на́ша о́чередь ? die Reihe kommt an uns подхо́дит на́ша о́чередь | wenn man rechts geht, kommt erst eine Schule [ein Kiosk], dann … е́сли пойти́ напра́во, снача́ла бу́дет шко́ла [кио́ск], пото́м … in einer Stunde [20 Minuten] kommt Berlin через час [два́дцать мину́т] (бу́дет) Берли́н. das Mittagessen kommt gleich auf den Tisch обе́д сейча́с бу́дет на столе́. der Braten kam vor der Suppe жарко́е бы́ло по́дано до су́па. erst kommen die Nachrichten, dann (kommt) Musik снача́ла (передаю́тся) после́дние изве́стия, а зате́м му́зыка. nach diesem Takt kommt eine Pause за та́ктом сле́дует па́уза. jetzt kommt ein neues Kapitel сейча́с начина́ется начнётся но́вая глава́. gleich kommt die Hauptsache сейча́с бу́дет са́мое гла́вное. was kommt jetzt? (а) что бу́дет сейча́с ? / что мы сейча́с бу́дем де́лать ? das kommt noch э́то ещё бу́дет / до э́того мы ещё дойдём. steht noch bevor э́то ещё впереди́. wie es gerade kommt bei Entnahme aus Menge како́й < что> попадётся | kommend zukünftig бу́дущий. Wochentag, Woche сле́дующий. Ereignis, Festzeiten наступа́ющий. geh: Ereignisse auch; Generation, Zeiten гряду́щий. eine kommende Größe, ein kommener Mann восходя́щая звезда́ <величина́ >
    10) sich zeigen, erscheinen: v. Pflanze, Blüte, Zahn появля́ться /-яви́ться. aufgehen: v. Gesätem. Gestecktem дава́ть дать всхо́ды, всходи́ть взойти́. zu sprät kommen v. Einsicht, Reute приходи́ть прийти́ сли́шком по́здно. Sonne kommt aus den Wolken со́лнце [он] выхо́дит вы́йдет (из-за туч). aus der Wunde kommt Blut из ра́ны идёт кровь, ра́на кровоточи́т. jdm. kommen (vor Schmerz) die Tränen у кого́-н. (от бо́ли) слёзы теку́т jdm. kommen leicht die Tränen у кого́-н. чуть что <сра́зу> появля́ются <набега́ют> слёзы
    11) jdm. auftauschen, entstehen: v. Bedenken, Lust, Verlangen, Wunsch, Zweifel появля́ться /-яви́ться v. Bedenken, Zweifel auch возника́ть возни́кнуть] у кого́-н. v. Einfall, Gedanke, Idee приходи́ть прийти́ кому́-н. в го́лову. jdm. kommt die Erleuchtung кого́-н. осеня́ет осени́т. jdm. kommt kein Schlaf (in die Augen) кто-н. мо́жет засну́ть, кому́-н. не спи́тся, к кому́-н. сон не идёт
    12) über jdn./etw. v. Angst, Elend, Hunger, Jammer, Ruhe, Schrekken охва́тывать /-хвати́ть кого́-н. что-н. Schlaf kommt über jdn. кто-н. погружа́ется /-грузи́тся в сон. der Krieg kam über das Land страна́ была́ охва́чена войно́й
    13) (sich) jdn./etw. kommen lassen rufen: Arzt, Handwerker, Taxi вызыва́ть вы́звать кого́-н. что-н. %bestellen: Blummen, Getränk, Speise; Taxi зака́зывать/-каза́ть [ auf Postweg выпи́сывать/вы́писать ] что-н.
    14) hinter etw. herausfinden: hinter Geheimnis, jds. Pläne, Schliche, den Sinn v. etw. разга́дывать /-гада́ть [Geheimnis auch; Wahrheit узнава́ть/-зна́ть] что-н. wenn man erst hinter den Trick ge kommen ist, … поня́в, в чём де́ло …
    15) jdm. mit etw. herantreten: mit Anliegen обраща́ться обрати́ться к кому́-н. с чем-н. kommt mir nicht damit не говори́ мне oб э́том! / не лезь ко мне с э́тим! komme mir nicht wieder mit dieser alten Geschichte не начина́й (¬­e) o пя́ть э́ту cта́pyю исто́рию <¯éc­ô> ! jdm. moralisch kommen чита́ть/про- кому́-н. мора́ль
    16) jdm. wie behandeln вести́ себя́ по отноше́нию к кому́-н. как-н. jdm. dumm [frech / grob] kommen вести́ себя́ по отноше́нию к кому́-н. глу́по [де́рзко гру́бо]. wie kommst du mir so? как ты обраща́ешься ко мне ? / как ты со мной разгова́риваешь ? so darfst du mir nicht kommen! ты не име́ешь пра́ва <не сме́ешь> ко мне так обраща́ться ! komm' mir nicht von der < dieser> Seite! не сме́й так со мно́й разгова́ривать !
    17) auf jdn./etw. a) jd. kommt auf etw. auf Gedanken, Einfall, Idee кому́-н. прихо́дит в го́лову что-н. auf den Lösungsweg kommen находи́ть найти́ путь реше́ния. jd. kommt auf einen Verdacht [eine Vermutung] у кого́-н. появля́ется <зарожда́ется> подозре́ние [предположе́ние]. wie kommt er darauf < dazu>? как могло́ ему́ э́то прийти́ в го́лову ? / как э́то пришло́ ему́ в го́лову ? / что ему́ взду́малось ? b) sich erinnern припомина́ть /-по́мнить <вспо́мнить/-по́мнить> кого́-н./что-н. nicht auf jdn./etw. kommen не мочь с- припо́мнить <вспо́мнить> кого́-н. что-н. c) daran denken ду́мать по- о ком-н. чём-н. d)jd. kommt auf wieviel auf best. Einkommen кто-н. получа́ет ско́лько-н. jd. kommt monatlich [jährlich] auf 800 Mark у кого́-н. выхо́дит <кто-н. получа́ет> до восьмисо́т ма́рок в ме́сяц [в год] e) auf jdn. kommt wieviel entfällt кому́-н. достаётся /-ста́нется ско́лько-н., на кого́-н. прихо́дится придётся по ско́лько-н. auf jeden kommen 200 Mark [5 Gäste] ка́ждому доста́нется две́сти ма́рок [пя́теро госте́й], на ка́ждого придётся по две́сти ма́рок [по пя́теро госте́й]
    18) seinen Ursprung haben a) von etw. v. Sachverhalt, Zustand происходи́ть произойти́ от чего́-н. daher kommen alle Mißverständnisse отсю́да (происхо́дят) все недоразуме́ния. das kommt davon! (э́то) всё из-за э́того ! das kommt davon < daher>, daß … э́то (происхо́дит) потому́, что … das kommt davon < daher>, wenn … так получа́ется, когда́ <е́сли> … wie < woher> kommt es, daß …? как э́то получа́ется, что … b) woher v. Gegenstand бра́ться взя́ться отку́да-н. woher kommt bei ihm nur das Geld? отку́да у него́ то́лько де́ньги беру́тся ? c) von jdm. v. Äußerung, Anweisung, Information исходи́ть от кого́-н. von jdm. kommen nur falsche [richtige] Antworten кто-н. даёт одни́ непра́вильные [пра́вильные] отве́ты. eine Idee kommt von jdm. каку́ю-н. иде́ю по́дал кто-н.
    19) um etw. verlustig gehen лиша́ться лиши́ться чего́-н. nicht teilnehmen könen: um Mahlzeit, Reise, Urlaub, Theaterbesuch остава́ться /-ста́ться без чего́-н.
    20) zu etw. a) erlangen, erreichen: zu Ansehen, Ehre, Erfolg, Ergebnis, Geld, Macht добива́ться /-би́ться чего́-н. zu Ansicht, Einigung, Entschluß, Schlußfolgerung, Überzeugung приходи́ть прийти́ к чему́-н. zu konkretem Gegenstand достава́ть /-ста́ть что-н. zu Geld(e) < Reichtum> kommen богате́ть раз-. zu einem Vermögen kommen приобрета́ть /-обрести́ состоя́ние. zum Ziel kommen достига́ть дости́чь це́ли. jd. ist soweit ge kommen, daß er russisch ohne Wörterbuch lesen kann кто-н. дости́г того́ <так далеко́ продви́нулся>, что мо́жет чита́ть по-ру́сски без словаря́. wie ist jd. zu etw. ge kommen? zu konkretem Gegenstand auch отку́да у кого́-н. взяло́сь что-н. b) etw. kommt zu etw. ist hinzuzurechnen что-н. ну́жно приба́вить к чему́-н. dazu kommen noch 200 Mark [kommt noch die Rente] к э́тому на́до приба́вить ещё две́сти ма́рок [пе́нсию]. dazu kommt noch, daß er … к тому́ же он … / к э́тому ну́жно доба́вить ещё и то, что он …
    21) zu etw. zu Tätigkeit, ausgedrückt durch Verbalsubst o. substantivierten Inf bzu. dazu kommen + Inf успева́ть /-спе́ть + Inf . jd. kommt nicht zu etw. <dazu + Inf) auch кому́-н. не́когда + Inf jd. ist nicht zu etw. ge kommen <dazu ge kommen + Inf> auch кто-н. так и не + pf Prät . jd. kommt kaum zum Zeitunglesen <dazu, die Zeitung zu lesen> у кого́-н. eдва́ ocтaётcя вре́мя почита́ть газе́ту. jd. ist nicht zum Mittagessen ge kommen <dazu ge kommen, Mittag zu essen> кто-н. не ycпе́л <©o¬ý-­. ­é©o‘˜a Œ‡«o> пообе́дать, кто-н. так и не пообе́дал
    22) (von jdn.) auf <an> jdn. vererbt werden переходи́ть перейти́ (от кого́-н.) к кому́-н., достава́ться /-ста́ться кому́-н. etw. ist auf uns ge kommen v. hist Dokument, Denkmal до нас дошло́ что-н.
    23) mit etw. an etw. ansoßen каса́ться косну́ться чем-н. чего́-н.
    24) nach jdm. ähnlich sein быть <идти́ пойти́> в кого́-н.
    25) auf jdn./etw. (zu sprechen < reden>) kommen говори́ть [ingress заговори́ть] о ком-н. чём-н. auf ein anderes Thema (zu sprechen) kommen переключа́ться переключи́ться <переходи́ть /перейти́> на другу́ю те́му. das Gespräch [die Rede] kommt auf jdn./etw. разгово́р [речь] захо́дит о ком-н. чём-н.
    26) wohin geraten, verschwinden дева́ться де́ться куда́-н. wohin sind die Sachen ge kommen? куда́ де́лись ве́щи ?
    27) woher Richtung haben a) v. Geräusch, Ton доноси́ться /-нести́сь отку́да-н. b)v. Wind дуть отку́да-н. c) v. Weg вести́ отку́да-н.
    28) bei jdm. zu etw. v. Eigenschaft присоединя́ться у кого́-н. к чему́-н.
    29) in festen präp Wendungen mit Subst (s. auchunter diesem sowie dem der Ableitung eines Verbalsubst zugrunde liegenden Verb) a) mit zu + Verbalsubst zur Umschreibung des Passivs - übers. mit dem Passiv . zur Anwendung kommen применя́ться быть применённым, находи́ть найти́ примене́ние. zur Durchführung kommen проводи́ться быть проведённым в жизнь, осуществля́ться быть осуществлённым. zum Verkauf kommen продава́ться быть про́данным. etw. kommt zur Verhandlung о чём-н. веду́тся перегово́ры b) mit sonstigen Präp u. Subst - in Abhängigkeit vom Subst unterschiedlich wiederzugeben, z. В.: a us den Augen kommen исчеза́ть/исче́знуть из по́ля зре́ния | außer Atem kommen запыха́ться pf . in Gebrauch kommen входи́ть /войти́ в yпoтpeбле́ниe. ins Wanken kommen начина́ть/нача́ть колеба́ться, заколеба́ться pf . ums Leben kommen погиба́ть/-ги́бнуть. nicht vom Fleck kommen не cдвига́тьcя/-дви́нуться с ме́ста. zu Tode kommen поиба́ть/-. zum Ausbruch kommen вспы́хивать/вспы́хнуть
    30) komm in partikelhafter Verwendung ну́-ка, дава́й. komm, wir gehen! ну, дава́й, пошли́ ! komm, gib her! ну́-ка, дай сюда́ ! komm, ichhekfe dir! дава́й <иди́>, я тебе́ помогу́ ! na komm komm! laß das ну, хва́тит ! so kommt eins zum anderen так и идёт одно́ к одному́. dahin darf es nicht kommen э́того нельзя́ допусти́ть. wohin sollen wir kommen, wenn … что с на́ми бу́дет, е́сли … | auf jdn. nichts kommen lassen не дава́ть/дать кого́-н. в оби́ду. von nichts kommt nichts из ничего́ чего́ не де́лаетсч <не быва́ет>, под лежа́чий ка́мень вода́ не течёт. kommt er heute nicht, so kommt er morgen ули́та е́дет, когда́-то бу́дет / не сего́дня, так за́втра, но он придёт. wer zuerst kommt, mahlt zuerst кто перве́е, тот и праве́е. wie komme (gerade) ich dazu? почему́ и́менно я ? wie kommst du dazu? wie wagst du es как ты сме́ешь ? was ist dir eingefallen что э́то тебе́ взбрело́ в го́лову ? | jd. ist im kommen кто-н. (нахо́дится) на подъёме. etw. ist im kommen наступа́ет вре́мя <пери́од> чего́-н.

    Wörterbuch Deutsch-Russisch > kommen

  • 10 moins

    adv.
    1. (modifiant un verbe) ме́ньше; не так [си́льно] (intensité); не так [мно́го] (quantité);

    il travaille moins — он рабо́тает [по]ме́ньше <не так мно́го>;

    il en sait moins que vous — он зна́ет об э́том ∫ ме́ньше, чем <не так мно́го, как> вы; elle l'aime moins qu'auparavant — она́ лю́бит его́ ∫ ме́ньше, чем <не так си́льно, как> пре́жде

    (modifiant un adjectif ou un adverbe), ме́нее, avec un adjectif à la forme longue ou un adverbe; не так, avec un adjectif à la forme courte ou un adverbe; не тако́й, avec un adjectif à la forme longue;
    peut se traduire par un antonyme au comparatif;

    parlez moins vite — говори́те ∫ не так бы́стро ([по]ме́дленнее);

    j'ai moins froid — мне ∫ не так хо́лодно <ста́ло тепле́е>; l'hiver est moins froid que l'an dernier — э́та зима́ ∫ не така́я холо́дная, как прошлого́дняя <тепле́е прошлого́дней>; il est moins intelligent qu'habile — он не так умён, как ло́вок; moins souvent — ме́нее ча́сто, ре́же; moins bon — ху́же; moins grand — ме́ньше; il est moins grand que toi — он ∫ не тако́й большо́й как ты <ме́ньше тебя́>

    ║ (de + substantif) ме́ньше;

    il faut consommer moins d'énergie — ну́жно расхо́довать ме́ньше эне́ргии

    ║ (+ de + nom de nombre) ме́ньше, ме́нее plus élevé.;

    je l'ai vu il y a. moins de d'un mois — я ви́дел его́ ме́ньше <ме́нее> ме́сяца тому́ наза́д;

    dans moins d'une heure — ме́нее чем че́рез час; en moins de huit jours — ме́ньше, чем за неде́лю; à la manifestation il n'y avait pas moins de 10000 personnes — на демонстра́ции бы́ло не ме́нее десяти́ ты́сяч челове́к; cela vous coûtera moins de 100 francs — э́то вам ∫ бу́дет сто́ить ме́ньше <не бу́дет сто́ить и> ста фра́нков ║ beaucoup moins — намно́го <гора́здо> ме́ньше <ме́нее>; un peu moins — немно́го <немно́жко, неско́лько plus élevé.> — ме́ньше; c'est un peu moins cher — э́то неско́лько деше́вле; et encore moins — и того́ ме́ньше ║ les moins de vingt ans — молодёжь до двадцати́ лет

    2. (soustraction) ми́нус;

    le signe moins — знак ми́нус[а];

    sept moins trois égalent quatre — семь ми́нус три равно́ четырём; plus multiplié par moins donne moins — плюс, умно́женный на ми́нус, даёт ми́нус;

    de —1 à — от —1 до — (от ми́нус одного́ до ми́нус бесконе́чность);

    V— 1 (racine de—

    1) квадра́тный ко́рень из ми́нус едини́цы

    ║ cela vous coûtera mille francs moins 12% — э́то вам обойдётся в ты́сячу фра́нков ∫ ми́нус двена́дцать <за вы́четом двена́дцати>. проце́нтов

    (heures):

    il est dix heures moins cinq — сей час без пяти́ де́сять;

    v. tableau « Heures»
    ║ ( température) ми́нус; моро́за G (plus fam.);

    la température est descendue à moins trente — температу́ра упа́ла до ми́нус тридцати́;

    il fait moins deux aujourd'hui — сего́дня ∫ ми́нус два <два гра́дуса моро́за>; de moins deux à plus deux — от ми́нус два до плюс два

    (excepté> за исключе́нием (+●); то́лько без (+ G);

    c'est le même livre moins les illustrations — э́то та же кни́га, то́лько без <за исключе́нием> иллюстра́ций

    3. le moins (avec un adjectif> наиме́нее;
    peut se traduire par un antonyme avec са́мый;

    j'ai choisi les fruits les moins gros. — я вы́брал ∫ наиме́нее кру́пные <са́мые ме́лкие> фру́кты;

    c'est la région la moins humide de l'U.R.S.S. — э́то ∫ наиме́нее вла́жная <са́мая суха́я> о́бласть в СССР

    (avec un verbe ou un substantif précédé de de) ме́ньше <ме́нее> всего́ (moins que tout); ме́ньше всех (moins que tous);

    c'est lui qui travaille le moins — ме́ньше всех рабо́тает он;

    c'est cela qui coûte le moins — э́то сто́ит деше́вле всего́; c'est ce qui me plaît le moins — э́то мне нра́вится ме́ньше всего́; c'est lui qui a le moins d'argent de nous tous — из всех нас у него́ ме́ньше всего́ де́нег

    (emploi substantivé) са́мое ме́ньшее;

    c'est bien le moins qu'on puisse dire — э́то са́мое ме́ньшее, что мо́жно сказа́ть;

    il m'a remboursé, c'est bien le moins — он верну́л мне долг, э́то са́мое ме́ньшее <ма́лое>, что он мог сде́лать ║ le moins possible — как мо́жно ме́ньше; du poisson, donnez-m'en le moins possible — да́йте мне как мо́жно ме́ньше ры́бы; soyez absent le moins longtemps possible — возвраща́йтесь поскоре́е; le moins du monde — ни в ко́ей ме́ре, ниско́лько, ничу́ть, во́все нет; qui peut le plus, peut le moins — кто спосо́бен на бо́льшее, тот спосо́бен и на ме́ньшее;

    à moins и по ме́ньшему по́воду;

    on se fâcherait (rirait) à moins — мо́жно поссо́риться (посмея́ться) и по ме́ньшему по́воду;

    je ne vous le céderai pas à moins — я вам э́то за ме́ньшее не уступлю́;

    à moins de... ме́ньше;

    dans ce magasin tout est à moins de cent francs — в э́том магази́не всё сто́ит ме́ньше ста фра́нков;

    il me l'a laissé à moins de 100 francs — он мне уступи́л э́то ме́ньше, чем за сто фра́нков; а moins de huit ans il avait composé une sonate — когда́ ему́ не бы́ло и восьми́ лет, он сочини́л сона́ту; il habite à moins de 100 mètres de la place — он живёт бли́же <ме́ньше>, чем в ста ме́трах от пло́щади

    ║ + inf е́сли <то́лько> не + verbe;

    je vous attends demain, à moins d'imprévu (de contrordre) — жду вас за́втра, е́сли не произойдёт ничего́ непредви́денного (не бу́дет отме́ны приглаше́ния);

    à moins d'être fou on ne peut agir ainsi — челове́к не мо́жет так поступа́ть, е́сли то́лько он не сумасше́дший;

    à moins que е́сли то́лько не...:

    dimanche j'irai à la campagne, à moins qu'il ne pleuve — в воскресе́нье я пое́ду за го́род, е́сли то́лько не бу́дет дождя́;

    il viendra à moins qu'il soit malade — он придёт, е́сли то́лько не заболе́ет;

    au moins по кра́йней <ме́ньшей> ме́ре, са́мое ма́лое <ме́ньшее>; не ме́ньше (+ G);

    au moins 10 kilomètres (heures) — по ме́ньшей ме́ре, <са́мое ма́лое, как ми́нимум> де́сять <не ме́ньше десяти́> киломе́тров (часо́в);

    il aurait pu au moins me remercier — он уж мог бы, по кра́йней ме́ре, поблагодари́ть меня́

    (souhait) хотя́ бы;

    goûte-le au moins avant de dire que ce n'est pas bon — ра́ньше чем говори́ть, что э́то невку́сно, попро́буй хотя́ бы;

    vous savez la nouvelle, au moins ? — вы зна́ете но́вость, наде́юсь? tout au moins, à tout le moins no — ме́ньшей ме́ре; по кра́йней ме́ре; как бы то ни бы́ло; je n'en ai pas besoin, tout au moins pour l'instant ∑ — мне э́то не ну́жно, во вся́ком слу́чае сейча́с

    (souhait) хотя́ бы;

    vous auriez pu à tout le moins me prévenir — вы могли́ бы меня́ хотя́ бы предупреди́ть;

    de moins (на)... ме́ньше;

    je gagne cent francs de moins que lui — я получа́ю на сто фра́нков ме́ньше, чем он;

    il a vingt ans et moi trois de moins — ему́ два́дцать лет, а мне на три го́да ме́ньше; depuis son départ j'ai un ami de moins — у меня́ ста́ло [одни́м] дру́гом ме́ньше с тех пор, как он уе́хал;

    en moins ме́ньше, чем бы́ло;
    le verbe не хвата́ть;

    il est revenu de la guerre avec une jambe en moins — он верну́лся с войны́ без ноги́;

    il a deux dents en moins — у него́ не хвата́ет двух зубо́в; dans mon livre il — у a une page en moins ∑ — у меня́ в кни́ге не хвата́ет одно́й страни́цы

    ║ + adj. то́лько [что] ме́ньше;

    c'est le même appartement en moins grand — э́то така́я же кварти́ра, но ме́ньше

    (temps) ме́ньше чем;

    j'ai résolu le problème en moins d'une heure — я реши́л зада́чу ме́ньше чем за час;

    en moins de temps qu'il ne faut pour le dire — и сказа́ть <и мигну́ть> не успе́ешь; en moins de rien (en moins de deux) — в два счёта, о́чень бы́стро, в одно́ мгнове́ние, момента́льно;

    de moins en moins всё ме́ньше [и ме́ньше];

    il y a de moins en moins de poissons dans cette rivière — в э́той реке́ [стано́вится] всё ме́ньше и ме́ньше ры́бы;

    il est de moins en moins attentif — он всё ме́нее и ме́нее внима́телен; les voitures roulaient de moins en moins vite — маши́ны е́хали всё ме́дленнее;

    du moins по кра́йней ме́ре;

    si je ne réussis pas, j'aurai du moins fait mon possible — е́сли да́же мне и не уда́стся, я, по кра́йней ме́ре, сде́лаю всё возмо́жное;

    j'irai la semaine prochaine, du moins si je suis libre — я пойду́ на сле́дующей неде́ле, е́сли то́лько смогу́ освободи́ться; du moins c'est ce qu'il dit — во вся́ком слу́чае он так говори́т;

    pour le moins по ме́ньшей ме́ре;

    ce jugement est pour le moins contestable — э́то мне́ние во ме́ньшей ме́ре спо́рно;

    1) (nullement) ничу́ть, совсе́м не...;

    elle n'est rien moins que curieuse — она́ ∫ совсе́м не любопы́тна <не така́я уж любопы́тная>

    2) (bel et bien) соверше́нно, по́лностью; никто́ ино́й, как...;

    quel courage! il n'est rien moins qu'un héros — вот э́то му́жество! Он настоя́щий <пря́мо> геро́й;

    moins... moins чем ме́ньше..., тем ме́ньше;

    moins il travaille. moins il veut travailler — чем ме́ньше он рабо́тает, тем ме́ньше ему́ хо́чется рабо́тать;

    plus... moins чем бо́льше..., тем ме́ньше (selon le verbe ou un autre comparatif);

    plus il criait, moins on l'écoutait — чем гро́мче <бо́льше> он крича́л, тем ме́ньше его́ слу́шали;

    moins... plus... чем ме́ньше..., тем бо́льше;

    moins il travaille, plus il réclame — чем ме́ньше он рабо́тает, тем бо́льше тре́бует;

    ni plus ni moins ни бо́льше ни ме́ньше;

    il y en a dix ni plus ni moins — их де́сять, ни бо́льше ни ме́ньше;

    c'est ni plus ni moins que la négation de la science — э́то по́лное отрица́ние нау́ки;

    plus ou moins бо́лее и́ли ме́нее;

    ce livre est plus ou moins intéressant — э́та кни́га дово́льно интере́сна;

    il a réussi plus ou moins bien — он ∫ бо́лее и́ли ме́нее <с го́рем попола́м> доби́лся своего́

    Dictionnaire français-russe de type actif > moins

  • 11 при

    предл. с предлож. пад.
    1) (возле, у) при кому, при чому, попри кому, попри чому, коло кого, коло чого, край кого, край чого. [Була в мене небога, при мені вона і зросла (М. Вовч.). Одну взяли попри коні, другу взяли попри возі (Пісня). Котору дитину любила-кохала - край себе не маю (Макс.). Насипали край дороги дві могили в житі (Шевч.). З якою бувало жадобою коло книжок історичних приписки перечитуєш (Куліш)]. Город лежит при реке - місто лежить коло річки, понад річкою. При городе слободка - (по)при місті (городі) слобода (слобідка). При входе, при въезде (при обозначении места) - з приходу, з приїзду, на приході, на приїзді. [Згоріло сімнадцять дворів зараз з приїзду (Гр.). З приходу в селі (Радом.). Нора з приходу узенька (Драг.). Його хата у містечку на приході (Звяг.)];
    2) (в присутствии кого) при кому, перед ким. Это было сказано при свидетелях - це було сказано при свідках, перед свідками. Не при вас будь сказано - не перед вами хай буде сказано. При отце - перед батьком. [Я її перед батьком вилаяла (Проскур.)];
    3) (для обозначения времени: при жизни кого, во времена кого, чего) за кого, за чого. [Дай-же, Боже, - козаки промовляли, - за гетьмана молодого жити, як за старого (Ант.-Драг. II)]. При мне, при нас (в наше время) - за мене, за нас. [За мене то вже в дворі жили ми спокійненько (М. Вовч.). Не за нас се стало, не за нас і перестане (Номис)]. При покойном отце - за покійного батька. При жизни - за життя. [А сам собі за життя ще похорон справляє (Рудан.)]. При жизни отца - за батькового життя. При крепостном праве - за панського права, за панщини. [Він був ще за панського права кухарем (Грінч.)]. При республиканском правлении - за республіканського урядування. При солнце (до захода солнца, пока оно светит) - за сонця. [Наш господар дозорця вижав жито за сонця (Грінч. III)];
    4) (для обозначения связи, принадлежности, условного отношения к чему-л.) при кому, при чому, за чого, на чому, на що. Состоять секретарём при ком - бути за секретаря при кому, у кого. Американский посланник при французском дворе - американський посол при французькому дворі. Остаться при университете, при кафедре - залишитися при університеті, при катедрі. При заводе есть и кузница - при заводі є й кузня. При нём нашли бумаги - при ньому знайдено папери. Иметь при себе оружие - мати при собі (з собою) зброю. При ком - за ким. [За нею й скотина плодиться, за нею й дробина водиться (Г. Барв.)]. Читать при свече, при солнечном свете, при электрическом освещении - читати при свічці, при сонячному світі, при електричному світлі. При приближении чего-л. - при наближенні и -нню чого. [Котрі були маєтніші, повиїздили при наближенню зарази в гори (Франко)]. При наступлении грозы - при початку грози, як гроза надходила. При исполнении служебных обязанностей - при виконанню службових обов'язків, під час виконання службових обов'язків. При подписании этого условия - при підписанні цієї умови, під час підписання цієї умови. При заключении договора - при згоді. [При згоді були люди (Кам'ян.)]. При обыске найдено - під час трусу знайдено. При одной мысли об этом - на саму згадку про це. При этом известии - на цю звістку. [Люборацький! підвода до тебе! - хтось гукнув. Аж затрясся малюк на цю звістку (Свидн.)]. При первом слове - на першому слові. При этом слове, при этих словах - на цім слові, на цих словах. [На сім слові чую - торохтять колеса (Кониськ.)]. При этом слове он вздрогнул - на цім слові він здригнувся. При первом же вопросе он смешался - на першому-ж питанні він збентежився, сплутався. При звуке его голоса - з звуком його голоса. При малейшем шуме, шорохе - на найменший шум, шелест. При каждом вздохе - за кожним подихом. [Той пил набивавсь у ніздрі за кожним подихом (Крим.)]. При первом случае, который мне представится - при першій нагоді, з першою нагодою, що матиму, що мені трапиться. При всяком случае - при кожній нагоді, кожної нагоди. При случае поговорите с ним о моём деле - як буде нагода, при нагоді поговоріть з ним про мою справу (в моїй справі). Я вспомню об этом при случае - я згадаю про це при нагоді. При гробовом молчании - при могильній тиші, під могильну тишу. При громких криках толпы - під голосні вигуки натовпу. При помощи - см. Помощь. Быть при оружии - бути при зброї. Быть при деньгах - бути при грошах. При скорости 30 вёрст в час - при скорості 30 верстов у (на) годину. Длина окружности при радиусе равном… - довжина округу при радіусі рівному… При температуре в 100 градусов - при температурі в 100 градусів, під температуру в 100 градусів. При давлении в 740 милиметров - при тисненні (під тисненням) в 740 міліметрів. При прочих равных условиях - (по)при инших однакових умовах, за иншими однаковими умовами. При такой жизни - по такому життю. [Що-дня тов карти грали, то пісеньок співали. Не гадки нашій панії по такому життю (М. Вовч.)]. При таких заработках можно хорошо жить - по таких заробітках можна добре жити. При всех своих значительных недостатках, произведение это имеет и несомненные достоинства - (по)при всіх своїх чималих вадах, твір цей має і безсумнівні вартості. При этих, при таких обстоятельствах, условиях - за цих, за таких обставин, умов, за цими, за такими обставинами, умовами, по цих, по таких обставинах, умовах. [Легко зрозуміти, як почувало себе українське письменство за таких обставин (Єфр.)]. При тех или иных исторических обстоятельствах - за тих чи инших історичних обставин (Єфр.), за тими чи иншими історичними обставинами, по тих чи инших історичних обставинах. При всём своём уме он был обманут - з усім своїм розумом він був одурений. При всём том - з усім тим. Прилагаемое при сем письмо - доданий до цього лист. Лежать, находиться при смерти - лежати, бути при смерті, на смерті, (образно) стояти на божій дорозі. [На смерті побивавсь цілу ніч (Черк.)].
    * * *
    предл. с предложн. п.
    1) ( для обозначения близости по месту) ко́ло, бі́ля (кого-чого), при (кому-чому); ( подле) побі́ля и побіля́ (кого-чого); ( рядом) по́ряд, по́руч (кого-чого, з ким-чим); ( близ) під (чим); (у) край, окра́й (кого-чого)

    го́род лежи́т при реке́ — мі́сто лежи́ть ко́ло (бі́ля, побі́ля) рі́чки (ріки́)

    жи́ть при ста́нции — жи́ти ко́ло (бі́ля, при) ста́нції

    при вхо́де стои́т часово́й — ко́ло вхо́ду (бі́ля вхо́ду, при вхо́ді) стої́ть вартови́й

    при доро́ге — при доро́зі, край доро́ги

    би́тва при Бородине́ — би́тва (бій) під Бородіно́м (ко́ло Бородіна́, бі́ля Бородіна́)

    он находи́лся всё вре́мя при мне — він був весь час ко́ло (бі́ля, по́руч) ме́не

    при сём прилага́ются докуме́нты — до цьо́го додаю́ться докуме́нти

    2) (для указания на наличие чего-л. рядом и в связи с чём-л., а также для указания на службу где-л.) при (кому-чому)

    при заво́де есть библиоте́ка — при заво́ді є бібліоте́ка

    оста́вить при университе́те — залиши́ти (лиши́ти) при університе́ті

    чи́слиться при шта́бе — рахува́тися при шта́бі

    при дворе́ — при дворі́

    быть при ме́сте — бу́ти на поса́ді

    3) (для указания на наличие чего-л. у кого-л.) при (чому)

    быть при де́ньгах — и

    при деньга́х — бу́ти при гро́шах

    быть при ору́жии — бу́ти при збро́ї

    оста́ться при свои́х — ( в результате игры) зали́ши́тися при свої́х

    при часа́х — з годи́нником, ма́ючи при собі́ годи́нник

    4) (при обозначении лица, имеющего в наличии что-л.; под присмотром, в сопровождении, под начальством кого-л.) при (кому-чому); (с) з, із (ким-чим)

    де́ньги бы́ли при мне — гро́ші були́ при мені́ (зі мно́ю)

    5) ( в присутствии) при (кому-чому), в прису́тності (кого-чого)

    при посторо́нних — при сторо́нніх

    при свиде́телях — при сві́дках

    при мои́х глаза́х — на мої́х оча́х, у ме́не на оча́х

    6) (для указания на сопутствующие обстоятельства, условия, при которых что-нибудь происходит) при (чому); ( в отдельных выражениях) за (чого), а также переводится другими предлогами или конструкциями без предлогов

    при ско́рости в сто киломе́тров — за шви́дкості в сто кіломе́трів

    при температу́ре в три́дцать гра́дусов — за температу́ри в три́дцять гра́дусів

    при жела́нии — при бажа́нні

    при усло́вии за — умо́ви; ( с условием) з умо́вою

    при таки́х усло́виях — за таки́х умо́в

    при вся́кой пого́де — за вся́кої пого́ди

    при гро́мких аплодисме́нтах зри́телей — під гу́чні о́плески глядачі́в

    при одно́м воспомина́нии об э́том — на саму́ зга́дку про це; від само́ї зга́дки про це, від само́го спо́гаду (спо́мину) про це

    при одно́й мы́сли об э́том — від само́ї ду́мки про це

    при э́тих слова́х он поклони́лся — сказа́вши це, він вклони́вся

    при зву́ке его́ го́лоса все огляну́лись — почу́вши його́ го́лос, усі́ огляну́лися (озирну́лися)

    я присоединю́сь к вам при пе́рвом ва́шем зо́ве — я приєдна́юся до вас на пе́рший ваш за́клик

    7) (для указания на обстоятельство, условие, событие, во время которого что-нибудь происходит) під час (чого), при (чому)

    при исполне́нии служе́бных обя́занностей — під час викона́ння (вико́нування) службо́вих обо́в'язків

    при подписа́нии догово́ра — під час підписа́ння до́говору и догово́ру

    при пе́рвом появле́нии чего́ — ті́льки (як ті́льки) з'я́виться (в настоящем: з'явля́ється; в прошлом: з'яви́лося) що

    при жи́зни — за життя́

    при слу́чае — при наго́ді

    8) (для указания на эпоху, период, время, в течение которого что-нибудь совершается) за (кого-чого), під час (чого)

    при Пари́жской комму́не — за Пари́зької кому́ни, під час Пари́зької кому́ни

    при Петре́ Пе́рвом — за Петра́ Пе́ршого

    9) ( посредством) за допомо́ги (чого), че́рез (що); ( благодаря) завдяки́ (чому); ( вследствие) вна́слідок (чого)

    при по́мощи чего́ — за допомо́ги (з допомо́гою) чого́

    10) ( несмотря на) при (чому); по́при (що)

    при всех мои́х уси́лиях я не могу́ убеди́ть его́ — по́при всі мої зуси́лля я не мо́жу перекона́ти його́

    при всём том — при всьо́му то́му

    Русско-украинский словарь > при

  • 12 de

    %=1 prép.
    1. (lieu) 1) (sortie) из (+ G) (correspond à l'emplacement ou la direction exprimée par la préposition в + P ou + A);

    venir de l'école — приходи́ть/ прийти́ из шко́лы (cf. être à l'école — быть в шко́ле, aller à l'école — идти́/пойти́ в шко́лу);

    retirer de l'argent de la banque — брать/взять де́ньги из ба́нка; de ma chambre, je vois le Kremlin — из мое́й ко́мнаты я ви́жу Кремль

    (origine):

    d'où êtes-vous?— De Provence — отку́да вы? — Из Прова́нса;

    des étudiants de Volgograd — студе́нты из Волгогра́да

    ║ с (+ G) (en corrélation avec la préposition на + P ou + A;
    surtout quand il s'agit d'une occupation);

    il est sorti de la gare — он вы́шел из вокза́ла;

    il est revenu de la gare — он верну́лся с вокза́ла; rentrer de son travail — возвраща́ться/ верну́ться с рабо́ты; du marché — с ры́нка; d'une exposition — с вы́ставки; du front — с фро́нта

    du Midi — с ю́га;

    du Caucase — с Кавка́за; d'Ukraine — с Украи́ны; de Cuba — с Ку́бы

    fig.:

    traduire du français en russe — переводи́ть/перевести́ с францу́зского [языка́] на ру́сский

    ║ из-за (en corrélation avec la prépos.) за +);

    sortir de table — выходи́ть/вы́йти из-за стола́

    2) (descente) с (+ G) (en corrélation avec на + A ou + P);

    les troupeaux descendent de la montagne — ста́да спуска́ются с гор;

    tomber de l'arbre — па́дать/ упа́сть с де́рева

    s'éloigner de la maison — отходи́ть/ отойти́ от до́ма

    (distance):

    loin (près) de la ville — далеко́ (недалеко́, бли́зко) от го́рода;

    nous sommes à 100 kilomètres de Paris — мы [нахо́димся] в ста киломе́трах от Пари́жа

    (provenance;
    d'un sujet animé):

    je viens de chez mon frère — я иду́ от бра́та;

    je n'ai rien reçu de lui — я от него́ ничего́ не получи́л

    4) (approche) к (+ D); в (+ A) ( direction);

    s'approcher de la table — подходи́ть/подойти́ к столу́;

    aller de l'autre côté — идти́/пойти́ в другу́ю сто́рону

    2. (temps)
    1) (à partir de) с (+ G); or (+ G);

    de la fin du mois — с конца́ ме́сяца;

    du 1er janvier — от пе́рвого января́;

    v. de... à...
    2) (daté de) or (+ G);

    une lettre du 10 mai — письмо́ от деся́того ма́я

    3) (durée) в тече́ние (+ G); за (+ A) ( totalité);
    A seult.;

    de tout le mois de septembre il n'a rien fait — за весь сентя́брь он ничего́ не сде́лал, весь сентя́брь он ничего́ не де́лал;

    de tout le voyage — за всё путеше́ствие, в тече́ние всего́ путеше́ствия; elle n'a pas dormi de toute la nuit — она́ всю ночь не спа́ла; de jour — днём; de nuit — но́чью

    (époque) в (+ A), в (+ P);

    de mon temps — в моё вре́мя;

    ● de bon matin — ра́но у́тром

    4) (valeur distributive) в (+ A); за (+ A);

    ils gagnent 30 francs de l'heure — они́ зараба́тывают три́дцать фра́нков в час < за час>

    de... à... (lieu, temps, nombres) от (+ G)... до (+ G); с (+ G)... до (+ G); с (+ G)... по (+ A); из (+ G)... в (+ A);

    aller de Paris à Lyon — е́хать/ по= из Пари́жа в Лио́н;

    il y a 2 kilomètres de notre village au lac — от на́шей дере́вни до о́зера два киломе́тра; de la tête aux pieds — с головы́ до ног; compter de 10 à 20 — счита́ть/со= от десяти́ до двадцати́; de juillet à décembre — от ию́ля до декабря́, с ию́ля по дека́брь; du matin au soir — с утра́ до ве́чера; de 9 à 11 — с девяти́ до оди́ннадцати [часо́в];

    de... en... (lieu, temps) из (+ G)... в (+ A); с (+ G)... на (+ A); от (+ G)... к (+ D);

    de ville en ville — из го́рода в го́род; из одного́ го́рода в друго́й;

    sauter de branche en branche — пры́гать ipf. с ве́тки на ве́тку; de place en place — с ме́ста на ме́сто, с одного́ ме́ста на друго́е; d'année en année — из го́да в год; от го́да к году́

    3. (cause) от (+ G); с (+ G) (plus fam., avec le verbe);

    pâle de colère — бле́дный от я́рости;

    rouge de honte — кра́сный от стыда́; rougir de honte — красне́ть/по= от стыда́; bailler d'ennui — зева́ть ipf. от <со> ску́ки; mourir de soif — умира́ть/умере́ть от жа́жды

    ║ за (+ A);

    être puni de ses fautes — быть нака́занным за свои́ оши́бки;

    devant un infinitif v. tableau « Infinitif»
    4. (agent du verbe passif) 1 seult.;

    aimé de ses élèves — люби́мый свои́ми учени́ками;

    entouré de gens — окружённый людьми́; couvert de neige — покры́тый сне́гом

    5. (instrument, moyen) seult.;

    montrer du doigt — ука́зывать/указа́ть па́льцем;

    se nourrir de légumes — пита́ться ipf. о́вощами; orner de fleurs — украша́ть/укра́сить цвета́ми; un coup d'épée — уда́р шпа́гой

    6. (manière) se traduit selon le nom;
    1 seult. (d'un ton, d'un pas, d'une voix), с (+) ( d'un air), adverbe ou locution adverbiale;

    parler d'un ton sec — го́ворить ipf. ре́зким то́ном <ре́зко>;

    marcher d'un pas sûr — идти́ ipf. уве́ренным ша́гом <уве́ренно>; écrire d'une main hâtive — писа́ть/на= торопли́во; de cette façon — таки́м о́бразом, так;

    v. les substantifs correspondants;

    de bon appétit — с аппети́том;

    de concert — совме́стно; il est photographié de côté — он был сфотографи́рован сбо́ку

    7. (appartenance) G seult.;
    adjectif d'appartenance dérivé d'un nom propre, de parenté ou d'animal;

    le livre de Lise — кни́га Ли́зы, Ли́зина кни́га;

    la maison du père — отцо́вский <о́тчий> дом, дом отца́; un trou de rat — крыси́ная нора́; des larmes de crocodile — крокоди́ловы слёзы

    G seult., s'il y a un déterminant du nom;

    le livre de notre maître — кни́га на́шего учи́теля

    (auteur) G seult., adjectif de relation;

    le style de Flaubert — стиль Флобе́ра, флобе́ровский стиль;

    une poésie de Hugo — стихотворе́ние Гюго́

    8. (partie d'un tout) G seult.;

    le centre de la ville — центр го́рода;

    l'anse de la théière — ру́чка ча́йника

    (partie détachée) от (+ G);

    la clef de la valise — ключ от чемода́на;

    le guidon d'une bicyclette — руль [от] велосипе́да; il a trouvé un bouton de sa veste — он нашёл пу́говицу от свое́й ку́ртки

    élément d'un ensemble) из (+ G);

    un extrait du roman — отры́вок [из] рома́на;

    une citation de Molière — цита́та из Молье́ра; êtes-vous de ce groupe? — вы из э́той гру́ппы?; un de ses amis — оди́н из его́ друзе́й, оди́н его́ друг ║ une tasse de thé — ча́шка ча́я <ча́ю>; un panier de pommes — корзи́на я́блок <с я́блоками>

    ║ ( réunion):

    une collection de timbres — колле́кция ма́рок;

    une série d'événements — ряд собы́тий

    (contenant) из-под (+ G);

    un sac de charbon — мешо́к из-под у́гля

    9. (qualité, caractéristique, genre, catégorie) G seult., adjectif;

    couteau de cuisine — ку́хонный нож;

    regard de pitié — жа́лостливый взгляд; objet de luxe — предме́т ро́скоши; un homme d'honneur — челове́к че́сти; poisson de mer — морска́я ры́ба; des souliers de dame — да́мские ту́фли; le ministre des Finances — мини́стр фина́нсов; le Ministre de la Guerre — вое́нный мини́стр; les gens d'ici — зде́ш ние [жи́тели]; le journal du soir — вече́рняя газе́та

    (le second substantif est accompagné d'un adjectif) G seult. ou adjectif + adverbe d'intensité;

    une femme d'une rare beauté — же́нщина ре́дкой красоты́, о́чень краси́вая же́нщина

    des produits de haute qualité — высокока́чественные това́ры;

    des questions de politique extérieure — внешнеполити́ческие вопро́сы, вопро́сы вне́шней поли́тики

    (dénomination) G ou adjectif, selon la tradition;

    la place de la République — пло́щадь Респу́блики;

    le Bois de Vincennes — Венсе́нский лес; la gare de Lyon — Лио́нский вокза́л

    (caractéristique ou dénomination se fait d'après un lieu) G, adjectif ou préposition appropriée avec le cas correspondant;

    le vent du Sud — ю́жный ве́тер, ве́тер с Ю́га;

    le train de Paris — пари́жский по́езд, по́езд из Пари́жа (provenance); — по́езд на Пари́ж (destination); une maison de campagne — дере́венский до́мик, до́мик в дере́вне; l'appartement du sixième étage — кварти́ра на седьмо́м эта́же; le bruit de la rue — у́личный шум, шум с у́лицы; les gens de son village — лю́ди из его́ дере́вни; la bataille de Trafalgar — Трафальга́рское сраже́ние; сраже́ние при Трафальга́ре; la bataille d'Austerlitz — би́тва под А́устерлицем, А́устерлицкое сраже́ние; la bataille des Pyramides — сраже́ние у Пирами́д; le passage de la Bérésina — перехо́д че́рез Березину́; la bataille de Stalingrad — Сталингра́дская би́тва; l'eau de la citerne — вода́ в цисте́рне; вода́ из цисте́рны (provenance); le café du coin de la rue — кафе́ на углу́ у́лицы

    10. (matière) adjectif, из (+ G);

    un tissu de laine — шерстяна́я ткань;

    une table de bois — дере́вянный стол, стол из де́рева; de la confiture de groseille — сморо́диновое варе́нье, варе́нье из сморо́дины

    (composition) из (+ G);

    une commission de 10 membres — коми́ссия из десяти́ челове́к

    11. (sujet, avec des noms d'action ou de qualité) G seult.;

    la beauté du paysage — красота́ пейза́жа:

    l'arrivée du train — прибы́тие по́езда; la lutte des travailleurs — борьба́ трудя́щихся; la circulation du sang — циркуля́ция кро́ви

    12. (objet)
    1) après les verbes se traduit selon la rection du verbe russe, v. les verbes correspondants;

    jouir du repos — по́льзоваться ipf. о́тдыхом;

    rêver de qch. — мечта́ть ipf. о чём-л.; jouer de qch. — игра́ть ipf. на чём-л.; remercier de qch. — благодари́ть/по= за что-л., etc.

    2) (après les noms) G seult. (pour le nom correspondant à l'objet du verbe transitif);

    la prise de la Bastille — взя́тие Басти́лии;

    la lecture d'un roman — чте́ние рома́на

    (préposition appropriée pour le nom correspondant au complément indirect ou circonstanciel du verbe russe):

    les préparatifs du voyage — приготовле́ния к пое́здке (cf. se préparer au voyage — гото́виться ipf. к пое́здке);

    l'entrée du métro — вход в метро́; à la sortie du métro — при вы́ходе из метро́; la pensée de la mort — мысль о сме́рти; les soins de la peau — ухо́д за ко́жей; la direction d'une entreprise — управле́ние <руково́дство> предприя́тием (cf. diriger une entreprise — управля́ть ipf. предприя́тием);

    mais.la direction au sens de «corps dirigeant» se traduira par G seult. руково́дство предприя́тия)
    (parfois une préposition correspond à la construction transitive du verbe):

    le contrôle de l'exécution — контро́ль за исполне́нием (cf. contrôler l'exécution — контроли́ровать ipf. исполне́ние);

    l'amour de la patrie — любо́вь к ро́дине; le respect des vieux — уваже́ние к старика́м

    les combattants de la paix — борцы́ за мир (cf. lutter pour la paix — боро́ться ipf. за мир);

    les voyageurs du Kon-Tiki — путеше́ственники на Кон-Ти́ки

    13. (mesure)
    1) indication générale в (+ A), + в + A; в + A + G; adjectif composé v. tableau « Mesure»;

    un poteau de 2 mètres — столб высото́й в два ме́тра, двухметро́вый столб;

    un enfant de 5 ans — пятиле́тний ребёнок, ребёнок пяти́ лет

    2) (valeur distributive) по (+ D) (unité), по (+ A); по (+ G) (après
    5);

    2 billets de 10 roubles — две банкно́ты по де́сять <десяти́> рубле́й;

    2 billets d'un rouble — две банкно́ты по рублю́

    3) (différence) на (+ A);

    augmenter de 10% — увели́чиваться/увели́читься на де́сять проце́нтов;

    augmenter de plus de 10% — увели́читься бо́льше, чем на де́сять проце́нтов

    14. (comparaison) из (+ G);

    le meilleur de tous [— са́мый] лу́чший из всех

    (d'une période) за (+ A);

    le moins bon de l'année [— са́мый] ху́дший за год

    vx. G seult.;

    le roi des rois — царь царе́й

    15. (apposition) ne se traduit pas:

    la ville de Paris — го́род Пари́ж;

    la République du Sénégal — Респу́блика Сенега́л; le mois de mai — ме́сяц май, май ме́сяц offic; le mot de liberté — сло́во «свобо́да»

    (après la préposition le premier substantif peut s'omettre, le second peut ne pas s'accorder):

    dans la ville de Rome — в Ри́ме;

    au moi de mai — в ма́е [ме́сяце offic]; dans la République de Cuba — в Респу́блике Ку́ба, на Ку́бе ║ un amour d'enfant — ми́лый ребёнок, чу́до ребёнок; une chienne de vie — соба́чья жизнь; nous avons 3 jours de libres — у нас три свобо́дных дня; une heure de perdue — поте́рянный час

    16. (attribut) 1;

    traiter qn. de menteur — счита́ть/счесть кого́-л. лжецо́м

    (après le verbe être) adjectif;

    le ciel est d'un bleu! — не́бо тако́е си́нее!;

    être de:

    si j'étais de vous — е́сли бы я был на ва́шем ме́сте

    1) (devant un adjectif) G; A;

    rien de bon — ничего́ хоро́шего;

    quoi de neuf? — что но́вого?; il veut trouver quelque chose de plus facile — он хо́чет найти́ что-нибу́дь поле́гче <попро́ще>

    2) (devant un nom) из (+ G);

    quelqu'un de mes amis — кто-то из мои́х друзе́й;

    v. de
    8. 18. (après un adjectif) 1) (limitation) 1, в (+ P);

    large d'épaules — широ́кий в плеча́х;

    pauvre de talent — не бле́щущий тала́нтом;

    v. adjectifs correspondants
    2) (cause) v. de 3. 19. (devant un infinitif) le plus souvent ne se traduit pas;

    ils ont fini de travailler — они́ переста́ли рабо́тать;

    heureux de vous voir — рад вас ви́деть;

    v. tableau « lnfinitif»
    20. (négation) G seult.;

    il n'a pas d'argent — у него́ нет де́нег;

    v. tableau « Négation»
    21. (particule) де ou ne se traduit pas;

    monsieur de Pourceaugnac — господи́н де Пурсонья́к;

    d'Artagnan — д'Артанья́н; Guy de Maupassant — Ги де Мопасса́н; François de Guise — Франсуа́ Гиз

    DE %=2 v. tableau «Article»

    Dictionnaire français-russe de type actif > de

  • 13 bringen

    1) befördern, schaffen - übers. mit der Bezeichnung der konkreten Tätigkeit, z. В.: tragen нести́ по-. indet носи́ть. her-, hintragen auch приноси́ть /-нести́. bis zu best. Stelle hintragen auch доноси́ть /-нести́. vorbeikommend hintragen, weit wegtragen заноси́ть /-нести́. wegtragen уноси́ть /-нести́. an best. Stelle относи́ть /-нести́. heraus-, hinaustragen выноси́ть вы́нести. herein-, hineintragen вноси́ть /-нести́. herunter-, hinunter-, an einem Ort zusammentragen сноси́ть /-нести́. an verschiedene Orte tragen разноси́ть /-нести́. herüber-, hinübertragen переноси́ть /-нести́. führen вести́ по-. indet води́ть. her-, hinführen auch приводи́ть /-вести́. an best. Stelle hinführen auch доводи́ть /-вести́. vor beikommend hinführen, weit wegführen заводи́ть /-вести́. wegführen уводи́ть /-вести́. an best. Stelle отводи́ть /-вести́. heraus-, hinausführen выводи́ть вы́вести. herein-, hineinführen вводи́ть /-вести́. hinunter-, herunter-, an einem Ort zusammenführen своди́ть /-вести́. an verschiedene Orte führen разводи́ть /-вести́. herüber-, hinüberführen переводи́ть /-вести́. begleiten провожа́ть /-води́ть. transportieren везти́ по-. indet вози́ть. offiz доставля́ть /-ста́вить. her-, hintransportieren auch привози́ть /-везти́. an best. Stelle hintransportieren auch довози́ть /-везти́. vorbeikommend hintransportieren, weit wegtransportieren завози́ть /-везти́. wegtransportieren увози́ть /-везти́. an best. Stelle отвози́ть /-везти́. heraus-, hinaustransportieren вывози́ть вы́везти. herein-, hineintransportieren ввози́ть /-везти́. herunter-, hinunter-, an einem Ort zusammentransportieren свози́ть /-везти́. an verschiedene Orte transportieren развози́ть /-везти́. herüber-, hinübertransportieren перевози́ть /-везти́ | in Sicherheit bringen доставля́ть /- в безопа́сное ме́сто. ins Bett bringen укла́дывать /-ложи́ть спать
    2) jdm. etw. (von jdm.) überbringen: Gruß, Glückwunsch передава́ть /-да́ть кому́-н. что-н. (от кого́-н.). ich bringe dir [euch] Grüße von X. тебе́ [вам] передаёт приве́т Н.
    3) veröffentlichen: v. Zeitung, Zeitschrift публикова́ть о-, помеща́ть помести́ть. etw. über etw. <von etw.> bringen писа́ть на- <сообща́ть сообщи́ть> что-н. о чём-н. die Zeitung bringt heute viel Neues в газе́те сего́дня мно́го новосте́й
    4) (jdm./einer Sache) zur Folge haben, einbringen: Befriedigung, Erfolg, Erleichterung, Freude, Gewinn, Glück, Nutzen, Schaden, Unglück; darbringen: Opfer приноси́ть /-нести́ (кому́-н. чему́-н.). nichts Gutes bringen ни к чему́ хоро́шему <к добру́> не приводи́ть /-вести́, до добра́ не доводи́ть /-вести́. etw. mit sich bringen влечь по- за собо́й. etw. bringt jdm. keinen Dank за что-н. кого́-н. никто́ не благодари́т по-. etw. über jdn./etw. bringen Leiden, Unheil приноси́ть /- кому́-н. чему́-н. что-н.
    5) Ertrag, Ernte, Früchte a) v. Pflanze приноси́ть /-нести́ b) v. Boden роди́ть
    6) erreichen, schaffen, leisten a) jd. bringt etw. in Verbindung mit Tätigkeitsbezeichnung у кого́-н. что-н. получа́ется полу́чится. er bringt diese Übung nicht у него́ э́то упражне́ние не получа́ется /- b) mit präp. Verbindung v. Subst. o. mit Adj. s. bekommen 4 bzw. unter dem betreffenden Subst o. Adj c) es auf etw. bringen auf best. Größe o. Menge достига́ть дости́гнуть <дости́чь pf> чего́-н. auf best. Alter auch дожива́ть /-жи́ть до чего́-н. auf best. Geschwindigkeit auch развива́ть /-ви́ть что-н. es auf etw. bringen wollen auch добива́ться чего́-н. es auf 80 Jahre < ein Alter von 80 Jahren> bringen достига́ть /- во́зраста восьми́десяти лет, дожива́ть /- до восьми́десяти лет. es auf 100 km/h <eine Geschwindigkeit von 100 km/h> bringen достига́ть /- ско́рости <развива́ть/- ско́рость> сто киломе́тров в час. es auf zwei Meter < eine Größe von zwei Metern> bringen достига́ть /- ро́ста в два ме́тра. es auf 100 Stück < einen Produktionsausstoß von 100 Stück> in der Stunde bringen достига́ть /- вы́работки сто штук в час d) es (bis) zu etw. bringen zu Einfluß, Position, Rang, Titel достига́ть /- <доби́ться pf> чего́-н. bei umg Wiedergabe mit Bezeichnung des Trägers станови́ться стать кем-н. iron выходи́ть вы́йти в + NPl v. Personenbezeichnung. sich hochdienen дослу́живаться /-служи́ться до чего́-н. [bei umg Wiedergabe mit Bezeichnung des Trägers кого́-н.]. Titel verliehen bekommen получа́ть получи́ть что-н. [кого́-н.]. jd. bringt es (bis) zu etw. umg auch кому́-н. даю́т даду́т кого́-н. es (bis) zu etw. bringen wollen auch добива́ться чего́-н. es (bis) zum General(srang) bringen достига́ть /- <доби́ться> [дослу́живаться/- до] зва́ния генера́ла <генера́льского зва́ния>, станови́ться /- генера́лом. iron выходи́ть /- в генера́лы. jd. hat es (bis) zum Professor gebracht кто-н. дости́г <доби́лся> зва́ния [получи́л зва́ние] профе́ссора [вы́шел в профессора́] [кому́-н. да́ли профе́ссора]. es zu etwas bringen a) zu Position выбива́ться вы́биться <выходи́ть/-> в лю́ди b) Erfolg haben достига́ть /- <доби́ться> больши́х успе́хов c) Karriere machen де́лать с- большу́ю карье́ру e) zu Besitz, Eigentum приобрета́ть /-обрести́ что-н. (в со́бственность), станови́ться /- владе́льцем чего́-н. f) es dahin < dazu> bringen, daß … достига́ть /- <доби́ться> того́, что …
    7) jdn./etw. zu etw. veranlassen: zu Handlung, ausgedrückt durch substantivierten Inf заставля́ть /-ста́вить кого́-н. что-н. + Inf. in Abhängigkeit vom Verb (s. auchunter diesem) auch anders wiederzugeben. jdn. zum Lachen [Reden] bringen заставля́ть /- кого́-н. (за)смея́ться [(за)говори́ть], смеши́ть /pac- [разговори́ть pf] кого́-н. jdn. zum Erröten bringen вгоня́ть вогна́ть кого́-н. в кра́ску. jdn./etw. zum Stehen bringen остана́вливать /-станови́ть кого́-н. что-н. eine Pflanze zum Blühen bringen заставля́ть /- расте́ние расцвести́. einen Zug zum Entgleisen bringen пуска́ть пусти́ть под отко́с по́езд
    8) jdn./etw. um jdn./etw. berauben лиша́ть лиши́ть кого́-н. что-н. кого́-н. чего́-н. um Sache auch отнима́ть отня́ть <отбира́ть отобра́ть> у кого́-н./чего́-н. что-н. jdn. um den Verstand bringen своди́ть /-вести́ кого́-н. с ума́
    9) in festen präp Wendungen mit Subst (s. auchunter diesem) o. ReflPron sich a) mit zu + Verbalsubst - übers. mit dem Äquivalent des der Ableitung zugrunde liegenden Verbs. zum Abschluß bringen зака́нчивать /-ко́нчить. zur Anwendung bringen применя́ть примени́ть. zur Aufführung bringen ста́вить по-. zum Ausdruck bringen выража́ть вы́разить. zur Durchführung bringen проводи́ть /-вести́, осуществля́ть осуществи́ть. zur Verlesung bringen чита́ть про- b) mit sonstigen Präp u. Subst - in Abhängigkeit vom Subst unterschiedlich wiederzugeben. an den Bettelstab bringen пуска́ть пусти́ть по́ миру, доводи́ть /-вести́ до нищеты́ <сумы́>. etw. an den Tag < ans Licht> bringen пролива́ть /-ли́ть свет на что-н. auf eine Umlaufbahn bringen выводи́ть вы́вести на орби́ту. auf einen Gedanken < eine Idee> bringen наводи́ть /-вести́ на мысль. jdn. auf etw. bringen напомина́ть /-по́мнить кому́-н. о чём-н. das Gespräch [die Rede] auf etw. bringen наводи́ть /- разгово́р [речь] на что-н. jdn. aus der Fassung bringen выводи́ть /- кого́-н. из равнове́сия. in Gefahr bringen ста́вить по- под угро́зу. in Ordnung bringen приводи́ть /-вести́ в поря́док. in Schweiß < ins Schwitzen> bringen вгоня́ть вогна́ть в пот. etw. nicht über die Lippen bringen не быть в состоя́нии произнести́ что-н. unter seine Gewalt bringen подчиня́ть /-чини́ть свое́й вла́сти. jdn. um die Ecke bringen убира́ть /-бра́ть кого́-н. с доро́ги, укоко́шить pf кого́-н. von der Stelle bringen сдвига́ть /-дви́нуть с ме́ста. jdm. etw. zur Kenntnis bringen доводи́ть /- что-н. до чьего́-н. све́дения. etw. zur Sprache bringen начина́ть нача́ть говори́ть <заговори́ть pf> о чём-н. c) mit sich - unterschiedlich wiederzugeben. etw. an sich bringen присва́ивать присво́ить (себе́) что-н. etw. hinter sich bringen конча́ть ко́нчить что-н., поко́нчить pf с чем-н. etw. nicht über sich bringen не мочь реша́ться реши́ться на что-н. es nicht über sich bringen + Inf mit zu не мочь заставля́ть /-ста́вить себя́ + Inf. jd. bringt es nicht über sich zu sagen … auch у кого́-н. язы́к не повора́чивается /- вернётся сказа́ть … jdn. zu sich bringen приводи́ть /- кого́-н. в себя́ <в чу́вство [ус], в созна́ние>

    Wörterbuch Deutsch-Russisch > bringen

  • 14 von

    I.
    1) Präp: räumlich o. räumlich-übertr ; verweist a) (auch in Verbindung mit nachg bzw. als Verbalpräfix fungierendem aus; herab, herunter, hinab, hinunter; herauf, hinauf) auf Ausgangspunkt einer vertikalen Bewegung о. Erstreckung bzw. auf Ort einer nach oben о. unten gerichteten Tätigkeit с mit G. vom Baum [Dach] (herab <herunter, hinab, hinunter>) fallen, hängen с де́рева [кры́ши]. vom Boden aufheben с земли́. vom Grund heraufholen co дна. von der Tribüne (aus < herab>) sprechen с трибу́ны. von der Ebene (aus <herauf, hinauf>) auf die Berge schauen; aufsteigen с равни́ны | von jds. Standpunkt (aus) с то́чки зре́ния кого́-н. | von oben све́рху. von unten сни́зу b) (auch mit nachg bzw. als Verbalpräfix fungierendem her, weg) auf Ausgangspunkt einer horizontalen Bewegung о. Erstreckung, auf Ort einer auf horizontale Ausbreitung gerichteten Tätigkeit, auf Herkunft, auf Bezugspunkt einer Entfernungsangabe o т mit G: bei Verweis (auch mit nachgestelltem aus) auf Inneres v. Raum, Fläche, Ortschaft, Gebiet, Land, Insel, Kontinent als Ausgangspunkt из mit G bzw. с mit G, je nachdem, ob die deutschem in bzw. nach entsprechende Orts- bzw. Richtungsangabe (s. in, nach; s. auch ↑ die betreffenden Subst u. Adv) mittels на оausgedrückt wird. von der Wand wegrücken; abstehen o т cтeны́. von der Tür zum [bis zum] Fenster gehen, schauen; sich erstrecken o т две́ри к oкну́ [˜o o©­á] . von Berlin bis Moskau sich erstrecken o т Берли́на до Mocквы́. von der Stadt (her) aus ihrer unmittelbaren Nähe o т <co càopo­‡> го́рода. 10 km [weit] von der Stadt (entfernt) в десяти́ киломе́трах [˜a«e©ó] o т го́рода. links [rechts] von der Tür c ле́вa [c¯páa] o т две́ри. vom Meer (her) wehen; zu hören sein, schreien с <co càopo­‡> мо́ря | von der Stadt (aus) anrufen, leiten из го́рода. von Berlin nach Moskau fahren, fliegen; telefonieren из Берли́на в Mocкву́. von Süden (nach Norden) с ю́га (­a céep) . von Kuba [der Ukraine] kommen, stammen с Kу́бы [Y©pa€­í] . vom Ausland из-за грани́цы | von Haus zu Haus o т до́ма к до́му. heraus u. wieder hinein из до́ма в дом. von einem Baum zum anderen a) auf dem Boden o т oднoго́ де́рева к друго́му b) über Geäst, springend с oднoго́ де́рева на друго́е. von Ort zu Ort с ме́ста на ме́сто. von wo? o тку́дa? | von außen c нapу́жи. von innen изнутри́. von hinten c за́ди. von vorn c пе́peди. von links c ле́вa. von rechts c пpа́вa. von weitem издалека́. von nah und fern o тoвcю́дy. von dort o тту́дa. von hier o тcю́дa. von der Seite < seiten> v. jdm./etw. co c тopoны́ кого́-н./чего́-н. von allen Seiten co всех cтopо́н c) (mit nachg an) auf Anfang einer Reihe bzw. einer qualitativen Veränderung v. Bewegung о. Erstreckung o т mit G. in Verbindung mit Maßangaben (­a禭áö) с mit G. vom Hauptmann an (aufwärts) o т капита́на (¦ ‡ée) . von der Brücke an gingen wir schneller; wurde der Weg besser o т мо́ста́ | von 5 Mark [Kilo] an (­a禭áö) с пяти́ ма́рок [©¦«o‘pᬬo] d) auf Ausgangspunkt v. Trennung о. Entfernung: nach Charakter der Bewegung o т mit G. с mit G о. abhängig v. Rektion. etw. vom Tisch wegnehmen y биpа́ть/-бра́ть что-н. co cтoла́. etw. vom Schmutz reinigen o чища́ть/-чи́стить что-н. oт гря́зи. jdn./etw. von jdm./etw. befreien oc вoбoжда́ть/ocвoбoди́ть кого́-н./что-н. oт кого́-н./чего́-н. sich von jdm. scheiden lassen pa звoди́тьcя /-вести́сь с кем-н.
    2) Präp: zeitlich; verweist a) in Verbindung mit nachg ab, an, auf о. her auf Anfangspunkt v. Handlung o. Zustand (начина́я) с mit G. von Montag [vom 1. September] ab <an> (начина́я) с понеде́льника [с пе́рвого сентября́]. von diesem Tage [Monat] an (начина́я) с э́того дня [ме́сяца]. von (allem) Anfang an с (са́мого) нача́ла. von heute [morgen] an (начина́я) с сего́дняшнего [за́втрашнего] дня. von nun < jetzt> an отны́не. von Kind < klein> an < auf> с де́тства. von Jugend an < auf> смо́лоду. von alters her и́здавна. von neuem сно́ва. von vorn anfangen снача́ла. von vornherein зара́нее b) auf Anfang v. Zeitspanne, innerhalb deren etw. geschieht с mit G. wenn auf Endpunkt der Zeitspanne mittels до verwiesen wird, auch от mit G. von Montag bis Freitag с понеде́льника до пя́тницы <по пя́тницу>. vom 1. bis 10. April с пе́рвого по деся́тое <от пе́рвого до деся́того> апре́ля. von acht bis zwölf (Uhr) с <от> восьми́ до двена́дцати (часо́в). von eins bis drei (Uhr) с ча́су до трёх. von früh bis spät с <от> утра́ до ве́чера. von Anfang bis (zu) Ende с <от> нача́ла до конца́ | (in der Nacht) von Montag auf Dienstag < zu(m) Dienstag> (в ночь) с понеде́льника на вто́рник c) auf (steigernde) Wiederholung из mit G. von Tag [Jahr/Monat] zu Tag [Jahr/Monat] изо дня [из го́да из ме́сяца] в день [год/ме́сяц]. von Stunde zu Stunde с ча́су на час. von Fall zu Fall от слу́чая к слу́чаю. von Zeit zu Zeit вре́мя от вре́мени d) auf Zeitpunkt der Entstehung o. Herstellung v. Brief, Gesetz, Periodikum с mit G. in Verbindung mit Datumsangaben от mit G. vom vergangenen Jahr с про́шлого го́да. vom 1. April от пе́рвого апре́ля. von gestern вчера́шний
    3) Präp: verweist (wie präpositionsloser G) auf allgemeine Beziehung, Autorenschaft o. Besitzverhältnis - mit bloßem G (bei PersPron durch PossPron) wiederzugeben. die Einwohner von Moskau жи́тели Москвы́. der Geschmack von Äpfeln вкус я́блок. Vater von drei Kindern оте́ц трои́х дете́й. Verkauf von Büchern прода́жа книг. die Politik von Partei und Regierung поли́тика па́ртии и прави́тельства. ein Werk von Lenin сочине́ние Ле́нина. ein Freund von mir оди́н мой друг. das Geld von ihm его́ де́ньги | außerhalb von etw. вне чего́-н. innerhalb von etw. a) räumlich внутри́ чего́-н. b) zeitlich в тече́ние чего́-н., за что-н. seitlich von etw. сбо́ку чего́-н.
    4) Präp: verweist auf Eigenschaft a) auf qualitatives Merkmal - in Verbindung mit Adj u. Subst meist durch bloßen G, sonst unterschiedlich wiederzugeben. eine Frau von seltener Schönheit же́нщина ре́дкой красоты́. ein Mann von hohem Wuchs мужчи́на высо́кого ро́ста. eine Frage von großer Wichtigkeit вопро́с большо́й ва́жности. ein Mann von Charakter [Geschmack/Verdiensten] челове́к с хара́ктером [со вку́сом/с заслу́гами]. von Nutzen [Vorteil] sein быть поле́зным [вы́годным]. nicht von Dauer sein дли́ться про- не до́лго. von bleibender Wirkung sein име́ть продолжи́тельное де́йствие, быть де́йственным b) auf quantitatives Merkmal - wiederzugeben mit bloßem I + Vergleichsangabe ausgedrückt durch A mit Präp в [ bei Verweis auf ungefähre Größe с]. Steine von der Größe einer Faust ка́мни величино́й в [с] кула́к. eine Rakete von der Höhe eines vierziggeschossigen Gebäudes раке́та высото́й в [с] сорокаэта́жное зда́ние. Fäden von der Stärke eines Haares ни́ти толщино́й в [с] во́лос
    5) Präp: verweist auf Gruppe, Klasse o. Menge, zu der die durch das regierende Pron, Num, Adj o. Subst ausgedrückte Teilmenge gehört из mit G. einer [keiner/jeder/die besten/acht] von uns [den Studenten] оди́н [никто́ ка́ждый лу́чшие во́семь <во́сьмеро́>] из нас [студе́нтов]. drei von fünf тро́е из пяти́ <пятеры́х>. viele von euch мно́гие из вас. einer von meinen Bekannten оди́н из мои́х знако́мых, оди́н мой знако́мый. zwei von unseren Studenten дво́е из на́ших студе́нтов, два на́ших студе́нта
    6) Präp: verweist auf Ganzes, auf Zusammensetzung v. Klasse o. Menge - durch bloßen G wiederzugeben. die Hälfte von dem Geld полови́на де́нег. ein Teil von den Sachen часть f веще́й. Tausende von Menschen ты́сячи люде́й. von etw. essen [trinken] пое́сть pf [ выпива́ть/вы́пить] чего́-н.
    7) Präp: verweist auf Material из mit G. von Gold [Leder] из зо́лота [ко́жи]
    8) Präp: verweist auf Träger eines durch regierendes Subst ausgedrückten Merkmals - unterschiedlich wiederzugeben. ein Muster von einem Studenten образцо́вый студе́нт. ein Riese von einem Mann челове́к огро́много ро́ста. ein Teufel von (einem) Weib чёрт, а не же́нщина. eine Seele von Mensch душа́ челове́к
    9) Präp: verweist auf Mittel zur Finanzierung v. etw. на mit A. etw. von etw. kaufen von best. Summe, best. Einkommensart покупа́ть купи́ть что-н. на что-н. etw.1 von etw.2 bestreiten < bezahlen> плати́ть за- за что-н.I чем-н.2
    10) Präp: verweist auf Maß-, Mengen- o. Wertangabe в mit A. bei genauer Maßangabe mittels Grundzahl (insbesondere in Verbindung mit I v. Subst wie высота́, глубина́, длина́, ширина́; вес; cто́имocть) auch durch bloßen A wiederzugeben. in Verbindung mit Präp о. Adv, die auf distributive, von-bis- о. ungefähre Maßangabe verweisen, - auch Wiedergabe durch andere Präp. von je по mit D. von annähernd < knapp> о́коло mit G. von über < mehr als> бо́лее, cвы́шe mit G. eine Strecke von 1000 km путь в ты́сячу киломе́тров. Te rritorien von einigen Millionen km 2 террито́рии в не́сколько миллио́нов квадра́тных киломе́тров. Ausgaben [Einnahmen] in Höhe von 500 Rubel pacx о́ды [˜oxó˜í] в пятьсо́т pyбле́й. eine Summe [Strafe] (in Höhe) von 200 Mark c у́ммa [éàpaã] в две́сти ма́рок. A uflagen (in Höhe) von 5000 Exemplaren тиражи́ в пять ты́сяч экземпля́ров. e ine Bevölkerung von einer Million (Menschen) населе́ние в миллио́н (çe«oé©) . ein Ertrag von 40 Dezitonnen ypo жа́й в cо́poк це́нтнеров. e in Winkel von 90 Grad у́гол в девяно́сто гра́дусов. e in Zeitabschnitt von 100 Jahren пери́од в cтo лет. e in Diamant von 70 Karat a лма́з в cе́мьдecят кара́т. e ine Mehrheit von einer Stimme большинство́ в oди́н го́лос | ein Haus mit einer Länge [Breite/Höhe] von 30 m дом длино́й [é¦p¦­ó¨/ícoàó¨] () три́дцать ме́тров. e ine Plantage mit einer Fläche von 8 Hektar планта́ция пло́щадью () во́семь гекта́ров. Waren im Werte < mit einem Wert> von 10 000 Rubel това́ры cто́имocтью <­a cý¬¬y> () де́сять ты́сяч pyбле́й. e ine Armee (in Stärke) von 100 000 Mann а́рмия чи́сленностью () c тo ты́сяч челове́к. e ine Ladung mit einem Gewicht von 3 Tonnen груз ве́сом () три то́нны. e in Raumflug von 175 Tagen косми́ческий полёт продолжи́тельностью () c тo cе́мьдecят пять cу́тoк. in einer Auflage von 20 000 Exemplaren erscheinen тиражо́м () два́дцать ты́сяч экземпля́ров. mit einer Geschwindigkeit von 90 Stundenkilometern co c ко́pocтью () девяно́сто киломе́тров в час | Gruppen von je 500-600 Personen гру́ппы по пятьсо́т-шестьсо́т челове́к (©áž˜aö) . Zimmer mit einer Fläche von durchschnittlich 25 m 2 ко́мнаты в cpе́днeм (¯o) два́дцать пять квадра́тных ме́тров (©áž˜aö) . ein Anteil von (nur) ca. <ungefähr, etwa> 100 Mark до́ля (ce‘ó) приме́рно в cтo ма́рок. e ine Temperatur von annähernd < knapp> 60 Grad температу́ра о́коло шести́десяти гра́дусов. e ine Herde von über [fast] 200 Stück (Vieh) c та́дo бо́лее чем [¯oçà€ < чуть ли не>] в две́сти голо́в (скота́). ein Stein mit einem Gewicht von über sieben Kilo ка́мень ве́сом бо́лее <свы́ше> семи́ килогра́ммов. Waren mit einem Gesamtwert von über zwei Millionen Rubel това́ры о́бщей сто́имостью <на о́бщую су́мму> бо́лее <свы́ше> двух миллио́нов рубле́й. aus einer Tiefe von über 400 m с глубины́ бо́лее <свы́ше> четырёхсо́т ме́тров. aus einer Tiefe von etwas über 400 m с глубины́ немно́гим бо́лее четырёхсо́т <в четы́реста с ли́шним> ме́тров. eine Breite von höchstens 500 m ширина́ не бо́лее пятисо́т ме́тров. ein Kapital von mindestens 100 000 Mark капита́л не ме́нее ста ты́сяч ма́рок. mit einem Gewicht von 150 bis 200 Gramm ве́сом (в) сто пятьдеся́т - две́сти <от ста пяти́десяти до двухсо́т> гра́ммов. im Alter von 20-25 Jahren в во́зрасте двадцати́-двадцати́ пяти́ <от двадцати́ до двадцати́ пяти́> лет | eine Breite [Dicke/Höhe/Länge/Tiefe] von zwei Metern erreichen достига́ть двух ме́тров в ширину́ [толщину́ высоту́ длину́ глубину́], достига́ть в ширину́ [толщину́/высоту́/длину́/глубину́] двух ме́тров. eine Breite [Dicke/Höhe/Länge/Tiefe] von zwei Metern haben име́ть два ме́тра в ширину́ [толщину́ высоту́ длину́ глубину́], име́ть в ширину́ [толщину́/высоту́/длину́/глубину́] два ме́тра, име́ть ширину́ [толщину́ высоту́ длину́ глубину́] (в) два ме́тра. ein Alter von etwas über vier Millionen Jahren haben име́ть во́зраст (в) четы́ре с ли́шним миллио́на лет
    11) Präp: verweist auf Inhalt v. Gedanken o. Aussage о mit P. von jdm./etw. sprechen [wissen] говори́ть [знать] о ком-н. о чём-н. ein Buch [das Märchen] von jdm./etw. кни́га [ска́зка ] о ком-н. чём-н.
    12) Präp: verweist auf Ursache от mit G o. in Abhängigkeit v. Rektion. vom Lärm [Geschrei] aufwachen; heiser werden от шу́ма [кри́ков]. müde von der Arbeit [vom Weg] уста́лый от рабо́ты [от доро́ги] | von selbst etw. tun от себя́, самостоя́тельно | etw.1 kommt von etw.2 v. Krankheit von Erkältung, v. Erschöpfung von Arbeit что-н.I от чего́-н.2
    13) Präp: verweist auf Agens a) in Passiv- u. unpers Konstruktionen - durch I wiederzugeben. die Arbeiten werden [wurden] von Spezialisten ausgeführt рабо́ты произво́дятся бу́дут произведены́ [производи́лись бы́ли произведены́] специали́стами. das Buch ist von Tolstoj geschrieben кни́га напи́сана Толсты́м. das Boot wird [wurde] von der Strömung abgetrieben ло́дку сно́сит /- несёт [сноси́ло/-несло́] тече́нием b) in kausativen Konstruktionen у mit G. bei Wiedergabe mit kausativem Verb - in Abhängigkeit v. dessen Rektion zu übers. die Papiere vom Direktor unterschreiben lassen подпи́сывать /-писа́ть бума́ги у дире́ктора. sich vom Arzt behandeln lassen лечи́ться у врача́. sich von niemandem kommandieren lassen не дава́ть дать <позволя́ть позво́лить> никому́ кома́ндовать собо́й. von jdm. die ganze Arbeit machen lassen заставля́ть /-ста́вить кого́-н. де́лать всю рабо́ту
    14) Präp: verweist auf Träger v. einer Wertung unterliegenden Handlung co стороны́ mit G. etw. ist gut [schlecht] von jdm. что-н. хорошо́ [пло́хо] со стороны́ кого́-н.
    15) Präp: verweist (meist mit nachg her) auf Grundlage v. Bewertung о. Klassifizierung что каса́ется mit G. von der Thematik [Theorie] her ist etw. zu akzeptieren, interessant что каса́ется тема́тики [àeóp¦¦] . von Beruf [vom Fach her] etw. sein по профе́ссии [c¯eå¦á«ï­ocà¦]

    II.
    von … wegen Circumposition по mit D. von Amts wegen по до́лжности, по до́лгу слу́жбы. von Rechts wegen по пра́ву. von Staat(e)s wegen госуда́рством von wegen! keineswegs, kommt nicht in Frage ни в ко́ем слу́чае ! / как бы не так !

    Wörterbuch Deutsch-Russisch > von

  • 15 по

    предл.
    1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;
    2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]
    3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.
    * * *
    предл.
    1) с дат. п. по с предложн. п., а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности: (при указании на пространство, поверхность) по; (при обозначении направления действия, пути движения - чаще) конструкции с твор. п. без

    го́род лежи́т по обо́им берега́м реки́ — мі́сто лежи́ть по (на) обо́х берега́х рі́чки (ріки́)

    доро́га пролега́ла по боло́ту — доро́га йшла́ боло́том(по боло́ту)

    идти́ по бе́регу — іти́ бе́регом (по бе́регу; вдоль: вздо́вж бе́рега)

    пла́вать по мо́рю — пла́вати по мо́рю; (куда-л.) пла́вати мо́рем

    по грани́це — вздовж кордо́ну

    по́лзать по́ полу — по́взати (ла́зити) по підло́зі

    по обе́им сторона́м чего́ — по оби́два боки́ (оба́біч, з обо́х бокі́в, по оби́дві сто́рони) чого́

    разброса́ть кни́ги по столу́ — розки́дати книжки́ (кни́ги) по столу́ (реже по столі́)

    резьба́ по де́реву — різьба́ (рі́зьблення) по де́реву; (при указании на пределы, границы действия, движения) по

    бе́гать по магази́нам — бі́гати по магази́нах

    гуля́ть по го́роду — гуля́ти мі́стом

    зайти́ по доро́ге к кому́ — зайти́ по доро́зі до ко́го

    по места́м! — на місця́!

    ходи́ть по ко́мнате — ходи́ти по кімна́ті

    шепта́ться по угла́м — шепта́тися по (в) кутка́х; (в направлении чего-л., следуя направлению чего-л.) конструкции с твор. п. без предлога; по; за (чим); (со словом "направление") у, в (чому)

    идти́ по ве́тру — іти́ за ві́тром

    идти́ по чьи́м следа́м — іти́ чиї́ми сліда́ми (по чиї́х сліда́х)

    плы́ть по тече́нию — пливти́ (пли́сти́) за течіє́ю (за водо́ю)

    по все́м направле́ниям — в усі́х на́прямах (на́прямках)

    по направле́нию к ле́су — у на́прямі (у на́прямку) до лі́су

    спра́ва по но́су корабля́ — мор. спра́ва в на́прямі (в на́прямку) но́са корабля́; (при обозначении предмета, на который направлено действие) по; у, в (кого-що)

    бараба́нить по кры́ше — бараба́нити по даху́

    связа́ть по рука́м — и

    нога́м кого́ — зв'яза́ти ру́ки й но́ги кому́

    стреля́ть по проти́внику (по врагу́) — стріля́ти в проти́вника (у во́рога, по проти́вникові, по во́рогові)

    уда́рить по стру́нам — уда́рити у стру́ни (по стру́нах); (при обозначении рода деятельности, сферы, места её распространения) з (чого); по; конструкции без предлогов

    дежу́рный по шко́ле — черго́вий по шко́лі

    иссле́дования по фи́зике — дослі́дження з фі́зики

    прика́з по а́рмии — нака́з по а́рмії

    специали́ст по проекти́рованию доро́г — спеціалі́ст (фахіве́ць) із проектува́ння шляхі́в (у спра́ві проектува́ння шляхі́в); (при обозначении качества, свойства, отношения; касательно чего; при указании на предмет или лицо) за (чим); щодо (чого); з (чого); конструкции без предлогов

    второ́й по ва́жности — дру́гий за важли́вістю (щодо важли́вості)

    до́брый по нату́ре — до́брий за вда́чею, до́брої вда́чі, до́брий з нату́ри

    курс ле́кций по агра́рному вопро́су — курс ле́кцій з агра́рного пита́ння

    литерату́ра по э́тому вопро́су — літерату́ра з цього́ пита́ння

    ме́дик по образова́нию — ме́дик за осві́тою

    огро́мная по свои́м масшта́бам рабо́та — величе́зна свої́ми масшта́бами (щодо свої́х масшта́бів, за своїми масшта́бами) робо́та (пра́ця), ро́бота (пра́ця) величе́зних масшта́бів

    отли́чный по каче́ству — відмі́нної я́кості

    по по́воду — з при́воду

    по спо́собу образова́ния — за спо́собом (щодо спо́собу) утво́рення

    ста́рший по во́зрасту — ста́рший ві́ком (за ві́ком)

    схо́дный по вку́су — и

    по цве́ту — схо́жий (поді́бний) на сма́к і за ко́льором (і ко́льором, і на ко́лір, і щодо ко́льору)

    экза́мен по геогр афии — і́спит (екза́мен) з геогра́фії; (при обозначении способа, приёма называния) на (що), по

    называ́ть по и́мени — назива́ти на ім'я́

    называ́ть по и́мени — и

    о́тчеству — назива́ти на ім'я́ і по ба́тькові

    назва́ть по фами́лии — назва́ти на прі́звище; (при обозначении родства, близости) по

    ро́дственник по му́жу — ро́дич по чолові́кові

    това́рищ по ору́жию — това́риш по збро́ї; (в соответствии, согласно с чём-л.; на основании чего-л.) по; за (ким-чим); з (чого); на (що); конструкции без предлогов

    ви́дно по глаза́м — ви́дно по оча́х

    жени́ться по любви́ — несов. одружи́тися (жени́тися, ожени́тися) коха́ючи (з коха́ння, з любо́ві)

    зна́ть по ви́ду — зна́ти на ви́гляд

    зна́ть по газе́там — зна́ти з газе́т

    не по си́лам — не під си́лу, не до сна́ги

    по а́дресу — на адре́су

    по ви́ду — на ви́гляд

    по возмо́жности — по можли́вості, по змо́зі

    по его́ жела́нию — на його́ бажа́ння, за його́ бажа́нням

    по его́ зо́ву — на його́ за́клик

    по зака́зу — на замо́влення

    по зако́ну — за зако́ном, згі́дно з зако́ном

    по заслу́ге — по заслу́зі

    получа́ть по счёту — оде́ржувати за раху́нком (згі́дно з раху́нком)

    по моему́ мне́нию — на мою́ ду́мку, на мі́й по́гляд

    по мои́м све́дениям — за мої́ми (согласно: згі́дно з мої́ми) відо́мостями

    по на́шей инициати́ве — з на́шої ініціати́ви, за на́шою ініціати́вою

    по ны́нешним времена́м — як на тепе́рішні часи́, як на тепе́рішній час; ( теперь) за тепе́рішніх часі́в

    по образцу́ — за зразко́м

    по обыкнове́нию — як звича́йно; ( как всегда) як за́вжди́

    по обы́чаю — за (згі́дно із) зви́чаєм

    по о́череди — почерго́во, за че́ргою, че́ргою, почере́жно

    по пла́ну — за пла́ном, по пла́ну

    по поруче́нию — з дору́чення, за дору́ченням

    по после́дней мо́де — за оста́нньою мо́дою

    по предложе́нию — за пропози́цією, на пропози́цію, з пропози́ції

    по прика́зу — з нака́зу, за нака́зом, згі́дно з нака́зом ( согласно), відпові́дно до нака́зу ( соответственно)

    по приме́ру — за при́кладом

    по про́сьбе — на проха́ння

    по свиде́тельству — за сві́дченням

    по слу́хам зна́ю — з чуто́к (з чутки́) зна́ю

    по со́бственной (по свое́й, по до́брой) во́ле — з вла́сної (з своє́ї, з до́брої) во́лі, вла́сною (своє́ю) во́лею, самохі́ть

    по со́бственному жела́нию — за вла́сним бажа́нням, з вла́сного бажа́ння

    по сообще́ниям газе́т — за (згідно з) повідо́мленнями га́зет

    по старшинству́ — за старшинство́м

    по тре́бованию — на вимо́гу

    пье́са по рома́ну — п'є́са за рома́ном

    смотря́ по пого́де — зале́жно від пого́ди, як до пого́ди, як яка́ пого́да

    узна́ть по го́лосу — пізна́ти з го́лосу

    украи́нец по происхожде́нию — украї́нець з похо́дження (ро́дом, похо́дженням); (посредством чего-л., с помощью чего-л.) за (чим); конструкции с твор. п. без предлога; по

    идти́ по ко́мпасу — іти́ за ко́мпасом

    переда́ть по ра́дио — переда́ти по ра́діо

    по желе́зной доро́ге — залізни́цею

    по по́чте — по́штою

    сообщи́ть по телефо́ну — повідо́мити телефо́ном; (по причине, в результате, вследствие) з, із (чого); через (що); по; за (чим)

    о́тпуск по боле́зни — відпу́стка через хворо́бу

    по зло́бе — зі зло́сті, ма́ючи зло́бу (злі́сть)

    по знако́мству — через знайо́мство

    по ине́рции — за іне́рцією

    по ле́ности — з лі́нощів, через лі́нощі

    по мое́й вине́ — з моє́ї вини́ (прови́ни)

    по невнима́тельности — через неува́жність (неува́жливість), з неува́жності (неува́жливості)

    по недоразуме́нию — через непорозумі́ння, з непорозумі́ння

    по необходи́мости — з [доконе́чної] потре́би

    по несча́стью — в знач. вводн. сл. на неща́стя

    по оши́бке — помилко́во ( ошибочно), через поми́лку ( вследствие ошибки)

    по по́воду чего́ — з при́воду чо́го

    по подозре́нию в чём — підозріва́ючи в чо́му; ма́ючи підо́зру, що...; за підозрі́нням у чому́

    по принужде́нию — з при́мусу

    по причи́не чего́ — через що

    по мно́гим причи́нам — з багатьо́х причи́н

    по то́й причи́не — з тіє́ї (то́ї) причи́ни, через те

    по слу́чаю чего́ — з наго́ди чого́; ( из-за чего) через що; ( благодаря чему) завдяки́ чому́

    по счастли́вой случа́йности — завдяки́ щасли́вому ви́падкові (ви́падку); ( при указании на время) у, в, на (що); конструкции без предлога; по

    не захо́дит по неде́лям, по месяца́м — не захо́дить ти́жнями, місяця́ми

    не пи́шет пи́сем по го́ду — ці́лими рока́ми (иногда: ці́лий рік) не пи́ше листі́в

    по весе́ннему вре́мени — навесні́, весно́ю, у весня́ну́ по́ру (добу́)

    по времена́м — ча́сом, часа́ми; ( иногда) і́ноді, і́нколи

    по выходны́м дня́м — у вихідні́ дні́, вихідни́ми дня́ми

    по деся́тому го́ду — у де́сять ро́ків, як мину́ло (скінчи́лося) де́сять ро́ків

    по ноча́м — ноча́ми

    по о́сени — восени́

    по пра́здникам — у (на) свята́, свята́ми

    по суббо́там — у субо́ти, субо́тами; ( еженедельно) щосубо́ти

    по це́лым дня́м — ці́лими дня́ми, ці́лі дні́

    расти́ не по дня́м, а по часа́м — рости́ як з води́; рости́ на оча́х; рости́ не щодня́ (не щодни́ни), а щогоди́ни; (с целью, назначением, для чего-л.) для (чого); по; у, в (чому); конструкции без предлога; ( по делам) у спра́ві, у спра́вах

    вы́звать по дела́м слу́жбы — ви́кликати у службо́вих спра́вах

    коми́ссия по составле́нию резолю́ции — комі́сія для склада́ння (для скла́дення) резолю́ції

    комите́т по разоруже́нию — коміте́т у спра́ві роззбро́єння

    мероприя́тия по — за́ходи щодо (для, до)

    я пришёл по де́лу — я прийшо́в у спра́ві (у спра́вах; за ді́лом); (при обозначении размера, количества) по

    да́ть ка́ждому по я́блоку — да́ти ко́жному по я́блуку

    по ло́жке — по ло́жці

    2) с вин. п. (в значении: до, вплоть до чего-л.) до (чого); по (що)

    коса́ по по́яс — коса́ до по́яса

    она́ ему́ по плечо́ — вона́ йому́ до плеча́ (по плече́)

    по коле́ни в воде́ — по колі́на (до колі́н) у воді́

    по март включи́тельно — до бе́резня (по бе́резень) вклю́чно

    по сию́ по́ру — до цьо́го ча́су, до́сі, дони́ні, дотепе́р; (в сочетании со словами "рука", "сторона") по (що); з (чого)

    по пра́вую ру́ку — право́руч, по пра́ву ру́ку; в (на, по, у) пра́ву руч

    по ту сто́рону — по той бік, з того́ бо́ку; ( при обозначении цели) по (кого-що); за (ким-чим)

    по ду́шу — по ду́шу

    ходи́ть по во́ду — ходи́ти по во́ду

    ходи́ть по грибы́ — ходи́ти по гриби́

    3) с предложн. п. (после чего-л.) пі́сля (чого); по (чому); конструкции без предлогов

    по возвраще́нии — пі́сля пове́рнення (поворо́ту); ( возвратясь) поверну́вшись

    по истече́нии сро́ка — пі́сля закі́нчення стро́ку, по закі́нченні стро́ку

    по минова́нии на́добности — коли́ (як) мине́ потре́ба; ( о прошлом) коли́ (як) мину́ла потре́ба

    по получе́нии чего́ — пі́сля оде́ржання чого́; ( получив) оде́ржавши що

    по прибы́тии — пі́сля прибуття́, по прибутті́; ( прибыв) прибу́вши

    по проше́ствии до́лгого вре́мени — че́рез до́вгий час, пі́сля до́вгого ча́су, по до́вгому ча́сі

    по рассмотре́нии чего́ — пі́сля ро́згляду чого́; ( рассмотрев) розгля́нувши що

    по сме́рти отца́ — пі́сля сме́рті ба́тька, по сме́рті ба́тька; (после кого-л. по положению, значению) пі́сля (кого); за (ким)

    пе́рвый по Ломоно́сове авторите́т в э́той о́бласти — пе́рший пі́сля Ломоно́сова авторите́т у ці́й га́лузі

    4) (с дат. п. в сочетании с личными мест. и с предложн. п. в сочетании с мест. 3-го лица в значении: согласно с желанием, привычками; на основании чьего-л. примера; по внешнему виду кого-л.; под силу кому-л.) по (кому); также передаётся другими предлогами и беспредложными конструкциями

    всё не по нём — все́ йому́ не до вподо́би (не до смаку́)

    не по мне( не под силу) не по мені́, мені́ не під си́лу (не до снаги́); ( не по вкусу) мені́ не до вподо́би (не до смаку́); ( что касается меня) як на ме́не, що́до ме́не, що стосу́ється мене́

    по мне хоть трава́ не расти́ — про ме́не хоч вовк траву́ їж

    по ней бы́ло ви́дно, что... — по ній було́ ви́дно, що

    5) (с дат. п. и с предложн. п. при словах: "скучать", "тоска") за (ким-чим); (при словах: "траур", "тризна", "поминки") по (кому-чому)

    тоска́ по ро́дине — ту́га за батьківщи́ною

    тра́ур по отцу́ (по отце́) — жало́ба (тра́ур) по ба́тькові

    6) ( с числительными) (с дат. п.) по (с предложн. п.)

    по одному́ (одно́й) — по одному́ (одні́й); ( поодиночке) пооди́нці; (с дат. п. и с вин. п.) по (с вин. п.)

    по сорока́ (по со́рок) тетра́дей — по со́рок зо́шитів; (с вин. п.) по (с вин. п.)

    по́ два (две) — по два́ (дві́)

    по две́сти — по дві́сті

    по́ двое — по дво́є; особо

    по девятисо́т, по девятьсо́т — по дев'ятсо́т

    по пятисо́т, по пятьсо́т — по п'ятсо́т

    по полтора́ (полторы́) — по півтора́ (півтори́). см. частные случаи употребления этого предлога под отдельными словами

    Русско-украинский словарь > по

  • 16 Гайдеггер, Мартин

    Гайдеггер, Мартин (1889, Мескірх - 1976) - нім. філософ, творчість якого мала вирішальний вплив на формування сучасної філософської герменевтики, екзистенціалізму, антропології, філософії мови, постструктуралізму та психоаналізу. На формування самобутності мислення Г. справила вплив філософська творчість Арцстотеля, Ніцше, Гуссерля, Дильтея, Шелера, Ясперса; поезія Гельдерліна, Рильке. У 1916 р. - початок викладання у Фрайбурзькому ун-ті; од 1918 р. Г. - асистент Гуссерля, 1923 р. - екстраординарний проф. Марбурзького ун-ту,· од 1929 р. - керівник кафедри філософії Фрайбурзького ун-ту (після Гуссерля); в 1933 - 1934 рр. - ректор цього ун-ту. В останні роки жив усамітнено, неподалік од Фрайбурга, в горах, лише зрідка спускаючись донизу, щоб прочитати в ун-ті лекцію. У творчості Г. можна умовно вирізнити два періоди: "ранній" та "пізній". їх розділяє доповідь "Про сутність істини" (1930). "Ранній" Г. ще перебуває в межах традиційної філософії, зокрема, його головний та незавершений твір "Буття і Час" (1927) залишається в концептуальних межах ідей його вчителя Гуссерля про феноменологічну реформацію філософії. Філософія тлумачиться Г. як універсальна феноменологічна онтологія, що має за мету тематизацію розмаїття видів буття сущого, спосіб осягнення їх єдності у понятті Буття (як такого) у межах єдиного трансцендентального горизонту (Часу). Дослідження Буття і Часу отримало назву "фундаментальної онтології". Якщо будь-яке онтологічне дослідження має справу з буттєвими структурами сущого, то у випадку із введеним Г. поняттям Dasein ("буття тут") воно набуває характеру аналітики (розчленувально-вирізняльного опису) екзистенційності (цілісності рівновихідних буттєвих структур - екзистенціалів). Фундаментальна онтологія як екзистенційна аналітика стає можливою лише на підставі того імпліцитного розуміння Буття, яким завжди наділений Dasein. За Г., екзистенційна аналітика як тематичне осягнення буттєвих структур Dasein має герменевтичний характер. Феноменологічна специфіка твору Г. "Буття і Час" полягає в тому, що на відміну від Гуссерля, Г. розширює феноменальне поле до позитивного аналізу "прихованості" (наявного у повсякденному бутті Dasein). Феноменологічна дескрипція наповнюється сенсом тлумачення (герменевтики). Метою герменевтики Dasein стає не лише аналітичне виокремлення і феноменологічний опис буттєвих структур (екзистенціалів) цього сущого, а й експлікація горизонту, в термінах якого відбувається такий опис. Горизонтом (смислом) буттєвих структур Dasein для Г. є часовість як наслідок феноменологічного аналізу "буття-до-смерті", притаманного цьому сущому. Часовий характер буття Dasein розкривається в специфічному екзистенціалі історичності. Наступними кроками мали бути - феноменологічний аналіз вкоріненості Часу в часовості Dasein та темпоральна (часово детермінована) експлікація різних видів буття сущого в межах проекту філософії як універсальної онтології. Проте на поч. 30-х рр. у творчості Г. відбулася суттєва переорієнтація. Суть її полягала у відмові від онтологічного концепту "Буття і Час" і намірі (вперше після Парменіда) осмислити Буття без будь-якої опори на суще О. днак така радикалізація підходів до розрізнення буття і сущого в мисленні "пізнього" Г. привела радше до трансформації, а не відмови від головних інтенцій "раннього" періоду. Філософські наміри Г. трансформувалися в проект "подолання метафізики". Історія метафізики постає як історія "забуття Буття", прогресія мисленевої зосередженості на сущому (від "ідей" Платана до "цінностей" Ніцше), в процесі чого універсум сущого повністю перетворюється у потенційну предметність людської маніпуляції. Справжнє мислення, на думку "пізнього" Г., має осмислювати саме Буття, яке визначає різні види Буття сущого, а не лише один із них. Якщо в "Бутті і Часі" Буття мислиться статично, як горизонтна єдність різних видів буття сущого, то у "пізнього" Г. Буття перетворюється на Подію, яка в стримуючому від виявлення себе посиланні ("епохе") визначає той спосіб буття сущого, який відкривається людині. Зміщуються акценти у відношенні між людиною та Буттям: в "Бутті і Часі" відкритість Буття конституюється екзистенціалами Dasein, у "пізнього" Г. характер відкритості Буття людини залежить від певного історичного "посилання" самого Буття (Події). Буття розкриває себе в історичній динаміці таких "посилань". Творчість "пізнього" Г. підсумовується концептом "історичність Буття". Відповідно зазнає трансформації і спосіб осягнення Буття: якщо у "раннього" Г. мова йде про темпоральні характеристики різних видів буття сущого та похідних від них буттєвих структур, то "пізній" Г. говорить про поетичне мовлення як ту сферу, в якій для кожного покоління оприявнюються сліди доленосного "епохе" Буття. Тому, прислухаючись до мови поетів, ми саме в ній можемо віднайти справжній шлях до Буття.
    [br]
    Осн. тв.: "Буття і Час" (1927); "Що таке метафізика" (1929); "Кант і проблема метафізики" (1929); "Гельдерлін та суть поезії" (1936); "Вступ до метафізики" (1953); "Ніцше". У 2 т. (1961); "Феноменологія і теологія" (1970).

    Філософський енциклопедичний словник > Гайдеггер, Мартин

  • 17 von

    von prp (D) из, от, с
    der Zug kommt von Berlin по́езд идё́т из Берли́на
    von der Stadt (her) kommen идти́ из [со стороны́] города́
    ich komme von der Großmutter я иду́ от ба́бушки
    von Berlin nach München из Берли́на в Мю́нхен
    von Leipzig bis Hamburg от Ле́йпцига до Га́мбурга
    er ist fünf Jahre von (zu) Hause weg разг. он пять лет не был до́ма
    der Wind wellt von Norden ве́тер ду́ет с се́вера
    vom Berge steigen спуска́ться с горы́
    von Haus zu Haus из до́ма в дом
    von Stadt zu Stadt из города́ в го́род
    von Mund zu Mund из уст в уста́
    weit von Berlin entfernt находя́щийся далеко́ от Берли́на
    zehn Kilometer von der Stadt entfernt в десяти́ киломе́трах от города́
    rechts vom Fenster спра́ва от окна́
    vom Kopf bis zu den Füßen, von Kopf bis Fuß с головы́ до ног
    vom Scheitel bis zur Sohle с головы́ до пят
    von Stufe zu Stufe постепе́нно
    von außen снару́жи
    von innen изнутри́
    von dort отту́да
    von hier отсю́да
    von vorn спе́реди
    von hinten сза́ди
    von links сле́ва
    von rechts спра́ва
    von oben све́рху
    von unten сни́зу
    von seiten со стороны́
    von jenseits des Meeres из-за мо́ря
    von weitem и́здали
    von nah und fern отовсю́ду
    von woher? разг. отку́да?
    von wo? отку́да?, с како́го ме́ста?
    von prp (D) ука́зывает на исхо́дный моме́нт во вре́мени с, от
    von Anbeginn der Welt споко́н веко́в, с сотворе́ния ми́ра
    von Anfang bis (zu) Ende с [от] нача́ла до конца́
    vom Morgen bis zum Abend с утра́ до ве́чера
    Sprechstunde von acht bis zehn (Uhr) приё́м с восьми́ до десяти́ (часо́в)
    von morgens bis mitternachts с утра́ до по́здней но́чи
    von Fall zu Fall от слу́чая к слу́чаю
    von Stunde zu Stunde с ча́су на час; час от ча́су
    von Zeit zu Zeit вре́мя от вре́мени
    das Gesetz vom 15. Mai зако́н от 15 ма́я
    ein Brief vom 20. d. M. [dieses Monats] письмо́ от 20-го чи́сла сего́ ме́сяца
    ein Brief von gestern [heute] вчера́шнее [сего́дняшнее] письмо́
    von vornherein зара́нее
    von neuem сно́ва
    von prp (D) ука́зывает на устране́ние и́ли удале́ние чего́-л. с, от
    die Teller vom Tisch wegnehmen убра́ть таре́лки со стола́
    einen Zweig vom Baum brechen отломи́ть ве́тку от де́рева
    etw. (nicht) von der Stelle bringen (не) сдви́нуть с ме́ста
    welche von mir! отойди́ от меня́!
    j-n von einer Last befreien освободи́ть кого́-л. от но́ши
    etw. von sich werfen сбро́сить с себя́ что-л.
    sich von seiner Frau scheiden lassen разводи́ться с жено́й
    ich kann nicht von ihm lassen я не могу́ оста́вить его́
    ich komme nicht los von ihm я не могу́ изба́виться от него́
    sich (D) etw. vom Halse schaffen изба́виться от чего́-л.
    von Sinnen kommen сойти́ с ума́, обезу́меть
    bist du denn von Sinnen! в уме́ ли ты!
    kelnen Ton von sich geben не издава́ть ни зву́ка
    Erholung von der Anstrengung о́тдых по́сле напряже́ния (сил)
    frei von Schulden свобо́дный от долго́в
    Art läßt nicht von Art посл. я́блоко от я́блони недалеко́ па́дает
    von prp (D) из, от, у, с
    er ist von München он из Мю́нхена
    er ist vom Dorf [vom Lande] он из дере́вни [из прови́нции]: er ist Berliner von Geburt он уроже́нец Берли́на
    er stammt von hier он ро́дом отсю́да
    er stammt von guten Eltern он происхо́дит из хоро́шей семьи́
    er ist von Adel он дворя́нского происхожде́ния [из дворя́н]
    Marmor von Carrra карра́рский мра́мор, мра́мор из Каррары
    etw. von zu Hause mitbringen взять с собо́й что-л. из до́му
    vom Original abschreiben списа́ть с оригина́ла
    einen Brief von seinem Freund bekommen получи́ть письмо́ от своего́ дру́га: sich (D) von j-m ein Buch ausleihen взять у кого́-л. на вре́мя кни́гу
    von j-m hören слы́шать от кого́-л.
    von j-m etw. lernen научи́ться у кого́-л. чему́-л.
    was wollen Sie von mir? что вам от меня́ ну́жно?
    von j-m Gehorsam verlangen тре́бовать от кого́-л. послуша́ния
    das kommt vom Hochmut причи́ной (э)тому́ (явля́ется) высокоме́рие
    von ganzem Herzen от всего́ се́рдца
    von Herzen lieben люби́ть всем се́рдцем [всей душо́й]
    von Herzen gern ото всей души́
    ich kenne ihn bloß von Ansehen я зна́ю его́ то́лько в лицо́
    von ungefähr невзнача́й, случа́йно
    von selbst само́ собо́й
    von prp (D) (сокр. v.) пе́ред фами́лиями лиц дворя́нского происхожде́ния фон
    Herr von Buckowitz господи́н фон Буковиц
    Eduard von Winterstein Эдуа́рд фон Винтерштейн
    er ist ein Herr " von" разг. он дворяни́н [дворя́нского происхожде́ния]
    ein Herr " von und zu" разг. настоя́щий аристокра́т, представи́тель родово́го и поме́стного дворя́нства; шутл. настоя́щий аристокра́т, настоя́щий "фон-баро́н"
    er schreibt sich " von" разг. он дворяни́н (букв. пи́шет свою́ фами́лию с части́цей "фон")
    von prp (D) ука́зывает на часть от це́лого из; сочета́ние его́ с существи́тельным перево́дится на ру́сский язы́к тж. роди́тельным падежо́м соотве́тствующего существи́тельного: er nahm von den angebotenen Büchern nur eins он взял из предло́женных книг то́лько одну́
    er aß von den Äpfeln он пое́л я́блок
    ich will von diesem Wein trinken я хочу́ вы́пить э́того вина́
    von Lehrern waren anwesend... из учителе́й прису́тствовали...
    er ist auch von der Partie разг. он то́же с на́ми, он то́же уча́стник (на́шей) экску́рсии
    eine Art von Kalk вид и́звести
    der letzte Rest von Mut оста́ток му́жества
    er ist von der Art, der man vertrauen kann он из тех, кому́ мо́жно доверя́ть
    eine Gruppe von Schülern гру́ппа ученико́в
    viele von meinen Freunden мно́гие из мои́х друзе́й
    der größte von allen са́мый высо́кий из всех
    das beste von allem war... лу́чше всего́ бы́ло...
    jeder von uns ка́ждый из нас
    keiner von ihnen ни оди́н из них
    ein Muster von Abgeordnetem, ein Muster von einem Abgeordneten образцо́вый депута́т
    sie ist ein Teufel von (einem) Weib разг. чорт, а не же́нщина!; чорт в ю́бке!
    ein armer Teufel von Hund бе́дная соба́ка
    ein Schurke von einem Bedienten! проходи́мец, а не слуга́!, моше́нник в ливре́е!
    das ist Bein von meinem Bein und Fleisch von meinem Fleisch библ. э́то кость от мое́й ко́сти и плоть от мое́й пло́ти
    von prp (D) ука́зывает на материа́л, из кото́рого сде́лан предме́т из; сочета́ние его́ с существи́тельным перево́дится на ру́сский язы́к тж. прилага́тельным: der Ring ist von Gold кольцо́ из зо́лота, кольцо́ золото́е
    ein Einband von Leder ко́жаный переплё́т
    ein Tisch von Eichenholz дубо́вый стол
    von prp (D) ука́зывает на разме́ры, объё́м и т. п. в
    ein Betrag von hundert Mark су́мма в сто ма́рок
    zu einem Preis von 50 Pfennig für ein Kilo verkaufen прода́ть по цене́ 50 пфе́ннигов за кило́
    ein Buch von fünfhundert Seiten кни́га в пятьсо́т страни́ц
    eine Fahrt von zehn Stunden де́сять часо́в езды́
    ein Mann von fünfzig Jähren мужчи́на пяти́десяти лет
    eine Stadt von 20 000 Einwohnern го́род в 20 000 жи́телей
    ein Tisch von drei Meter Länge стол длино́й в три ме́тра
    ein Weg von 50 Kilometern путь (длино́й) в 50 киломе́тров
    ein Berg von beträchtlicher Höhe гора́ значи́тельной высоты́
    von prp (D) ука́зывает на нали́чие определё́нного сво́йства, ка́чества с; сочета́ние его́ с существи́тельным перево́дится на ру́сский язы́к тж. роди́тельным падежо́м соотве́тствующего существи́тельного: ein Mann von Charakter челове́к с хара́ктером
    ein Mann von Bildung образо́ванный челове́к
    ein Mann von Geschmack челове́к со вку́сом
    ein Mann von Verdiensten челове́к с заслу́гами
    ein Mann von Geburt челове́к зна́тного ро́да
    er ist Arzt von Beruf он врач по профе́ссии
    ein Mann von hohem Wuchs мужчи́на [челове́к] высо́кого ро́ста
    sie ist klein von Statur она́ ма́ленького ро́ста [миниатю́рного телосложе́ния]
    sie ist von brauner Hautfarbe у неё́ сму́глая ко́жа
    ein Kleid von heller Farbe све́тлое пла́тье, пла́тье све́тлых тоно́в
    ein Gemälde von hoher Schönheit полотно́ [карти́на] большо́й красоты́
    eine Ware von besonderer Güte това́р осо́бого [осо́бенно высо́кого] ка́чества
    eine Sache von Bedeutung ва́жное [значи́тельное] де́ло
    eine Frage von großer Wichtigkeit вопро́с большо́й ва́жности
    nichts von Belang ничего́ ва́жного [значи́тельного]
    die Sache ist nicht von Dauer (э́то) де́ло продли́тся недо́лго; э́то (весьма́) непродолжи́тельное де́ло
    von bleibender Wirkung sein име́ть продолжи́тельное де́йствие [продолжи́тельный эффе́кт]
    von Nutzen sein быть поле́зным, пойти́ па по́льзу
    von Vorteil sein быть вы́годным
    von prp (D) . er wird von allen geliebt он лю́бим все́ми
    der Baum ist vom Sturm umgerissen worden де́рево пова́лено бу́рей
    von Kummer gebeugt согбе́нный го́рем
    ich lasse mich nicht von ihm leiten я не позво́лю, что́бы он распоряжа́лся мно́ю
    er ist müde von der Arbeit он утомлё́н рабо́той, он уста́л от рабо́ты
    er ist heiser vom Schreien он охри́п от кри́ка
    von prp (D) . ein Gedicht von Schiller стихотворе́ние Ши́ллера
    ein Gemälde von Dürer карти́на Дюре́ра
    " Faust" von Goethe "Фа́уст" Гё́те
    die Straßen von Berlin у́лицы Берли́на
    der König von England коро́ль А́нглии
    das Rathaus von Leipzig ле́йпцигская ра́туша
    die Schwester von meinem Vater разг. сестра́ моего́ отца́
    ein Bekannter von mir мой знако́мый, оди́н из мои́х знако́мых
    das ist nicht schön von Ihnen э́то некраси́во с ва́шей стороны́
    es war eine Frechheit von ihm с его́ стороны́ э́то бы́ла де́рзость
    er ist vom Fach он специали́ст
    von prp (D) . eine Menge von Menschen ма́сса [толпа́] люде́й
    die Liebe von Millionen любо́вь миллио́нов люде́й
    ein Bewohner von Leipzig жи́тель Ле́йпцига
    die Belagerung von Paris оса́да Пари́жа
    die Ausführung von Arbeiten выполне́ние рабо́т
    die Ausgabe von Geld расхо́дование де́нег
    die Bearbeitung von Land обрабо́тка земли́
    die Zufuhr von Fleisch подво́з мя́са
    das Ende vom Liede иро́н. коне́ц [исхо́д] де́ла
    der Gebrauch von " durch" употребле́ние " durch"
    die Frau von heute совреме́нная же́нщина
    von prp (D) ука́зывает на предме́т ре́чи, мы́сли, восприя́тия о
    von j-m, von etw. (D) sprechen [erzählen, schreiben] говори́ть, расска́зывать, писа́ть о ком-л., о чем-л.
    der kann von Glück sagen он може́т ра́доваться
    ich weiß von diesem Vorfall я зна́ю об э́том слу́чае
    ich will von dir nichts (mehr) wissen я не жела́ю [не хочу́] (бо́льше) тебя́ знать
    ich habe von ihm gehort я слыха́л о нём
    das Märchen von [vom] Rotkäppchen ска́зка о Кра́сной Ша́почке
    die Lehre von den bedingten Reflexen уче́ние об усло́вных рефле́ксах
    eine Vorstellung von einer Sache представле́ние о како́й-л. ве́щи
    von... ab с, von jetzt ab с настоя́щего вре́мени, отны́не
    von da ab отту́да, от [с] того́ ме́ста
    von... an с, от; начина́я от
    von dieser Zeit an с э́того вре́мени

    Allgemeines Lexikon > von

  • 18 Zeit

    1) вре́мя. befristeter Zeitraum auch срок. historischer Zeitraum auch времена́, пери́од. Zeitpunkt auch пора́. im Laufe < mit> der Zeit с тече́нием вре́мени, со вре́менем. etw. braucht < dauert seine> Zeit на что-н. <для чего́-н.> ну́жно вре́мя. jd. hat keine Zeit auch кому́-н. не́когда. jd. hat keine Zeit <jdm. fehlt die Zeit> + Inf auch кому́-н. не́когда [umg недосу́г] + Inf. es ist Zeit genug, wenn wir um fünf Uhr aufbrechen мы вполне́ успе́ем, е́сли отпра́вимся в путь в пять часо́в. sie gönnt sich nie die nötige Zeit zum Schlafen она́ никогда́ не даёт себе́ как сле́дует вы́спаться / у неё ве́чно не хвата́ет вре́мени для сна. jd. hat noch eine Stunde Zeit bis … у кого́-н. ещё час вре́мени до … du hast noch Zeit успе́ешь / у тебя́ ещё есть вре́мя. jdm. wird die Zeit lang вре́мя тя́нется для кого́-н. до́лго. jdm. Zeit lassen не торопи́ть кого́-н. jdm. Zeit zum Überlegen lassen дава́ть дать вре́мя поду́мать кому́-н. er ließ uns keine Zeit, die Bilder zu betrachten он не дал нам посмотре́ть карти́ны / из-за него́ мы не успе́ли посмотре́ть карти́ны. sich Zeit lassen (mit etw.) не торопи́ться по- <не спеши́ть по-> (с чем-н.). sich die Zeit zu etw. nehmen выбира́ть вы́брать <находи́ть /найти́> вре́мя для чего́-н. <на что-н.>. wo nimmst du die Zeit dazu her? где ты берёшь на э́то вре́мя ? / отку́да у тебя́ берётся на э́то вре́мя ? jdm. die Zeit stehlen отнима́ть отня́ть у кого́-н. вре́мя. die Zeit mit etw. verbringen, sich die Zeit mit etw. vertreiben проводи́ть /-вести́ вре́мя за чем-н. er weiß nicht, was er mit der Zeit anfangen soll он не зна́ет, на что употреби́ть своё вре́мя <чем заня́ться>. schade um die Zeit! жаль вре́мени ! das ist schon einige Zeit her э́то бы́ло уже́ дово́льно давно́ / с тех пор прошло́ дово́льно мно́го вре́мени. die erste < in der ersten> Zeit (в) пе́рвое вре́мя, на пе́рвых пора́х. eine geraume Zeit продолжи́тельное вре́мя, нема́лый срок. die ganze Zeit über всё вре́мя. die gute alte Zeit ста́рое до́брое вре́мя. kurze Zeit недо́лго, недо́лгое вре́мя. längere Zeit продолжи́тельное вре́мя. seit langem дово́льно давно́. stille Zeit im Geschäftsleben мёртвый сезо́н. die Zeit absitzen auf Versammlungen, in der Arbeit отси́живать /-сиде́ть своё <поло́женное> вре́мя. seine Zeit absitzen im Gefängnis отси́живать /- свой срок. sich der Zeit anpassen приспоса́бливаться <приспособля́ться приспосо́биться > к обстоя́тельствам вре́мени. seiner Zeit voraus sein опереди́ть <обогна́ть> pf im Prät своё вре́мя. die Zeit ist noch nicht reif für etw. усло́вия для чего́-н. ещё не созре́ли, вре́мя для чего́-н. ещё не наступи́ло. der Zeit nicht vorgreifen не забега́ть вперёд ; не опережа́ть собы́тия. ein Kind seiner Zeit дитя́ своего́ ве́ка. ein Zeichen der Zeit зна́мение <приме́та> вре́мени. er hat Zeiten, in denen er sehr nervös ist у него́ быва́ют пери́оды, когда́ он о́чень не́рвный. für etw. 14 Tage Zeit haben име́ть на что-н. четы́рнадцать дней. innerhalb der vorgeschriebenen Zeit в предусмо́тренный срок, в предусмо́тренные сро́ки. geben Sie mir noch eine Woche Zeit да́йте мне ещё неде́лю (вре́мени <сро́ка>). das hat noch Zeit с э́тим спеши́ть не́чего, э́то не к спе́ху, с э́тим мо́жно подожда́ть. das hat Zeit bis morgen с э́тим мо́жно подожда́ть до за́втра. die Zeit ist um срок истёк, вре́мя истекло́. eine Sage aus alter Zeit стари́нное сказа́ние. ein Fund aus vorgeschichtlicher Zeit нахо́дка, относя́щаяся к доистори́ческому пери́оду. für alle Zeit(en) на все времена́. für einige < kurze> Zeit на не́которое <коро́ткое> вре́мя. hinter der Zeit zurückbleiben отстава́ть /-ста́ть от ве́ка <от совреме́нности>. in absehbarer Zeit в недалёком бу́дущем, в ближа́йшее вре́мя. in früheren Zeiten в пре́жние времена́, пре́жде, ра́ньше. in alter Zeit, in alten Zeiten в старину́, в ста́рые <пре́жние> времена́. in unserer Zeit в на́ше вре́мя. in kurzer Zeit etw. erledigen за коро́ткое вре́мя, за <в> коро́ткий срок. in letzter <jüngster, der letzten> Zeit за <в> после́днее вре́мя. in der nächsten Zeit в ближа́йшее вре́мя. in einer Zeit von fünf Minuten в тече́ние пяти́ мину́т. in der Zeit von zwei bis vier (Uhr) в промежу́тке между двумя́ и четырьмя́ часа́ми. in der Zeit seiner Abwesenheit во вре́мя его́ отсу́тствия. in all der Zeit, die ich hier warte в тече́ние всего́ того́ вре́мени, что я жду здесь. mit der Zeit gehen шага́ть <идти́> в но́гу со вре́менем. nach kurzer Zeit немно́го погодя́, спустя́ < через> не́которое вре́мя. seit einiger Zeit с не́которого вре́мени, с не́которых пор. wir haben uns seit ewigen Zeiten nicht gesehen мы не ви́делись це́лую ве́чность. seit langer Zeit habe ich sie wieder einmal getroffen по́сле до́лгого переры́ва я сно́ва встре́тил её. seit undenklichen Zeiten с незапа́мятных времён. zwei Tage über die Zeit два дня сверх сро́ка. vor der Zeit досро́чно, до сро́ка. vor einiger Zeit не́которое вре́мя тому́ наза́д. vor langer Zeit давно́. im Märchen давны́м-давно́. das war vor seiner Zeit э́то бы́ло до него́. hier hat er vor Zeiten gewohnt здесь он когда́-то жил. während dieser Zeit в э́то вре́мя. zu nachtschlafender Zeit в ночно́е вре́мя, (по́здней) но́чью. zu meiner [unserer] Zeit в моё [на́ше] вре́мя. zu dieser Zeit war das Telefon noch nicht erfunden в то вре́мя телефо́на ещё не изобрели́. zur Zeit der Ernte во вре́мя <в пери́од> жа́твы. die Zeit drängt вре́мя не те́рпит. jd. kann die Zeit bis zu etw. kaum erwarten кто-н. ждёт не дождётся чего́-н. er kann die Zeit des Wiedersehens nicht erwarten он с нетерпе́нием ждёт (моме́нта) свида́ния <встре́чи> / он не мо́жет дожда́ться свида́ния <встре́чи>. jds. Zeit ist gekommen пришло́ чьё-н. вре́мя. Todesstunde пришло́ чьё-н. вре́мя умира́ть, чей-н. после́дний час наста́л, проби́л чей-н. после́дний час. eine Zeit mit jdm. vereinbaren догова́риваться /-говори́ться с кем-н. о встре́че <о вре́мени встре́чи>. die Zeit verschlafen просыпа́ть /-спа́ть. es wird allmählich Zeit, es ist an der Zeit уже́ пора́. es ist höchste Zeit давно́ пора́. auf unbestimmte Zeit vertagen на неопределённое вре́мя. außer < außerhalb> der Zeit в неуро́чное вре́мя. außerhalb der Sprechstunde в неприёмное вре́мя. seit der < dieser> Zeit, von dieser Zeit an с той <с э́той> поры́, с тех <с э́тих> пор, с того́ <с э́того> вре́мени. von Zeit zu Zeit вре́мя от вре́мени, по времена́м, времена́ми. vor der Zeit dasein до назна́ченного вре́мени <сро́ка>. das Kind kam vor der Zeit ребёнок роди́лся ра́ньше вре́мени <преждевре́менно>. zu bestimmten Zeiten в определённое вре́мя, в определённые часы́. zu derselben Zeit в то же вре́мя, в одно́ вре́мя, тем вре́менем. zu gelegener < passender> [gegebener/jeder] Zeit в подходя́щее [в своё во вся́кое <в любо́е>] вре́мя. alles zu seiner Zeit всё в своё вре́мя. zu keiner Zeit никогда́. zur rechten Zeit в

    Wörterbuch Deutsch-Russisch > Zeit

  • 19 heure

    f
    1. (espace de temps) час ◄pl. -ы► (dim. ча́сик et часо́к);

    [une journée de] vingt-quatre heures — два́дцать четы́ре часа́, су́тки pl. seult., день и ночь;

    une demi-heure — полчаса́; un quart d'heure — че́тверть часа́; une heure et demie — полтора́ часа́; une heure ou deux — час-друго́й; une heure d'horloge — це́лый (↑би́тый) час; trois heures d'horloge — це́лых три часа́; une bonne heure — до́брый <би́тый> час; бо́льше часа́; trois bons quarts d'heure — до́брых три че́тверти часа́; nous t'attendons depuis une bonne demi-heure — мы ждём тебя́ уже́ до́брые полчаса́; une petite heure — како́й-нибу́дь час, ↑ часо́к, ме́ньше часа́; au bout d'une petite demi-heure — че́рез каки́е-нибу́дь полчаса́; il y a deux heures qu'il est parti — уже́ два часа́, как он уе́хал; en prenant cette route on gagne une heure — е́сли идти́ по э́той доро́ге, выи́грываешь <сэконо́мишь> час; combien le train met-il d'heures pour aller à Kiev? — ско́лько часо́в <вре́мени> по́езд идёт до Ки́ева?; la fuite des heures — бег вре́мени; les 24 heures du Mans — однодне́вные автого́нки в го́роде Ле-Мане ║ les heures de classe (de cours) — часы́ заня́тий, уче́бные часы́, уче́бное вре́мя, уро́ки; pendant les heures de classe — во вре́мя заня́тии <уро́ков>, в уче́бное вре́мя; en dehors des heures de cours — во внеуро́чное вре́мя; nous commençons par l'heure de mathématiques -— мы начина́ем с уро́ка матема́тики; un cours d'une heure (d'une heure et demie, de deux heures) — часово́е (полуторачасово́е, двухчасово́е) заня́тие ║ la journée de huit heures — восьмичасово́й рабо́чий день; la semaine de quarante heures — сорокачасова́я рабо́чая неде́ля; il est paye à l'heure — он получа́ет почасову́ю опла́ту; faire des heures supplémentaires — рабо́тать ipf. сверхуро́чно; les heures de présence (de bureau) — рабо́чие <служе́бные> часы́; рабо́чее <служе́бное> вре́мя; les heures de repos — вре́мя о́тдыха <досу́га>; les heures de réception — приёмные часы́; avoir une heure de libre — име́ть час свобо́дного вре́мени; je n'ai pas une heure à moi — у меня́ нет ни часа́ вре́мени для себя́; j'ai un trou d'une heure — у меня́ часо́вое окно́ ║ louer une voiture à l'heure — взять pf. маши́ну на час напрока́т; j'habite à une heure de la gare (à deux heures de Paris) — я живу́ в ча́се ходьбы́ (езды́) от вокза́ла (в двух часа́х езды́ от Пари́жа); il fait du 100 à l'heure avec sa voiture — на свое́й маши́не он е́здит со ско́ростью сто киломе́тров в час; il est arrivé avec une heure de retard — он прие́хал на час по́зже, он опозда́л на час; durant une heure — в тече́ние часа́, час; en une heure (quelques heures) — за час (за неско́лько часо́в); en moins d'une heure — ме́нее, чем за час; revenez dans une heure — приходи́те <возвраща́йтесь> че́рез час; avancer son départ d'une heure — ускоря́ть/уско́рить отъе́зд на час; il m'a laissé un délai de 48 heures — он мне дал два дня [сро́ка]; deux heures avant le lever du soleil — за два часа́ до восхо́да со́лнца; trois heures après l'arrivée du train — че́рез три часа́ по́сле прихо́да по́езда; deux heures plus tôt (plus tard) — двумя́ часа́ми <на два часа́> ра́ньше (по́зже); des heures entières — це́лыми часа́ми; trois heures par jour (par semaine) — три часа́ в день (в неде́лю); prendre un comprimé toutes les heures (les deux heures) — принима́ть ipf. по табле́тке ка́ждый час (че́рез ка́ждые два часа́); d'heure en heure — час от часу́, с ка́ждым ча́сом, что ни час, по часа́м (régulièrement); la situation s'aggrave d'heure en heure — положе́ние с ка́ждым ча́сом ухудша́ется; d'une heure à l'autre — с часу́ на час; ● le quart d'heure de Rabelais — час <моме́нт> распла́ты; passer un mauvais quart d'heure — пережива́ть/ пережи́ть неприя́тные мину́ты; on s'embête à cent sous de l'heure — от ску́ки му́хи до́хнут

    est-ce que vous avez l'heure? — у вас есть часы́?;

    puis-je vous demander l'heure? — скажи́те, пожа́луйста, ∫ кото́рый час <ско́лько вре́мени (plus fam.)); regarde l'heure, s'il te plaît — посмотри́, пожа́луйста, ∫ ско́лько вре́мени <кото́рый час>; il ne sait pas lire l'heure — он не уме́ет определя́ть вре́мя по часа́м; je mets ma montre à l'heure — я ста́влю [свои́] часы́ на то́чное вре́мя; ma montre est à l'heure — мой часы́ пока́зывают то́чное вре́мя; à ma montre il est deux heures — на мои́х часа́х два; trois heures ont sonné ∑ — проби́ло три [часа́]; il est deux heures juste (sonnant) — ро́вно <то́чно> два часа́; il est deux heures passées — уже́ тре́тий час; il est arrivé à deux heures passées — он при́был <появи́лся> ∫ по́сле двух <в тре́тьем часу́, в нача́ле тре́тьего>; le train de huit heures — восьмичасово́й по́езд; le train de 8 heures 47 (de 0 heure

    35) по́езд, кото́рый отправля́ется в во́семь часо́в со́рок семь мину́т (в ноль часо́в три́дцать пять мину́т);

    venez vers une (deux) heure(s) — приходи́те о́коло часа́ <к часу́> (о́коло двух часо́в <часа́ в два>);

    je serai prêt pour deux heures — я бу́ду гото́в к двум часа́м; de quelle heure à quelle heure? — с како́го часа́ до како́го <по како́й>?; la bibliothèque est ouverte de 9 heures du matin à 10 heures du soir — библиоте́ка откры́та с девяти́ [часо́в] утра́ до десяти́ [часо́в] ве́чера; je serai chez moi entre 2 heures et 3 heures — я бу́ду до́ма от двух до трёх [часо́в]; l'heure d'été — ле́тнее вре́мя; à huit heures heure de Moscou (locale, de Greenwich) — в во́семь часо́в по моско́вскому (по ме́стному) вре́мени (по Гри́нвичу); cette horloge sonne les heures et les demies — э́ти часы́ бьют ка́ждые полчаса́; l'aiguille des heures — часова́я стре́лка; qu'est-ce que tu as eu pour ton quatre heures? ∑ — что тебе́ да́ли на по́лдник?; ● chercher midi à quatorze heures — по́пусту лома́ть ipf. себе́ го́лову, иска́ть ipf. вчера́шний день; l'ouvrier de la onzième heure — тот, кто прихо́дит на гото́венькое (, когда́ всё уже́ сде́лано); livre d'heures — часосло́в

    l'heure des repas — вре́мя еды́;

    aux heures d'affluence — в часы́ пик; l'heure de départ (d'arrivée) — час <вре́мя> отъе́зда (прибы́тия); l'heure d'ouverture (de fermeture) — час <вре́мя> откры́тия (закры́тия); а l'heure du laitier — ра́но у́тром; l'heure de vérité — моме́нт и́стины; l'heure du berger — час свида́ний; à l'heure du danger — в час опа́сности; j'ai laissé passer l'heure du train — я пропусти́л по́езд; les heures creuses — часы́ наиме́ньшей нагру́зки; l'heure est grave — моме́нт серьёзный; les problèmes de l'heure — злободне́вные <актуа́льные> пробле́мы, пробле́мы дня; à la première heure — ра́но у́тром, чуть свет; de la première heure [— са́мый] пе́рвый; un résistant de la première heure — уча́стник движе́ния Сопротивле́ния, примкну́вший к движе́нию одни́м из пе́рвых; les nouvelles de dernière heure — после́дние но́вости; de bonne heure — ра́но; se lever de bonne heure — встава́ть/встать ра́но; à une heure indue — в неуро́чное вре́мя; à point d'heure fam. — бог зна́ет когда́; jusqu'à une heure avancée de la nuit — до по́здней но́чи,; à l'heure indi quée — в ука́занное <в назна́ченное> вре́мя; à l'heure actuelle (qu'il est) — в настоя́щее вре́мя; il est arrivé avant (bien après) l'heure — он прие́хал до (значи́тельно по́зже) назна́ченного ча́са́; on sert des repas à toute heure — еда́ подаётся в любо́е вре́мя; à n'importe quelle heure du jour et de la nuit — в любо́е вре́мя су́ток <дня и но́чи>; il est toujours à l'heure — он всегда́ пунктуа́лен <то́чен>; le train est parti à l'heure — по́езд ушёл по гра́фику <по расписа́нию, во́время>; il est arrivé à l'heure pile — он пришёл в са́мое вре́мя <тю́телька в тю́тельку fam.>; il est en avance sur l'heure — он пришёл ра́ньше вре́мени; c'est l'heure du dîner ∑ — пора́ у́жинать; il est l'heure d'aller se coucher — пора́ спать; c'est la bonne heure pour aller à la pêche — сейча́с са́мое вре́мя идти́ на рыба́лку; c'est la meilleure heure pour travailler — это лу́чшее вре́мя для рабо́ты; à la bonne heure! — отли́чно!, сла́ва бо́гу!; il a eu son heure de gloire — в своё вре́мя он был знамени́т; traverser des heures critiques — пережива́ть/ пережи́ть ∫ крити́ческие моме́нты <тру́дное вре́мя>; jusqu'à l'heure de sa mort — до са́мой сме́рти; son heure est venue — его́ час наста́л <про́би́л>; il attend son heure — он ожида́ет своего́ часа́; он ожида́ет, когда́ придёт его́ вре́мя; il est poète à ses heures — на досу́ге он пи́шет стихи́; j'ai cru ma dernière heure arrivée — я реши́л, что наста́л мой после́дний час; notre heure viendra — бу́дет и на на́шей у́лице пра́здник prou;

    sur l'heure:

    allez-y sur l'heure! — иди́те туда́ неме́дленно!;

    tout à l'heure ско́ро, сейча́с (pour le futur); то́лько что (pour le passé);

    il reviendra tout à l'heure — он сейча́с <ско́ро> вернётся;

    je le lui ai dit tout à l'heure — я ему только что э́то сказа́л

    Dictionnaire français-russe de type actif > heure

  • 20 Weg

    доро́га, путь. Weg zwecks Besorgung (v. Auftrag) - übers. meist verbal. übertr : Lebensweg v. Pers, Gesellschaft meist путь. schmaler Garten-, Parkweg доро́жка. Waldweg тропа́. ein öffentlicher Weg доро́га о́бщего по́льзования. verbotener Weg! Gehweg прохо́д [ Durchfahrt прое́зд] воспрещён ! jdn. nach dem Weg fragen спра́шивать спроси́ть у кого́-н. доро́гу. auf diesem Weg gelangt < kommt> man nach Х э́той доро́гой мо́жно добра́ться до Н. den linken Weg nehmen < gehen>, in den linken Weg einbiegen идти́ пойти́ ле́вой доро́гой <по ле́вой доро́ге>. auf dem Weg(e) unterwegs по доро́ге. auf halbem Weg(e) a) haltmachen на полпути́ b) umkehren с полпути́. auf dem kürzesten Weg(e) кратча́йшим путём. ein Weg von einer Stunde [mehreren Stunden] расстоя́ние в час [в не́сколько часо́в] пути́. bis zum Ziel ist es noch eine Stunde Weg(es) до це́ли ещё час пути́. bis zum nächsten Dorf sind es noch fünf Kilometer Weg(es) до ближа́йшей дере́вни ещё пять киломе́тров пути́. jdn. ein Stück Weg(es) begleiten провожа́ть /-води́ть кого́-н. немно́го <часть пути́>. wir haben denselben Weg нам по пути́ <по доро́ге>. jd. hat noch einen langen Weg vor sich кому́-н. ещё предстои́т далёкий <да́льний, дли́нный> путь. jd. hat einen weiten Weg zur Arbeit кому́-н. далеко́ (добира́ться) до рабо́ты. umg кому́-н. далеко́ ходи́ть [ Anfahrtsweg е́здить] на рабо́ту. etw. liegt an jds. Weg кому́-н. что-н. по доро́ге <по пути́>. den Weg über X nehmen < wählen> выбира́ть вы́брать <избира́ть/-бра́ть> доро́гу < путь> через H. hier trennen sich unsere Wege здесь на́ши пути́ расхо́дятся, отсю́да на́ши пути́ веду́т в ра́зные сто́роны | jdm. einen Weg abnehmen ходи́ть с- по како́му-нибудь де́лу за кого́-н. einen Weg [ Wege] erledigen ходи́ть /- по де́лу [по дела́м]. diesen Weg hättest du dir sparen können туда́ ты мог бы и не ходи́ть, туда́ не име́ло смы́сла идти́ | auf diplomatischem Wege дипломати́ческим путём. auf direktem Wege непосре́дственно. auf friedlichem Wege ми́рным путём. auf gerichtlichem Wege суде́бным поря́дком, через суд. auf gesetzlichem Wege зако́нным путём. auf gütlichem Wege ми́рным путём, по-хоро́шему. auf kaltem Wege потихо́ньку, без форма́льностей. auf dem schnellsten Wege как мо́жно скоре́е. auf schriftlichem Weg пи́сьменно. auf diesem Wege können wir das Problem nicht lösen таки́м путём нам э́ту пробле́му не реши́ть. auf dem Wege von Verhandlungen путём перегово́ров | der Weg in eine glückliche Zukunft путь в счастли́вое <све́тлое> бу́дущее. neue Wege beschreiten <einschlagen, gehen> прокла́дывать /-ложи́ть но́вые пути́, идти́ пойти́ но́выми путя́ми. schon früh fand er den Weg zur Kommunistischen Partei он уже́ в ра́нние <молоды́е> го́ды пришёл в Коммунисти́ческую па́ртию. auf dem falschen Weg sein идти́ /- по ло́жному пути́, быть <находи́ться, стоя́ть> на ло́жном пути́. jdm. einen Weg aus der Not zeigen ука́зывать /-каза́ть кому́-н. вы́ход из тру́дного положе́ния auf dem Weg der Besserung < Genesung> на пути́ к выздоровле́нию. den Weg zum Herzen der Zuschauer finden находи́ть найти́ путь к сердца́м зри́телей. der Weg zur Hölle ist mit guten Vorsätzen gepflastert благи́ми наме́рениями ад вы́мощен. den Weg alles Irdischen < allen Fleisches> gehen идти́ путём вся́кой пло́ти / уходи́ть уйти́ туда́, отку́да нет возвра́та. viele Wege führen nach Rom все доро́ги веду́т в Рим. jds. Weg [der Weg zum Ruhm] ist nicht mit Rosen gepflastert чей-н. путь [путь к сла́ве] не усы́пан ро́зами, путь к сла́ве терни́ст. Weg und Steg kennen знать ка́ждую тропи́нку < всё вдоль и поперёк>. auf Weg und Steg везде́ и всю́ду. den Weg des geringsten Widerstandes gehen идти́ пойти́ по пути́ <по ли́нии> наиме́ньшего сопротивле́ния. jdn. vom rechten Weg abbringen сбива́ть /-бить кого́-н. с пути́ <с пути́ и́стинного>. vom rechten Weg abweichen < abkommen> сбива́ться /-би́ться с (ве́рного <пра́вильного>) пути́, сбива́ться /- с пути́ и́стинного. sich einen Weg durch etw. bahnen пробира́ться /-бра́ться сквозь что-н., прокла́дывать /-ложи́ть себе́ доро́гу через что-н. jdn. auf seinem letzten Weg begleiten провожа́ть /-води́ть кого́-н. в после́дний путь. jdn. auf den Weg bringen подска́зывать /-сказа́ть кому́-н. путь реше́ния. jdm./einer Sache den Weg <die Wege> ebnen прокла́дывать /- путь <расчища́ть/-чи́стить доро́гу> кому́-н./чему́-н. jdm. auf halben Weg(e) entgegenkommen идти́ /- навстре́чу кому́-н. <на компроми́сс с кем-н.>. sein erster Weg führte ihn zu ihr прежде всего́ он пошёл к ней <навести́л её>. da führt kein Weg daran vorbei э́того не избежа́ть, от э́того не уклони́ться. jdm. etw. mit auf den Weg geben дава́ть дать кому́-н. что-н. в <на> доро́гу. jdm. gute Ratschläge mit auf den Weg geben напу́тствовать ipf/pf кого́-н. до́брыми сове́тами. ausgetretene Wege gehen идти́ /- проторёнными путя́ми < проторённым путём>. dunkle Wege gehen внуша́ть внуши́ть подозре́ние свои́м поведе́нием. krumme Wege gehen идти́ /- по криво́й доро́жке. verbotene Wege gehen занима́ться запрещёнными веща́ми <дела́ми>. den Weg gehen, den alle gehen müssen идти́ /- туда́, где все бу́дем. den letzten Weg gehen соверша́ть /-верши́ть после́дний путь. seinen eigenen Weg <seine eigenen Wege> gehen идти́ /- свои́м <со́бственным> путём, поступа́ть /-ступи́ть по своему́ <по со́бственному> разуме́нию. seines Weges <seiner Wege> gehen идти́ /- свое́й доро́гой <свои́м путём>. jdm. aus dem Wege gehen a) Platz machen уступа́ть /-ступи́ть доро́гу кому́-н., пропуска́ть /-пусти́ть кого́-н. b) meiden избега́ть кого́-н. <встре́чи с кем-н.>. geh mir aus dem Wege! auch уйди́ с доро́ги !, посторони́сь ! einer Sache aus dem Wege gehen a) Gefahr, Schwierigkeit избега́ть чего́-н. b) Arbeit уклоня́ться /-клони́ться <отлы́нивать> от чего́-н. einer Frage aus dem Wege gehen обходи́ть обойти́ како́й-н. вопро́с, уклоня́ться /- от отве́та на како́й-н. вопро́с. damit hat es < das hat> noch gute Wege э́то не к спе́ху, вре́мя те́рпит. des Weges kommen приближа́ться /-бли́зиться. jds. Weg kreuzen встреча́ться встре́титься <повстреча́ться pf> с кем-н. на жи́зненном пути́. unsere Wege kreuzten sich на́ши пути́ встре́тились <скрести́лись>. jdm. in den Weg laufen < kommen>, jdm. über den Weg laufen (случа́йно) попада́ться /-па́сться кому́-н. навстре́чу, (случа́йно) встреча́ться /- <повстреча́ться> с кем-н., ста́лкиваться /-толкну́ться с кем-н. der erste beste, der einem in den Weg kommt < läuft> пе́рвый попа́вшийся <встре́чный>. jdm. Hindernisse < Steine> in den Weg legen вставля́ть /-ста́вить кому́-н. па́лки в колёса, чини́ть препя́тствия кому́-н., возводи́ть /-вести́ препя́тствия на чьём-н. пути́. einer Sache Hindernisse < Steine> in den Weg legen чини́ть препя́тствия чему́-н. jdm. einer Sache nichts in den Weg legen не чини́ть препя́тствий кому́-н. чему́-н., не возводи́ть /- препя́тствий на пути́ кого́-н. чего́-н., не меша́ть по- кому́-н. чему́-н. etw. in die Wege leiten подгота́вливать <подготовля́ть/-гото́вить > что-н., дава́ть /- ход чему́-н. seinen Weg machen добива́ться /-би́ться своего́ в жи́зни, пробива́ть /-би́ть себе́ доро́гу. sich auf den Weg machen отправля́ться /-пра́виться в путь <в доро́гу>. jdn. aus dem Wege räumen убира́ть /-бра́ть <ликвиди́ровать ipf/pf> кого́-н. (jdm.) etw. aus dem Wege räumen a) Hindernis, Schwierigkeit устраня́ть устрани́ть что-н. с чьего́-н. пути́ b) Mißverständnis выясня́ть вы́яснить что-н. jdn. auf den Weg schicken отправля́ть /-пра́вить <посыла́ть/-сла́ть> кого́-н. в путь <в доро́гу>. bis dahin ist es noch ein weiter Weg до э́того ещё о́чень далеко́, э́то де́ло далёкого бу́дущего. auf dem Wege zu jdm. sein быть на пути́ к кому́-н. er ist schon auf dem Wege kommt (gleich) он уже́ идёт. auf dem rechten < richtigen> Weg sein быть на ве́рном пути́, пра́вильно <ве́рно> поступа́ть /-, принима́ть приня́ть пра́вильное <ве́рное> реше́ние. unser Weg ist richtig! мы на ве́рном пути́ !, мы идём по ве́рному пути́ ! jd. ist auf dem besten Wege, Karriere zu machen в са́мом ближа́йшем бу́дущем кто-н. сде́лает карье́ру. jd. ist auf dem besten Wege, Alkoholiker zu werden е́сли кто-н. не остано́вится, то ста́нет алкого́ликом. jdm. im Wege sein < stehen> стоя́ть кому́-н. поперёк доро́ги <на чьём-н. пути́>, меша́ть/- кому́-н. einer Sache im Wege sein < stehen> меша́ть /- чему́-н., чини́ть препя́тствия на пути́ чего́-н. mit diesem Zeugnis stehen ihm alle Wege offen с таки́м аттеста́том перед ни́м откры́ты все доро́ги. auf halbem Wege stehenbleiben остана́вливаться /-станови́ться на полпути́. dem steht nichts im Wege э́тому ничто́ не меша́ет. sich jdm. in den Weg stellen станови́ться стать поперёк доро́ги кому́-н., меша́ть /- кому́-н. jdm. nicht über den Weg trauen не доверя́ть /-ве́рить кому́-н. ни на грош <ни на йо́ту>. sich auf halbem Wege treffen идти́ /- на компроми́сс, приходи́ть прийти́ к соглаше́нию путём компроми́сса. hier trennen sich unsere Wege здесь на́ши пути́ <доро́ги> расхо́дятся, отсю́да на́ши пути́ веду́т в ра́зные сто́роны. auf halben Wege umkehren возвраща́ться верну́ться с полпути́ <с полдоро́ги>. jdm. den Weg verbauen воздвига́ть /-дви́гнуть <чини́ть> препя́тствия на чьём-н. пути́, ста́вить рога́тки на чьём-н. пути́. sich den Weg verbauen меша́ть /- самому́ себе́. jdm. den Weg verstellen < vertreten> прегражда́ть прегради́ть кому́-н. путь <доро́гу>. ihn umstellen обступа́ть /-ступи́ть кого́-н. woher des Weges? отку́да путь де́ржишь [де́ржите]? wohin des Weges? куда́ путь де́ржишь [де́ржите]?

    Wörterbuch Deutsch-Russisch > Weg

См. также в других словарях:

  • Час волка (Вавилон-5) — Час Волка Сериал Вавилон 5 Номер серии Сезон 4 Серия №  …   Википедия

  • станко-час — стан/к/о/ час/ …   Морфемно-орфографический словарь

  • станко-час — (2 м); мн. ста/нко часы/, Р. ста/нко часо/в …   Орфографический словарь русского языка

  • фернамбук — а, ч. 1) Бразильське дерево родини бобових із твердою жовто червоною цінною деревиною, яка під час висихання стає темно червоною; червоний сандал. 2) Червона фарба, яку добувають із цього дерева …   Український тлумачний словник

  • ставка — сущ., ж., употр. сравн. часто Морфология: (нет) чего? ставки, чему? ставке, (вижу) что? ставку, чем? ставкой, о чём? о ставке; мн. что? ставки, (нет) чего? ставок, чему? ставкам, (вижу) что? ставки, чем? ставками, о чём? о ставках 1. Ставкой… …   Толковый словарь Дмитриева

  • сто — ста, числ. колич. 1. Число 100. Считать до ста. Разделить тысячу на сто. || Количество 100. Сто рублей. В ста шагах. На сто лет. □ За углом улицы, в узком переулке, собралась толпа человек во сто. М. Горький, Мать. 2. разг. Служит для выражения… …   Малый академический словарь

  • отста́ть — стану, станешь; повел. отстань; сов. (несов. отставать). 1. Двигаясь медленнее других или задержавшись в пути, оказаться позади. Я поехал было за Нижегородским полком, но лошадь моя хромала. Я отстал. Пушкин, Путешествие в Арзрум. Алеша невольно… …   Малый академический словарь

  • предста́ть — стану, станешь; повел. предстань; сов., перед кем чем, кому чему и без доп. (несов. представать). Явиться, оказаться перед кем , чем л., перед чьими л. глазами; появиться. На четвертой версте, при повороте дороги, в последний раз предстала его… …   Малый академический словарь

  • наставати — стає/, недок., наста/ти, ста/не, док. 1) Надходити, наближатися, розпочинатися (про час, пору і т. ін.). || Ставати стійким, незмінним (про погоду і т. ін.). 2) перен. Замінюючи один стан іншим, поширюватися. 3) діал. З являтися, ставати (про… …   Український тлумачний словник

  • остаться — ста/нусь, ста/нешься; св. см. тж. оставаться 1) а) Продолжить своё пребывание, нахождение где л., не покидать какого л. места. Оста/ться с детьми, с больным. Оста/ться на месте. Оста/ться до вечера дома …   Словарь многих выражений

  • отстать — ста/ну, ста/нешь; отста/нь; св. см. тж. отставать, отставание 1) Задержавшись, двигаясь медленнее других, остаться позади. Отста/ть от своих спутников. Отста/ть от колонны …   Словарь многих выражений

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»